Ухвала суду № 41424415, 22.10.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2625/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 5 Штих К. М. Доповідач в апеляційній інстанції Захарова А. Ф. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЗахарової А. Ф.суддівОхріменко Н. І. , Качана О. В. при секретаріОвчаренко І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ТОВ «Сервіс - Канів» на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Сервіс - Канів», третя особа: ВДВС Канівського МУЮ про витребування майна,-

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника ТОВ «Сервіс - Канів», яка підтримала доводи апеляційної скарги,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Сервіс - Канів», третя особа: ВДВС Канівського МУЮ,- про витребування майна.

Позивач посилався на те, що згідно наказу №05/832 від 16.07.2007 року господарського суду Черкаської області відбулося примусове звільнення орендованого ним приміщення за адресою АДРЕСА_1, власником якого є ТОВ «Сервіс-Канів».

Під час проведення виконавчих дій позивач був відсутній. Належне йому майно, яке там знаходилося, було описане та передане на відповідальне зберігання голові правління ВАТ «Сервіс-Канів», яке в подальшому змінило свою назву на ТОВ «Сервіс - Канів».

На неодноразові вимоги ОСОБА_6, адресовані до відповідачів про повернення належного йому майна, отримував постійні відмови, що змусило його звернутися до суду.

На підставі наведеного, ст. 319 ЦК України, позивач просив суд зобов'язати відповідачів повернути йому належне на праві власності майно, яке знаходиться на тимчасовому зберіганні у ТОВ «Сервіс-Канів» згідно акту опису державного виконавця.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.09.2014 року виведено із відповідачів ВДВС Канівського МРУЮ та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 вересня 2014 року позов задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Канів» передати ОСОБА_6 майно, яке належить йому на праві особистої власності та знаходиться на відповідальному зберіганні у ТОВ «Сервіс-Канів» (голова правління - Калашник Ю.О.) згідно акта державного виконавця від 11.10.2007 року та стягнуто судові витрати в сумі 257,91 грн..

В апеляційній скарзі ТОВ «Сервіс - Канів», посилаючись на те, що дане рішення незаконне, не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

По справі встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 27 червня 2007 року по справі № 05/832 за позовом ВАТ «Сервіс» до СПД - ФО ОСОБА_6 про повернення майна з чужого незаконного володіння, зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_6 звільнити приміщення загальною площею 127 кв. м., яке знаходиться на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання даного рішення господарським судом Черкаської області видано наказ від 16.07.2007 року, за яким постановою ВДВС Канівського МУЮ від 19.07.2007 року відкрито виконавче провадження.

Згідно акту державного виконавця від 11.10.2007 року відбулося примусове звільнення приміщення, загальною площею 127 кв. м., яке знаходиться на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку не звільнив вказане приміщення, а належне відповідачеві майно, яке знаходилося у цьому приміщенні, описане, арештоване та передане на відповідальне зберігання голові правління ВАТ «Сервіс» Калашник Ю.О., яка попереджена про кримінальну і матеріальну відповідальність за його зберігання. Претензій по виконанню даного наказу у стягувача немає (ар. спр. 14-38).

Постановою державного виконавця від 19.10.2007 року виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 16.07.2007 року №05/832 було закінчено на підставі п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок фактичного повного виконання рішення.

Встановлено, що після цього вже в травні 2008 року ОСОБА_6 звертається з листом до голови правління ТОВ «Сервіс-Канів» Калашник Ю.О. з пропозицією здійснити передачу йому майна, яке знаходиться у неї на зберіганні (ар. спр. 70).

Оскільки його вимога ігнорується, позивач ОСОБА_6 у вересні 2008 року звертається до господарського суду Черкаської області позовом до ВАТ «Сервіс» про витребування майна із чужого незаконного володіння (майна, яке згідно акту державного виконавця від 11.10.2007 року знаходиться у відповідача).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.11.2008 року, залишеним в силі постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.01.2009 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 14 квітня 2009 року попередні рішення обох інстанцій скасовані і справу передано на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17 грудня 2010 року зазначений позов ОСОБА_6 залишено без розгляду ( ар. спр. 47-48; 6- 7).

В грудні 2008 року ВАТ «Сервіс» звертається до господарського суду Черкаської області з позовом до СПД ФО ОСОБА_6 про стягнення витрат в сумі 38735, 52 грн. за зберігання описаного та оціненого майна в 9855,10 грн.. Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.02.2009 року, залишеним в силі постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Вищий господарський суд України постановою від 17 вересня 2009 року залишає касаційну скаргу ВАТ «Сервіс» по даній справі без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року без змін ( ар. спр. 49-50).

Із справи вбачається, що цінним листом від 20 жовтня 2010 року ОСОБА_6, - тоді ще суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа звертається до голови правління ВАТ «Сервіс» «в черговий раз» з пропозицією «повідомити строк і прийнятий порядок повернення майна, яке знаходилося в приміщенні бару по АДРЕСА_1, на момент виконання судового рішення державною виконавчою службою та у своїх подальших діях при його поверненні керуватись засадами цивільного законодавства» ( ар. спр. 52).

А в серпні 2010 року позивач звертається до господарського суду Черкаської області з позовом до відділу ДВС Канівського МУЮ та до ВАТ «Сервіс» про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Рішенням цього суду від 26 жовтня 2010 року в позові відмовлено з тих підстав, що після винесення господарським судом ухвали від 17.12.2009 року позивач не звертався до відповідачів із заявою про видачу належного йому майна, тобто між сторонами відсутній спір з цього приводу ( ар. спр. 6-7). Повторно ОСОБА_6 звертався до суду з тим же позовом до тих же сторін (справа №01-05/4309), яку 17 грудня 2010 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України залишено без розгляду, та роз'яснено позивачу право повторного звернення до суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили залишення його позову без розгляду ( ар. спр. 106).

Встановлено, що з даним позовом до суду ОСОБА_6 звернувся як фізична особа, припинивши свою підприємницьку діяльність, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ( ар. спр. 11-12).

Судом встановлено, що договір на зберігання майна між ТОВ «Сервіс-Канів» і ВДВС Канівського МРУЮ не укладався. Згідно акта державного виконавця від 11.10.2007 року описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання голові правління ВАТ «Сервіс» Ю.О. Калашник, яка попереджена про кримінальну та матеріальну відповідальність. Тобто описане і арештоване майно має бути належним чином повернуте його власнику.

Відповідно до ч. 7 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» передане для зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов'язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов'язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника.

З листа відділу ДВС Канівського МУЮ від 05.09.2014 року вбачається, що з 19.07.2007 року на виконанні у відділі перебував наказ № 05/832 від 16.07.2007 року господарського суду Черкаської області про зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності - ФО ОСОБА_6 звільнити приміщення, загальною площею 127 кв. м., яке знаходиться на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а 19.10.2007 року виконавче провадження закінчено в зв'язку з фактичним виконанням.

В листі зазначається, що боржнику неодноразово направлялися: лист № 1939 від 07.08.2007 року, виклик від 17.08.2007 р., телеграма від 10.10.2007 р. про дати виконання рішення суду, на що боржник не реагував.

Під час примусового виконання 11.10.2007 року із -за відсутності боржника держвиконавцем проводився опис майна та зазначалась його вартість.

Описане майно передане було на відповідальне збереження стягувачу по даному виконавчому провадженню - голові правління ВАТ «Сервіс» Калашник Ю.О..

При цьому договір на зберігання майна між відділами ДВС та ВАТ «Сервіс» не укладався. Боржнику надіслано копію акта опису майна від 11.10.2007 року та роз'яснено, що згідно чинного законодавства передане на зберігання майно боржника видається йому на підставі акта після сплати боржником витрат на його зберігання. Якщо боржник відмовляється сплатити витрати за зберігання майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника.

На даний час виконавчі документи відносно вказаних сторін по справі на виконанні у відділі ДВС не перебувають, - а проводити виконавчі дії, зокрема, повертати майно боржнику, без відкритого виконавчого провадження не передбачено законодавством. Виконавчі провадження за 2007 рік знищені в зв'язку минуванням терміну зберігання. Заперечень та заяв щодо передачі майна ОСОБА_6 відділ ДВС не має ( ар. спр. 93-94).

Таким чином, відділ ДВС не заперечує щодо передачі описаного майна ОСОБА_6, який в даному випадку його витребовує як власне.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вище зазначалось, відповідач ТОВ «Сервіс - Канів» (на той час ВАТ «Сервіс») зверталось до ОСОБА_6 (на той час суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6) з позовом про стягнення витрат на збереження описаного майна в сумі 38735,52 грн. і рішенням господарського суду Черкаської області від 05.02.2009 року, залишеним в силі всіма послідуючими інстанціями, було відмовлено ВАТ «Сервіс» в задоволенні таких вимог.

Згідно із ст. 387 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки договір на зберігання описаного майна між ДВС і ТОВ «Сервіс - Канів» (на той час ВАТ «Сервіс») не укладався, описане майно актом ДВС від 11.10.2007 року було передане на відповідальне зберігання голові правління ТОВ «Сервіс - Канів» Калашник Ю.О. при чому не було визначено строк зберігання описаного майна, зберігач, на думку судової палати, зобов'язаний зберігати майно до пред'явлення власником вимоги про його повернення і повернути таке по вимозі власника.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач ТОВ «Сервіс - Канів» відмовляється повернути майно, що було описане за актом держвиконавця від 11.10.2007 року, його власнику, посилаючись на сплив строку позовної давності ( ар. спр. 67-68).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Вказуючи, що позивач вперше звернувся до ВАТ «Сервіс» з листом - вимогою 13 травня 2008 року про передачу йому описаного майна 19.05. 2008 року і потім - з даним позовом до суду, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог за пропуском позивачем строку позовної давності без поважних причин.

Проте, з цим не можна погодитися.

Встановлено, що вимогою суду про повернення належного йому майна позивач вперше звернувся 15.03.2014 року ( ар. спр. 8).

Як правильно вказав суд, на підставі 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 ЦК України - набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

За таких обставин судом обґрунтовано задоволені позовні вимоги ОСОБА_6 і зобов'язано ТОВ «Сервіс-Канів» передати майно, яке належить позивачу на праві особистої власності та знаходиться на відповідальному зберіганні у ТОВ «Сервіс-Канів» згідно акта державного виконавця від 11.10.2007 року .

Правильно вирішено питання і щодо судових витрат.

Рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам закону і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги, - не вбачається.

Доводи останньої не є суттєвими і на правомірність висновків суду не впливають.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 218 ЦПК України, судова палата, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ «Сервіс - Канів» відхилити.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 вересня 2014 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :