Ухвала суду № 41426019, 18.11.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Черкаси

18 листопада 2014 року Справа № 823/3471/14

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Мишенко В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку (далі-відповідач), в якому просить: виключити запис про публічне обтяження з державного реєстру обтяжень рухомого майна у зв'язку з закриттям чинності арешту майна; зобов'язати відповідача відшкодувати моральні та матеріальні збитки, завдані позивачу у розмірі 2000 грн.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що дана справа не підсудна Черкаському окружному адміністративному суду та її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України, адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 14.03.2012 року по справі № 3/0506/385/12 з ОСОБА_1 на користь держави стягнено штраф у розмірі 85 грн.

На підставі вказаного рішення, Волноваським районним судом Донецької області видано постанову № 3/0506/385/12, на виконаня якої, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку відкрите відповідне виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості. В рамках виконання вказаного виконавчого провадження державним виконавцем 07.11.2012 зареєстровано публічне обтяження на рухоме майно за № 13214688 у відповідності до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження.

В подальшому, постановою від 21.06.2013 було закінчено виконавче провадження № 33767003 у зв'язку з повним та фактичним виконанням боржником виконавчого документу та припинено чинність арешту майна боржника.

Проте, як вбачається з копії витягу з державного реєстру обтяження рухомого майна за № 45575688 від 10.11.2014 наданим Черкаською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України публічне обтяження щодо майна боржника знято не було.

Саме вказані дії державного виконавця по скасуванню публічного обтяження є предметом даного спору.

Постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5 про внесення змін до постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», де вказано, що ч. 4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому, до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором. Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Відповідно ст.ст. 383-389 ЦПК України - скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державних виконавців подається до суду який видав виконавчий документ, а тому даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Тому, дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на те, що реалізація позивачем свого права на судовий захист щодо дій та бездіяльності відповідача при здійсненні виконавчого провадження повинна відбуватись в порядку, визначеному ст.ст. 383-389 ЦПК України, так як спір виник з підстав вчинення виконавчих дій на виконання рішення місцевого загального суду, оскільки процес виконання судового рішення нерозривно пов'язаний зі справою, у якій суд застосував стягнення.

Таким чином, компетенція адміністративних судів, встановлена ст. 181 КАС України, на дані спірні правовідносини не поширюється.

Крім того суд звертає увагу позивача, що у відповідності до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02.09.2014 № 2710/38-14 «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» визначено територіальну підсудність цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, кримінальних проваджень у районі проведення антитерористичної операції, зокрема визначено територіальну підсудність Великоновосільківського районного суду Донецької області, до якої входить територіальна підсудність Волноваського районного суду Донецької області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 109, 165, 186 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про зобов'язання вчинити дії, в зв'язку з тим, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції загального місцевого суду з урахуванням розпорядження ВССУ, а саме - Великоновосільківського районного суду Донецької області.

Повернути позивачу позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами та направити копію даної ухвали.

Повернути з Державного бюджету України судовий збір сплачений ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Ухвала може бути оскаржена через Черкаський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко