Ухвала суду № 41426625, 17.11.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.11.2014 Справа № 908/4838/14

Cуддя Гандюкова Л.П., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» (83012, м. Донецьк, вул. Соколина, буд. 38; адреса для кореспонденції: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 64)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12)

про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/19-5681/07 від 20.12.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

12.11.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 1182 від 11.11.2014 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/19-5681/07 від 20.12.2007 р.

Зазначена позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор» подана з порушенням правил територіальної підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно і права і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від іншої сторони.

Укладаючи кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/19-5681/07 від 20.12.2007 р., кожна із сторін прийняла на себе певний обсяг прав та обов’язків, тобто цей договір є двостороннім в силу приписів ч. 3 ст. 626 ЦК України. Зокрема, за договором банк (відповідач) зобов’язався надати позивачу фінансовий кредит шляхом оплати розрахункових документів (платіжних доручень) позивача, проводити нарахування процентів за користування кредитом, винагороди за управління фінансовим кредитом тощо. Позивач, в свою чергу, зобов’язався, зокрема, сплачувати відповідачу винагороду за управління фінансовим кредитом, проценти, повернути суми кредиту.

Як вбачається з тексту позовної заяви вих. № 1182 від 11.11.2014 р., місцезнаходженням відповідача є місто Київ. В оспорюваному кредитному договорі № 15-93/19-5681/07 також зазначено місцезнаходження відповідача - місто Київ. Копія позовної заяви з доданими до неї документами направлена позивачем відповідачу за адресою в м. Києві.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ГПК справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Таким чином, враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, яким чітко визначена територіальна підсудність подібних спорів, враховуючи, що за оспорюваним правочином зобов’язаною є кожна сторона із договору, даний спір повинен розглядатись господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи зазначене, спір за даним позовом підсудний господарському суду міста Києва.

Відповідно до ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п’яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

За таких обставин, враховуючи місцезнаходження відповідача в м. Київ, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви за позовом ТОВ «Амстор» до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/19-5681/07 від 20.12.2007 р. підлягають направленню за територіальною підсудністю, згідно ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 15, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву (вих. № 1182 від 11.11.2014 р.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/19-5681/07 від 20.12.2007 р. з доданими до неї документами направити для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Додаток: позовна заява вих. № 1182 від 11.11.2014 р. з доданим до неї документами згідно переліку, в т.ч. оригінали фіскального чеку від 11.11.2014 р., опису вкладення до цінного листа від 11.11.2014 р.; платіжного доручення № 1476 від 11.11.2014 р. на суму 1218,00 грн., всього на 181 аркуші.

Копію ухвали направити сторонам у справі (позивачу – за зазначеною ним адресою для кореспонденції).

Суддя Л.П. Гандюкова