Рішення № 41426665, 09.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17112/13 09.10.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" ;

до Приватного акціонерного товариства "Мостобудівельне управління-3";

про стягнення 251 946.22 грн.

Суддя О. В, Мандриченко

Представники:

Від позивача: Олєйников Є. В., представник, довіреність № 10-132 від 17.02.2014 р.;

Гаджук П.П., представник, довіреність № 10-128 від 14.02.2014 р.;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До канцелярії Господарського суду м. Києва 05.09.2013 р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" до Приватного акціонерного товариства "Мостобудівельне управління-3"про стягнення 251 946,22 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2013 у справі № 910/17112/13 (суддя Лиськов М.О.) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 у справі № 910/17112/13 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Мостобудівне управління-3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" 400000,00 грн. невикористаного авансу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 року по справі № 910/17112/13 скасовано, справу № 910/17112/13 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 року № 04-23/178 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", справа № 910/17112/13 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 р. справу № 910/17112/13 прийнято до провадження суддею Мандриченком О.В, слухання справи призначено на 17.06.2014 р.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва 17.06.2014 р. позивач подав заяву про зміну підстави позову, у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду № 17/05-13 від 17.05.2013 р. в сумі 400 000,00грн.

У судових засіданнях 17.06.2014 р., 24.06.2014 р., 01.07.2014 р. та 08.07.2014 р. у справі оголошувались перерви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 слухання справи відкладено до 09.09.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 09.09.2014 року справу № 910/17112/13 передано для розгляду судді Борисенко І. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 року справу № 910/17112/13 прийнято до свого провадження суддею Борисенко І. І., слухання справи призначено на 23.09.2014 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року справу № 910/17112/13 передано для розгляду судді Мандриченку О. В., слухання справи призначено на 23.09.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року справу № 910/17112/13 прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., слухання справи призначено на 23.09.2014 р.

У судовому засіданні 23.09.2014 р. було оголошено перерву у справі до 09.10.2014 р.

У судовому засіданні 09.10.2014 р. представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання 09.10.2014 р. своїх повноважних представників не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою представника відповідача, яка міститься у матеріалах справи.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (Генпідрядник) та Приватним акціонерним товариством "Мостобудівне управління-3" (субпідрядник) 17.05.2013 року було укладено договір підряду № 17/05-13 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого Генпідрядник передає, а субпідрядник приймає на себе виконання комплексу спеціальних будівельно-монтажних робіт з використанням бетону, арматури та арматурних каркасів постачання Генпідрядника по влаштуванню пальового поля на об'єкті: "Будівництво торгівельного центру між вулицею П.Куліша та вулицею Під Дубом у м. Львів, Україна" в подальшому - Об'єкт, згідно робочої документації, положень цього договору та додатків до нього, ДБН України та вимог замовника будівництва, які не суперечать чинному законодавству, а саме:

- влаштування буронабивних паль орієнтовним обсягом 500мЗ, кількістю 104 шт. паль;

- буроін'єкційних паль (кількість яких буде погоджена Сторонами після затвердження проектної документації по будівництву Об'єкту);

- виготовлення арматурних каркасів для ПБН-11-62 в кількості орієнтовно 29 шт.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що протягом 10 днів після дати підписання даного договору, Генпідрядник перераховує на банківський рахунок субпідрядника авансовий платіж у розмірі окремо погодженому сторонами. Субпідрядник має право використовувати кошти авансового платежу виключно для виконання робіт, передбачених цим договором.

Листом № 201 від 17.05.2013 року відповідач звернувся до позивача з проханням перерахувати аванс у розмірі 600 000,00 грн.

Згідно платіжних доручень від 23.05.2013 № 2032 та від 18.06.2013 року № 2466, позивач перерахував на рахунок відповідача суму в розмірі 400 000,00 грн.

Листом № 208 від 19.06.2013 року субпідрядник звернувся до Генпідрядника з ініціативо про розірвання договору підряду, мотивуючи це тим, що він мав можливість розпочати роботу по договору, але станом на 19.06.2013 року проектної документація не отримана, обсяги робіт, які надаються для виконання невідомі. Крім того, субпідрядник повідомив генпідрядника, що ним були понесені витрати з перебазування однієї бурової установки з м. Києва на об'єкт та виконані роботи по виготовленню арматурних каркасів БНП 11-62 в кількості 29 штук. Також субпідрядник запевнив, що авансовані кошти з урахуванням витрат будуть повернуті Генпідряднику.

Пунктом 1.6 договору встановлено, що субпідрядник отримав обсяг інформації стосовно виконання комплексу робіт, визначеного у п.1.1 цього договору та врахував при складанні договірної ціни всі витрати стосовно ризиків, що можуть виникнути в ході виконання робіт, за цим договором.

Відповідно до п. 3.1 договору, тверді договірні ціни за одиницю виміру робіт передбачених до виконання цим договором, становлять:

3.1.1 Тверда договірна ціна перебазування однієї бурової установки з міста Київ на об'єкт та назад з об'єкта в м. Київ становить 120 000,00 грн. у т.ч. ПДВ.

3.1.2 Тверда договірна ціна виготовлення одного арматурного каркасу для паль ПБН-11-62 з матеріалів Генпідрядника становить 996,55 грн. у т.ч. ПДВ.

Додаткові обсяги робіт, які виконані субпідрядником без письмового погодження із Генпідрядником не оплачуються (п.3.4 договору).

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що за письмовою вимогою Генпідрядника, субпідрядник протягом двох робочих днів зобов'язується надати Генпідряднику звіт про використання авансу, та підтверджуючі використання коштів первинні бухгалтерські документи.

16.08.2013 року Генпідрядник звернувся до субпідрядника з вимогою щодо надання останнім звіту про використання авансу, та підтверджуючі використання коштів первинні бухгалтерські документи. Дана вимога була отримана субпідрядником 13.09.2013 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи субпідрядника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

З письмових пояснень відповідача вбачається, що в порушення умов договору ним не було надано документів, підтверджуючих використання коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Листами від 02.07.2013 року № 10-323, від 12.08.2013 року № 272 та претензією вимогою від 08.07.2013 року № 10-312 сторони вирішили розірвати договір.

Генпідрядник в претензії вимозі від 08.07.2013 року № 10-312 просив субпідрядника, зокрема, повернути незасвоєні кошти у сумі 251 100,05 грн., яку останній отримав 18.07.2013 року про що свідчить відмітка в повідомленні про вручення.

Пунктом 4.7 договору зазначено, що у випадку порушення субпідрядником термінів виконання робіт на об'єкті та/або розірвання та/або припинення дії цього договору - субпідрядник зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів із дати отримання вимоги Генпідрядника перерахувати на розрахунковий рахунок Генпідрядника незасвоєні кошти отримані у відповідності із положеннями п. 4.1 цього договору.

Кошти субпідрядником повернуті не були, листом № 272 від 12.08.2013 року субпідрядник повідомив Генпідрядника про понесені ним витрати в розмірі 467 048,57 грн.

В матеріалах справи містяться надані відповідачем акт приймання-передачі виконаних робіт за травень 2013 року за формою № КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, датовані 22.05.2013 року, на загальну суму 300 512,40 грн., а також за червень, датовані 14.06.2013 року, на загальну суму 100 034,40 грн., всього на суму 400 546,80 грн.

Умовами Договору, зокрема п. 4.2.1, сторони визначили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних Генпідрядником актів приймання-передачі виконаних робіт, які подає Субпідрядник не пізніше 24 числа звітного місяця, а Генпідрядник розглядає і підписує протягом 5 днів з дати отримання, або надає мотивовану відмову від прийняття робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 10.7 договору сторонами було передбачено, що всі повідомлення, сповіщення і будь-яке листування, які стосуються цього договору будуть вважатись такими, що були направлені належним чином, якщо вони зроблені в письмові формі і направлені стороною рекомендованим (або цінним з повідомленням) листом на адресу другої сторони, зазначену в договорі.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що акти приймання-передачі виконаних робіт за травень, червень 2013 року за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 були передані субпідрядником генпідряднику.

Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву вказує на те, що позивачем було часткову проведено оплату за виконані ним роботи, зокрема, платіжними дорученнями № 2032 від 23.05.2013 року та № 2466 від 18.06.2013 року сплачено на користь відповідача 300 000,00 грн. та 100 000,00 грн. відповідно, з призначенням платежу: "Оплата за влаштування паль та вигот. Каркасів договір підряду № 17/05-13 від 17.05.13..".

Позивач в своїх поясненнях зазначив, що працівниками бухгалтерії була допущена помилка в призначенні платежу, у зв'язку з чим було зазначено "оплата" робіт за договором, замість "аванс" робіт за договором.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 201 від 17.05.2013 року відповідач просив на виконання договору перерахувати аванс у розмірі 600 000 грн. Згідно платіжних доручень від 23.05.2013 № 2032 та від 18.06.2013 року № 2466, позивач перерахував на рахунок субпідрядника суму в розмірі 400 000 грн.

При цьому, відповідач, який ініціював розірвання договору, в листі № 208 від 19.06.2013 року зазначив, що він мав можливість розпочати роботу по договору, але станом на 19.06.2013 року проектна документація не отримана, обсяги робіт, які надаються для виконання невідомі. Також субпідрядник повідомив, що авансовані кошти з урахуванням понесених витрат будуть повернуті генпідряднику.

Отже, з вказаного листа 19.06.2013 року вбачається, що відповідач не розпочав роботи по договору, у зв'язку з відсутністю проектної документації, крім того, субпідрядник визначив кошти перераховані йому саме як аванс, а не як оплату.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду жодного належного доказу виконання ним будь яких робіт за договором підряду № 17/05-13 від 17.05.2013 р., так як і не надав жодних належних та допустимих доказів надсилання позивачу на розгляд та підписання актів приймання-передачі виконаних робіт за травень, червень 2013 року за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 відповідно до п. 10.7. договору.

Позивачем 16.09.2013 року було направлено на адресу відповідача претензію-вимогу № 10-339 про повернення субпідрядником незасвоєних коштів у сумі 400 000,00 грн. отриманих в якості авансу. (копія квитанції та опису містяться у матеріалах справи)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вже зазначалося, пунктом 4.1 договору сторони встановили, що за письмовою вимогою Генпідрядника, субпідрядник протягом двох робочих днів зобов'язується надати Генпідряднику звіт про використання авансу, та підтверджуючі використання коштів первинні бухгалтерські документи.

Матеріалами справи встановлено, що звіту про використання авансу та підтверджуючих використання коштів первинних бухгалтерських документів на адресу Генпідрядника від субпідрядника не надходило.

Листами від 02.07.2013р. № 10-323, від 12.08.2013р. № 272, претензією вимогою від 08.07.2013р. № 10-312 сторонами було розірвано договір підряду № 17/05-13 від 17.05.13.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно ч. 4 ст. 653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.7 договору визначено, що у випадку порушення субпідрядником термінів виконання робіт на об'єкті та/або розірвання та/або припинення дії цього договору - субпідрядник зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів із дати отримання вимоги Генпідрядника перерахувати на розрахунковий рахунок Генпідрядника незасвоєні кошти отримані у відповідності із положеннями п. 4.1 цього договору.

Відповідач в порушення умов договору незасвоєні кошти за договором підряду № 17/05-13 від 17.05.13 у розмірі 400 000,00 грн. позивачу не перерахував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 400 000,00 грн.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 400 000,00 грн. заборгованості за договором підряду № 17/05-13 від 17.05.13 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Мостобудівельне управління-3" (03131, м. Київ, вул. Лютнева, 1; код ЄДРПОУ 03449887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (02140, м. Київ, вул. Гмирі, 1-А; код ЄДРПОУ 30210582) 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 12.11.2014 р.