Рішення № 41416638, 18.11.2014, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/994/14-ц Провадження № 2/613/312/14РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Харченка С.М., при секретарі Мізяк М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТДВ « СК « Кредо» , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до ОСОБА_2, ТДВ « СК « Кредо» , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 02.01.2014 року близько 21.30 год., ОСОБА_2, керуючи легковим автомобілем ВАЗ-21013, д.н. НОМЕР_3, рухаючись по а/д Харків - Охтирка, 28 км + 90 м, в с. Вільшани Дергачівського району Харківської області, будучи у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушив вимоги п. п. 10.1, 12.1 та 2.9 а) Правил дорожнього руху України, вибрав швидкість, що не відповідала дорожній обстановці, під час руху не впевнився в безпеці свого маневру, виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого допустив зіткнення з легковим автомобілем ГАЗ-3110, д.н. НОМЕР_4, під керуванням позивача. Внаслідок ДТП автомобіль позивача зазнав технічних пошкоджень. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи розмір спричиненої матеріальної шкоди складає 26 985, 4 грн. Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 09.04.2014 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 заподіяв матеріальну та моральнушкоду позивачу.ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із ТДВ «СК «Кредо».За цим полісом забезпеченим транспортним засобом є легковий автомобіль ВАЗ-21013, д.нНОМЕР_3. Згідно з полісом № АС / 0655863 від 19.03.2013 року страхова сума, за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, складає 100 тис. грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 тис. грн. Розмір франшизи складає 500 грн. Отже, з урахуванням того, що цивільну - правову відповідальність водія ОСОБА_2 як власника транспортного засобу, застраховано, то страховик, в даному випадку ТДВ «СК «Кредо», зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності, встановленого договором страхування.На даний час ТДВ «СК «Кредо» проведено позивачу виплату у сумі 16 346,80 грн., решту грошей у розмірі 10 138,6 грн. ТДВ «СК «Кредо» виплатити відмовляться , що змушує позивача звернутись до суду. Крім того, позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає, у фізичному болі, оскільки в результаті ДТП було отримано тілесні ушкодження, а також моральне страждання через знищення легкового автомобіля. Позивач змушений був відвідувати правоохоронні органи (міліцію, суд), приймати участь у процесуальних діях, завдану моральну шкоду, оцінює в розмірі 10 000 грн.

Позивач просить стягнути з ТДВ «СК «Кредо»на його користь 10 138 грн., 60 коп. - у якості відшкодування матеріальної шкоди, стягнути з ОСОБА_2, на його користь 500 грн. - у якості відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. - у якості відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився з невідомої суду причини, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ТДВ «СК«Кредо», яка приймала участь в судовому засідання в режимі відеоконференції, проти задоволення позову в частині вимог пред»явлених до ТДВ « СК « Кредо» заперечила, пояснила, що страховою компанією було відшкодовано всі спричинені позивачу збитки. Визначена експертизою сума, яка встановлена в рамках кримінального провадження, не може бути врахована в ході розгляду даної цивільної справи.

Суд заслухавши позивача, представника ТДВ «СК «Кредо», дослідивши матеріали справи приходить до висновку , що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд зазначає, що у відповідності до ст.11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Також у відповідності до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначене, суд розглядає даний позов в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами у відповідності до ч.2 ст.27 ЦПК України.

Судом встановлено, що постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 09 квітня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП та закрито провадження у справі у зв»язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності .

Згідно змісту вищевказаної постанови, 02.01.2014 року близько 22.30 год., ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21013, д.н. НОМЕР_3, рухаючись на 28 км + 90 м, а/д Харків - Охтирка, у напрямку Охтирки , виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом ГАЗ 31 10 д.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок ДТП заподіяна матеріальна шкода, транспортні засоби отримали механічні пошкодження .

Згідно вимог ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, сам факт ДТП та вина в ньому ОСОБА_2 підтверджуються постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 09 квітня 2014 року, яка набрала законної сили та є обов'язковою для суду.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст..1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно Полісу № АС/0655863 обов»язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії з 20 березня 2013 року до 19.03.2014 року, укладеного між ТДВ «СК «Кредо» та ОСОБА_2, страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну 50 000 грн., розмір франшизи 500 грн.

На вимогу ст. 33 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач, як учасник ДТП, повідомив страхову компанію про страховий випадок.

Згідно роз'яснень які містяться п. 13 ПП ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» - відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. Згідно довіреності від 29.09.2013 року ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_1 бути її представником в усіх державних , громадських, господарських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності та галузевої належності , в тому числі у відповідних органах нотаріату, автомагазинах, Державтоінспекції з усіх без винятку питань, пов»язаних з експлуатацією , користуванням , розпорядженням , страхуванням належного їй автомобіля ГАЗ 3110 ,2002 року випуску, д.н. НОМЕР_4 . Позивач керував автомобілем на час ДТП на підставі доручення та документів, визначених пунктом 2.1. Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «ГАЗ 3110№ д.н. НОМЕР_4 його власником є ОСОБА_4, однак в момент ДТП саме позивач ОСОБА_1 керував вказаним автомобілем при наявності свідоцтва , що сторонами не оспорюється, тому позивач має право на відшкодування спричиненої шкоди.

Позивач, з метою отримання страхового відшкодування, звернувся до страхової із заявою про виплату йому страхового відшкодування. Згідно листа ТДВ «СК «Кредо»,розмір відшкодування спричиненої шкоди в

результаті ДТП , що мало місце 02.01.2014 року, складає 16 846,8 грн. Сума страхового відшкодування за умовами страхування складає 16 846,8 - 500 (франшиза) = 16 346,8 грн.

Відповідно до ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу.

У відповідності до ст. 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу змісця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Суд не приймає до уваги не завірену належним чином копію висновку судової автотоварознавчої експертизи № 129 від 27.02.2014 року , проведеної по матеріалам досудового слідства , внесеного до ЄРДР № 1201322028000007, як належний та допустимий доказ. Крім того, висновок вищевказаної експертизи не може бути врахований як допустимий доказ при розгляді даної цивільної справи.

Належних та допустимих доказів у відповідності до ст..ст. 58, 59 ЦПК України, суду надано не було.

Відповідно до ст.ст.9,12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, зменшена на суму франшизи.

Враховуючи ліміт відшкодування та розмір франшизи, страхова сума в даному випадку складає 16 346,8 грн.

Крім того, відповідно до листа ТДВ «СК «Кредо», страхове відшкодування в розмірі 16 346,8 грн. перераховано 15.05.2014 року ОСОБА_1 на карту НОМЕР_7.

Також судом встановлено, що після настання страхового випадку позивач звернувся з заявою до ТДВ «СК «Кредо» про виплату страхового відшкодування , вказав розрахунковий рахунок, на який необхідно здійснити виплату, на проведенні експертизи пошкодженого майна не наполягав , а тому страховик провів виплату відповідно до положень ст.. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», без проведення експертизи.

Отже, ТДВ «СК «Кредо» позивачу було в повній мірі сплачено суму страхового відшкодування, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до полісу № АС/0655863 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного 20.03.2013 року між ТДВ «СК «Кредо» та ОСОБА_2, розмір франшизи складає 500 грн.

Відповідно до ст.12.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. №1961-IV із змінами, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п.36.6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до п.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина відповідача у спричиненні механічних пошкоджень автомобілю позивача, встановлена постановою Дергачівського районного суду Харківської області 09.04.2014 року.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-

правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача суми франшизи у розмірі 500 грн.

Відповідно положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода,зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Згідно положень п. З Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у зв'язку з порушенням нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За змістом ст. 1167 ЦК України та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями інших осіб.

Розмір відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості ) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача завданої йому моральної шкоди, суд вважає доведеним сам факт нанесення такої шкоди.

Так, суд вважає доведеним, що позивач зазнав моральних страждань через ушкодження його здоров"я, відповідно до консультативного висновку № 35 від 02.01.2014 року, ОСОБА_1 звернувся до КУОЗ « ОКБ ЦЕМП і МК» та йому встановлено діагноз забиття м»яких тканин грудної клітини зліва, забій м»яких тканин лівого колінного суглобу, пошкодження його автомобіля, неможливість використовувати автомобіль за призначенням, що потягло за собою порушення звичного стану його життя, змушення позивача до прикладання додаткових зусиль для організації свого життя.

При таких обставинах суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача грошові кошти на відшкодування спричиненої моральної шкоди, та зважаючи на викладене вище, приймаючи до уваги, що шкода позивачу була заподіяна в результаті скоєння відповідачем неумисного правопорушення, виходячи з засад виваженості , розумності та справедливості , суд вважає за необхідне зменшити суму відшкодування моральної шкоди до 5 000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст.11,60, ст.ст.208 - 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_6) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 500 гривень, моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень, ВСЬОГО 5500 ( п»ять тисяч п»ятсот) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Богодухівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя