Рішення № 41417207, 05.02.2013, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/215/2013 Справа № 2020/3386/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Григорєва Б.П.

при секретарі - Листопад І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу у розмірі 100 593,32 грн., який в подальшому уточнив.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що 01 липня 2009 року відповідачі отримали від нього в борг гроші в сумі 8 000 доларів США, про що була надана власноручно написана розписка. Відповідно до зазначеної розписки відповідачі, як солідарні боржники, зобов'язались повернути вказану суму за вимогою. Проте на вимогу позивача вони відмовились повернути зазначені кошти, припинили будь-які контакти та уникають зустрічей із ним. До теперішнього часу сума боргу не повернута, а тому він змушений звернутися до суду з позовом. Також, за користування відповідачами належними йому грошовими коштами просить стягнути проценти на рівні встановленої Нацбанком України облікової ставки, а саме за період з 01.07.2009 року по 15.01.2013 року у сумі 2 389 доларів США. Крім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України, просить стягнути три відсотка річних за весь час прострочення виконання зобов'язання відповідачами у загальній сумі 850 доларів США. Також, внаслідок невиконання відповідачами зобов'язання за договором позики йому була спричинена моральна шкода, яка полягає у внутрішніх емоційних душевних стражданнях, моральному виснаженні, стресі та крайньої форми фрустрації, кардинальної зміні його світосприйняття та світогляду. Обурення неправомірною поведінкою відповідачів призвело до зневіреності позивача в людях, переконанні в їх аморальності та неможливості сподіватись на краще життя, в зв'язку із чим він протягом тривалого часу вживав заспокійливі засоби, що негативно вплинуло на його нормальний життєвий устрій. Спричинену моральну шкоду він оцінює у 5 000 грн. Крім цього, ним були здійснені витрати на правову допомогу у сумі 5 760,0 грн., що підтверджується копією договору про надання правової допомоги. Таким чином, просить суд стягнути солідарно з відповідачів борг в сумі еквівалентній 11 239 доларів США на день винесення рішення, 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 5 760,0 грн. - витрати на правову допомогу та понесені судові витрати при звернені до суду у сумі 789,66 грн. та 120 грн.

Представник позивача ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. У судове засідання призначене на 05.02.2013 року не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, належним чином та своєчасно повідомлялась про час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, належним чином та своєчасно повідомлявся про час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, належним чином та своєчасно повідомлялась про час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідачів ОСОБА_6, який діяв на підставі договору, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до наступного.

Так, статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Матеріалами справи встановлено, що згідно розписки від 01.07.2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 отримали в борг грошові кошти від ОСОБА_1 у розмірі 8 000 доларів США, які зобов'язались повернути, як солідарні боржники, на вимогу. Розписка підписана відповідачами власноручно (а.с.8.)

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язання визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовґязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Оскільки з боку відповідачів відсутні будь-які докази про сплату ними боргу або його частки суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення суми боргу в розмірі 8 000 доларів СШ, що еквівалентно з урахуванням курсу НБУ на 05.02.2013 року, тобто на час винесення рішення, 63 760,00 грн. (8 000 доларів США х 7,99 грн./S США) такими, що засновані на законі і підлягають задоволенню.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 2 частини 2 статті 1048 ЦК України встановлено, що договір позики вважається безпроцентним, якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Таким чином, договір займу, згідно з яким позичальнику передані речі, визначені родовими ознаками(гроші), вважається безпроцентним, якщо сторони не передбачили в ньому умови відносно сплати позичальником процентів.

Враховуючи, що в даному випадку не застосовується правило щодо визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного Банку України, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2 389 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, відповідальність за порушення зобов'язання у зв'язку із простроченням виконання настає для боржника за умови невиконання його в строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданої розписки строк виконання зобов'язання встановлений моментом пред'явлення вимоги, що узгоджується з положеннями ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 1049 ЦК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Форма пред'явлення вимоги про повернення займу залежить від того, яка форма договору займу встановлена законодавством.

Враховуючи, що в даному випадку позивач повинен був направити відповідачам письмову вимогу про повернення суми боргу, й саме після спливу тридцяти днів після її отримання мав би право на нарахування санкцій за прострочення виконання, в матеріалах справи така вимога не міститься, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 850 доларів США.

Згідно п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки, ані умовами договору, ані законом не передбачено відшкодування моральної шкоди за правовідносинами, що виникли між сторонами, у задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Разом із тим, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували сплату витрат на правову допомогу. Калькуляція-рахунок на суму 5 760,00 грн., яка міститься в матеріалах справа та є Додатком №1 до Договору №01-20/06-11 про надання правової допомоги від 20.06.2011 року не є належним документом, адже не відповідає вимогам правил бухобліку.

Таким чином, згідно із положенням ч.1 ст.88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати лише у виді судового збору у сумі 637,60 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 184, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1046-1049 ЦК України, ст. 10,60-61,88,209,212,214-215,218,224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 63 760 (шістдесят три тисячі сімсот шістдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 637,60 грн та 120 грн., в рівних частинах, з кожного окремо.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні при проголошенні рішення - у 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя: Б. П. Григорґєв

Суддя: Б. П. Григор'єв