Постанова № 41426106, 06.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/399

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2014 року 15:01 № 826/15395/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Тур Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за участі представників сторін:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Бондар І.П.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06.11.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2014 № 0055561701.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15395/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2014 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 06.11.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі наказу відповідача від 22.08.2014 року № 1597 та пп. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 11.09.2014 № 2240/26-53-17-01/НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 7-11).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- п. 176.1 ст. 176, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, ст. 36, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, внаслідок чого позивачу було донараховано до сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 107573,12 грн.

На підставі складеного акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.09.2014 № 0055561701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 134466,40 грн. (за основним платежем - 107573,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26893,28 грн.) (т. 1, а.с. 12).

Позивач не погодилась з податковим повідомленням - рішенням від 25.09.2014 № 0055561701, а тому звернулася до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» листом від 28.10.2011 вих. №135-11/1419 надіслало на адресу позивача повідомлення про анулювання боргу (в порядку пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України) за кредитним договором № 10104378000 від 20.04.2006, зазначивши, що сума анульованого боргу складається із кредитної заборгованості в сумі 631 427,70 грн. по курсу НБУ станом на 28.10.2011, пені за вказаним договором в розмірі 642,39 грн., а також заборгованості за відшкодування понесених банком судових витрат в сумі 1820,00 грн. (т. 1, а.с. 13).

При цьому, публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» акцентувало увагу позивача на тому, що згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України анульована сума заборгованості є доходом позивача, отриманим як додаткове благо, а тому ОСОБА_1 необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Абзацом "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач до податкового органу не подавала податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік (т. 1, а.с. 10), оскільки вважає, що основною ознакою доходу платника податку, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податків в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі та трактує, що відсотки, які виникли внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань за кредитним договором та яка була анульована (прощена) банком не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню (т. 1, а.с. 5).

Статтею 165 ПК України визначений перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу серед яких пеня, яка виникла внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань за кредитним договором не значиться.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем невірно трактуються норми ПК України, оскільки, даний порядок визначений абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України і на який публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звертало увагу позивала, повідомляючи про анулювання (прощення) боргу за кредитним договором № 10104378000 від 20.04.2006.

Відтак, з наведеного вбачається, що відповідно до абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України позивач повинен був відобразити суму 633 890,09 грн. в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік (т. 1, а.с. 10), подати її до податкового органу та самостійно сплатити суму податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 107573,12 грн., однак, як встановлено судом, позивачем цього вчинено не було.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими

відносинами та за цивільно-правовими договорами: виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України позивачем було занижено оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді додаткового блага (анулювання банком частини боргу) у розмірі 633 890,09 грн., внаслідок чого позивачем було занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік в сумі 107 573,12 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

В даному випадку відсутнє документальне підтвердження судових витрат відповідача, а тому вони стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) решту суми судового збору у розмірі 2 420,33 грн. (дві тисячі чотириста двадцять грн. 33 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 листопада 2014 року.