Рішення № 41427109, 13.11.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2014 р. Справа № 914/3311/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", м.Дніпропетровськ

до відповідача: Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів

про стягнення 93 025,92 грн.

Представники

Від позивача: Бобров В.В. - представник (Довіреність №5 від 24.02.2014р.)

Від відповідача: Тригуб О.О. - представник (Довіреність НЮ-18 від 01.01.2014р.).

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", м.Дніпропетровськ до відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів про стягнення 93 025,92 грн.

Ухвалою суду від 22.09.2014р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 21.10.2014 р. Для надання сторонами можливості подати додаткові докази у справі в судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва.

Заявлені у позові вимоги позивач мотивує тим, що відповідач безпідставно списав з позивача кошти у сумі 93025,92 грн. з ПДВ (77521,60 грн. без ПДВ) в односторонньому порядку, без узгодження з позивачем, на підставі відомостей плати за користування вагонами (форми ГУ-46а), відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (ГУ-46а), та накопичувальних карток (форма ФДУ-92), що знаходились на рахунку в ТехПД платника залізничного тарифу.

Позивач стверджує, що підписав зазначені документи із застереженням, що є доказом відсутності його згоди на списання спірної суми, тому безакцептне списання відповідачем зазначених коштів із особового рахунку позивача суперечить встановленому законодавством порядку.

Представник відповідача вимоги позивача заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву № 24-ДНЮ від 20.10.2014 р. Зокрема, відповідач зазначив у відзиві, що позивач користуючись наданим йому правом на підписання відомостей плати за користування із запереченням без відповідних підстав, зловживає своїм правом, з метою ухилення від сплати правомірно нарахованих залізницею платежів за надані послуги.

13.11.2014р. через канцелярію суду поступили Додаткові пояснення по справі № 914/3311/14 від представника позивача, в яких останній зазначив, що відомості плати за користування вагонами на загальну суму 13 965,60 грн. без ПДВ: № 17040198 на суму 3072,30 грн.; № 18040199 на суму 3693,20 грн.; № 18040200 на суму 294,50 грн.; № 10060300 на суму 4163,80 грн.; № 10060301 на суму 2741,80 грн., а також накопичувальна картка № 18040117 на суму 626,60 грн. без ПДВ, що разом складає суму 17 510,64 грн. з ПДВ (14 592,20 грн. + 2 918,44 грн. -ПДВ), додані позивачем до позову, підписані вантажовласником з зауваженнями, однак в них відсутній штамп Єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів (ЄТехПД).

В свою чергу примірники зазначених документів, які є у відповідача, повністю відповідають змісту даних та нарахованим сумам за послуги, однак в них відсутні будь-які записи зі сторони вантажовласника та маються штампи про отримання їх ЄТехПД. Таким чином звіркою документів позивача та відповідача встановлені розбіжності по вищезазначених документах. При перевірці сторонами всіх інших документів на загальну суму 75 515,28 грн. з ПДВ, а саме відомостей плати за користування вагонами, відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу розбіжностей між документами позивача та відповідача виявлено не було.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив викладені позивачем у поясненнях факти, та визнав, що розбіжностей, при проведенні перевірки сторонами документів на загальну суму 75515,28 грн. з ПДВ, сторонами виявлено не було.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

30 січня 2013 року між ДТГО «Львівська залізниця» (Далі - Залізниця або Відповідач) та ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» (Далі - Вантажовласник або Позивач) укладено договір № 25 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (Далі - Договір), відповідно до умов якого Залізниця зобов'язується надавати послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, а Вантажовласник - сплачувати передбачені договором та законодавством платежі.

Згідно з п. 2.4 Договору, Вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів на рахунок залізниці.

В період з 17.04.14. по 30.06.14., Залізницею, в особі станції Бучач Тернопільської дирекції залізничних перевезень, було списано з рахунку ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» 93 025,92 грн. з ПДВ (77 521,60 грн. без ПДВ) на підставі відомостей плати за користування вагонами (форми ГУ-46). відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (ГУ - 46а) та накопичувальних карток (форма ФДУ -92), що знаходились на рахунку в ТехПД платника залізничного тарифу.

Внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року N 644 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 864/5085.

Представники Вантажовласника на всіх відомостях плати за користування вагонами і контейнерами, відомостях плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу та накопичувальних картках (до дані до позовної заяви), не погоджуючись з нарахуваннями Залізниці, письмово зазначали свої зауваження наступного змісту: «з нарахуванням не згідні», ставили власний підпис, дату та час підписання відомостей та/або накопичувальних карток з зауваженнями.

Відповідачем не були надані позивачу копії актів про затримку вагонів та копії Повідомлення про затримку вагонів, таким чином, позивач не був належним чином повідомлений про затримку вагонів, як того вимагають приписи законодавства, отже відповідачем був порушений встановлений порядок стягнення з нього плати за користування вагонами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу.

19 серпня 2014 року позивач направив на адресу відповідача претензію (них. №286 від 19.08.14 р.) про стягнення безпідставно списаних коштів. На дату підписання позову відповідачем претензія залишена без задоволення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначає Статут залізниць України (надалі Статут), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457.

Стаття 62 Статуту визначає, що порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Згідно п. 2.1 Правил розрахунків за перевезення вантажів від 21.11.2000р. №644, розрахункові підрозділи залізниць здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг. Згідно п. 2.3 Правил, розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору

У Договорі № 25 «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги» від 30.01.2013 р. сторони обумовили, що розрахунки за надані відповідачем послуги здійснюються через станцію Бучач Львівської залізниці. Одержані кошти Залізниця зараховує на особовий рахунок Вантажовласника.

Пунктом 2.4 Договору зазначено, що Вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів на рахунок залізниці.

На підставі вищевказаного договору, в період з 17.04.14. по 30.06.14., Залізницею, в особі станції Бучач Тернопільської дирекції залізничних перевезень, було списано з рахунку ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» 93 025,92 грн. з ПДВ (77 521,60 грн. без ПДВ).

Відповідно до п. 119 Статуту залізниць затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно п.3 Правил користування вагонами і контейнерами затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 N 113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23. За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді.

Відповідно до п 4. Правил користування вагонами і контейнерами затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 N 113, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Як встановлено судом, сторонами в результаті проведення перевірки виявлено розбіжності у відомостях плати за користування вагонами на загальну суму 13 965,60 грн. без ПДВ: № 17040198 на суму 3072,30 грн.; № 18040199 на суму 3693,20 грн.; № 18040200 на суму 294,50 грн.; № 10060300 на суму 4163,80 грн.; № 10060301 на суму 2741,80 грн., а також накопичувальній картці № 18040117 на суму 626,60 грн. без ПДВ, що разом складає суму 17 510,64 грн. з ПДВ (14 592,20 грн. + 2 918,44 грн. -ПДВ), а саме, додані позивачем до позову вищенаведені відомості та накопичувальна картка підписані вантажовласником з зауваженнями, однак в них відсутній штамп ЄТЦ по обробці перевізних документів (ЄТехПД). В свою чергу примірники зазначених документів, які є у відповідача, повністю відповідають змісту даних та нарахованим сумам за послуги, однак в них відсутні будь-які записи зі сторони вантажовласника та маються штампи про отримання їх ЄТехПД.

На решту стягнених з позивача залізницею коштів в розмірі 75515,28 грн. з ПДВ, згідно відомостей плати за користування вагонами (форми ГУ-46а), відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (ГУ-46а), та накопичувальних карток (форма ФДУ-92) розбіжностей, щодо зауважень та інших відміток, сторонами виявлено не було.

Згідно п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

19.08.2014р. позивач звертався із Претензією №286 про повернення безпідставно списаних з рахунку коштів у сумі 93025,92 грн., однак відповідач дану претензію залишив без розгляду.

У п. 19 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 р. №01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» зазначено, що списання коштів з особового рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, включаються в накопичувальні картки.

У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування, він має право звернутись до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму.

Однак, якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має регулюватись платником безпосередньо із станціями, які нарахували платежі. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.

Пунктом 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів передбачено, що усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.

Із врахуванням вищенаведеного суд погоджується із доводами позивача про порушення відповідачем порядку списання коштів на підставі відомостей плати за користування вагонами (форми ГУ-46а), відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (ГУ-46а), та накопичувальних карток (форма ФДУ-92), що знаходились на рахунку в ТехПД платника залізничного тарифу, які було списано за період з 17.07.14р. по 30.06.2014р., окрім відомостей плати за користування вагонами № 17040198 на суму 3072,30 грн.; № 18040199 на суму 3693,20 грн.; № 18040200 на суму 294,50 грн.; № 10060300 на суму 4163,80 грн.; № 10060301 на суму 2741,80 грн., а також накопичувальної картки № 18040117 на суму 626,60 грн. без ПДВ, що разом складає суму 17 510,64 грн. з ПДВ (14 592,20 грн. + 2 918,44 грн. -ПДВ), так як примірники зазначених документів, які є у відповідача та які мають відмітки про отримання їх ЄТехПД не містять зауважень позивача, щодо непогодження сум нарахування, не підписані представником позивача, про що залізницею складено акти загальної форми. Відтак суму в розмірі 17 510,64 грн. відповідачем списано з рахунку позивача правомірно.

Суд прийшов до висновку, що відповідач безпідставно списав в безспірному порядку з особового рахунку позивача кошти у розмірі 75 515,28 грн. з ПДВ, оскільки відомості плати за користування вагонами (форми ГУ-46а), відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (ГУ-46а), та накопичувальні картки (форма ФДУ-92) підписані вантажовласником з зауваженнями, а відтак безакцептне списання відповідачем зазначених коштів із особового рахунку позивача суперечить встановленому законодавством порядку.

Відтак враховуючи вищенаведене суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно списані з рахунку позивача кошти в розмірі 75515,28 грн. з ПДВ.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.п.3,4 Правил користування вагонами і контейнерами, п.п. 2.1, 2.6, 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, п.п. 62, 119 Статуту залізниць затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457, ст. 307 ГК України, ст.ст. 43, 32- 34, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1. Ідентифікаційний код 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість» (49069, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 37, прим. 2. Ідентифікаційний код 31261769) неправомірно стягнуті кошти у розмірі 75 515,28 грн.; 1510,18 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.11.2014 р.