КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"17" листопада 2014 р. Справа №910/7266/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Пантелієнка В.О.
Разіної Т.І.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромісто"
на ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2014р.
у справі № 911/7266/14 (суддя Мандичев Д.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромісто"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромісто" звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро".
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.05.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре -Агро" (03022, м. Київ, провулок Василя Жуковського,13/16, ідентифікаційний код 34287465). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромісто» (08600,київська обл., м.Васильків, вул.Володимирська,22-а,оф.207 ідентифікаційний код 38093573) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (03022, м. Київ, провулок Василя Жуковського,13/16, ідентифікаційний код 34287465) в розмірі 2 836 113,06грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (03022, м. Київ, провулок Василя Жуковського,13/16, ідентифікаційний код 34287465). Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (03022, м. Київ, провулок Василя Жуковського,13/16, ідентифікаційний код 34287465), текст якого додається. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (03022, м. Київ, провулок Василя Жуковського,13/16, ідентифікаційний код 34287465) арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № НОМЕР_1 від 15.04.2013. Встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів боржника. Заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави та інше.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромісто" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2014р. у справі № 910/7266/14 скасувати в частині п. 8 щодо заборони боржнику відчужувати предмети застави (п.8). Пункт 8 ухвали господарського суду м. Києва від 21.05.2014р. у справі № 910/7266/14 викласти в наступній редакції: "Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави, крім урожаю сільськогосподарських культур". Окрім того, в апеляційній скарзі апелянтом було викладено клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2014р. по справі № 910/7266/14 в якому містяться посилання на норми права без зазначення причин пропуску строку.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромісто», колегія суддів встановила, що зазначена апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процессуального кодексу (надалі - ГПК) України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
У відповідності до статті 50 ГПК України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Згідно зі статтею 51 ГПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Апеляційна скарга подана 27.10.2014р., що підтверджується відбитком штампу загального відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого для її подання частиною 1 статті 93 ГПК України.
Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Виходячи зі змісту статті 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Розглянувши клопотання скаржника, суддя-доповідач вважає, що воно не містить жодних обґрунтувань та будь-яких посилань, які б свідчили про наявність обставин, які б перешкоджали вчасному поданню апеляційної скарги.
У відповідності до статті 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що в порушення частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додано докази про направлення апеляційної скарги боржнику та арбітражному керуючому, але не додано доказів надсилання копії скарги іншим сторонам у справі.
На підставі ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).
Пункт 1 ст. 5 Закону встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно статті 1 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Таким чином, копія апеляційної скарги в обов'язковому порядку має бути направлена іншим сторонам у справі.
За наведеного, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з доданими до неї документами скаржнику без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 95 п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агромісто» в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромісто» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.05.2014р. у справі № 910/7266/14 з доданими документами повернути без розгляду.
3. Матеріали справи № 910/7266/14 повернути до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя В.В. Шипко
Судді В.О. Пантелієнко
Т.І. Разіна
Судове рішення № 41427676, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 17.11.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/7266/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: