Вирок № 41413614, 18.11.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5240/14-к

Провадження №: 1-кп/752/282/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2014 р. м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В. при секретарі - Нікітіній А.С.

за участю прокурора - Машковського В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12013110010009576 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, освіта неповна загальна середня, який не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий згідно вимог ст. 89 КК України, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 24.05.2013 року приблизно о 09.00 год., перебуваючи в кімнаті другого поверху недобудованого готелю, який знаходиться по вул. Балукова, 98 в с. Крюковщина, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл., вирішив шахрайським шляхом заволодіти ноутбуком «Acer Aspire V5-531G-967B4G50Makk», який належить його знайомій ОСОБА_2, яка ще спала в цій кімнаті. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 діючи умисно, протиправно, з корисливих спонукань, не будячи ОСОБА_2, з метою зловживання її довірою, власноручно написав ОСОБА_2 записку, в якій повідомив, що взяв її ноутбук для особистого користування та в якій пообіцяв цього ж дня при зустрічі цей ноутбук їй повернути. В подальшому він залишив даний будинок та майно ОСОБА_2 не повернув, чим заподіяв їй шкоду на загальну суму 4499 грн.

Крім того, він 18.07.2013 року приблизно о 15.00 год., перебуваючи біля будинку № 16 по пр-ту А. Глушкова в м. Києві, зателефонував зі свого мобільного телефону на мобільний телефон до ОСОБА_2 та під приводом необхідності викупити у свого знайомого закладений раніше її ноутбук «Acer Aspire V5-531G-967B4G50Makk», попросив у неї позичити йому грошові кошти в сумі 400 гривень, на що ОСОБА_2, довіряючи ОСОБА_1 погодилася. В подальшому ОСОБА_1.18.07.2013 року приблизно о 19.00 год. отримав від неї грошові кошти в сумі 400 грн., після чого пішов до будинку АДРЕСА_2, в якому нібито проживав його товариш, для того, щоб здійснити викуп раніше закладеного її ноутбуку та пообіцяв найближчим часом до неї повернутися та віддати їй ноутбук. Після цього ОСОБА_1 діючи відповідно до свого злочинного умислу до ОСОБА_2 не повернувся та грошові кошти не повернув, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 шкоди на загальну суму 400 грн.

Крім того, він 02.09.2013 року приблизно о 13.25 год., перебуваючи біля будинку № 57 по пр-ту А. Глушкова в м. Києві під приводом нібито необхідності здійснити телефонний дзвінок своєму товаришу попросив у ОСОБА_3 його мобільний телефон, на що останній погодився та передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон «НТС Desire V». Після чого ОСОБА_1 скориставшись тим, що ОСОБА_3 відволікся, зайшов до будинку № 57 по пр-ту А. Глушкова в м. Києві та там сховався, тим самим повторно умисно шляхом обману заволодів вище вказаним мобільним телефоном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдавав потерпілому ОСОБА_3 шкоди на загальну суму 3116,03 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 15.12.2013 року приблизно о 12.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, під час розмови по мобільному телефону розповів ОСОБА_2 заздалегідь вигадану неправдиву історію з приводу того, що у нього нібито виникли серйозні проблеми, для вирішення яких йому терміново потрібні гроші. Довіряючи ОСОБА_1 та нічого не підозрюючи ОСОБА_2 погодилася допомогти йому та для цього дозволила закласти на невеликий проміжок часу свої дві золоті сережки та золоте кільце, які йому передала. Після цього ОСОБА_1 діючи повторно, умисно, шляхом зловживання довірою ОСОБА_2 заволодів її майном, а саме двома золотими сережками, вартістю 1600 грн., і золотим кільцем, вартістю 500 грн., які заклав до ломбарду та отримані від цього гроші витратив на власні потреби. В подальшому ОСОБА_1 не здійснив викуп з ломбарду ювелірних виробів, їх вартість не компенсував, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 шкоди на загальну суму 2100 грн..

Крім того, ОСОБА_1 24.12.2013 року приблизно о 10.00 год., перебував в приміщенні торгівельної зали супермаркету «Велика Кишеня», який розташований по пр-ту А. Глушкова, 36 в м. Києві, де повторно таємно намагався викрасти чуже майно, яке належить TOB «Фудмережа», а саме дві банки червоної зернистої лососевої ікри виробника «Камчадал», вагою 100 грамів кожна, вартістю 89,99 грн. за банку, на загальну суму 179,98 грн., які сховав собі до кишені куртки та намагався вийти з магазину, не сплативши за товар, проте не довів свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий охороною.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті із внесеними до нього змінами та вироку суду, і розмір цивільного позову визнав повністю та пояснив, що 24.05.2013 року приблизно о 09.00 год., перебуваючи в кімнаті другого поверху недобудованого готелю, який знаходиться по вул. Балукова, 98 в с. Крюковщина, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл., взяв ноутбук «Acer Aspire V5-531G-967B4G50Makk», який належить його знайомій ОСОБА_2, яка ще спала в цій кімнаті, та пішов з даного будинку. Знайомій він лишив записку, що взяв її ноутбук для особистого користування та пообіцяв цього ж дня при зустрічі цей ноутбук їй повернути. Проте в подальшому він їй його не повернув, а продав, гроші витратив на власні потреби.

Крім того, 18.07.2013 року приблизно о 15.00 год., перебуваючи біля будинку № 16 по пр-ту А. Глушкова в м. Києві, він подзвонив ОСОБА_2 та під приводом необхідності викупити у свого знайомого закладений раніше її ноутбук попросив позичити йому 400 грн., на що вона погодилась. Вони зустрілись, він взяв гроші та пішов до будинку АДРЕСА_2, в якому нібито проживав його товариш, для того, щоб здійснити викуп раніше закладеного її ноутбуку та пообіцяв найближчим часом до неї повернутися та віддати їй ноутбук. Проте в подальшому ні гроші, ні ноутбук він їй не повернув. Гроші витратив на свої потреби.

Крім того, він 02.09.2013 року приблизно о 13.25 год., перебуваючи біля будинку № 57 по пр-ту А. Глушкова в м. Києві під приводом нібито необхідності здійснити телефонний дзвінок своєму товаришу, попросив у ОСОБА_3 його мобільний телефон, на що останній погодився та передав його телефон. Він, скориставшись тим, що потерпілий відволікся, зайшов до будинку № 57 по пр-ту А. Глушкова в м. Києві та там сховався. Телефоном розпорядився на власний розсуд. Марку та вартість телефону він не оспорює.

Крім того, ОСОБА_1 15.12.2013 року приблизно о 12.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, повідомив ОСОБА_2, що в нього проблеми і йому терміново потрібні гроші. Довіряючи йому, ОСОБА_2 вирішила допомогти та дозволила йому закласти її золоті сережки та кільце, він їй пообіцяв їх скоро викупити. Коли він їх заклав в ломбард, то гроші використав на власний розсуд, коштовності потерпілій не повернув.

Крім того, 24.12.2013 року приблизно о 10.00 год. він в магазині «Велика Кишеня», який розташований по пр-ту А. Глушкова, 36 в м. Києві, намагався вкрасти дві банки червоної ікри. З цією метою він сховав їх до кишені і намагався вийти з магазину, не сплативши за них, проте був затриманий охороною. Одну банку ікри він хотів з'їсти, а іншу продати. Кількість та вартість викраденого він не оспорює. Обвинувачений просить його суворо не карати, у вчиненому щиро кається, обіцяє стати на шлях виправлення, посилаючись на складні сімейні обставини.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинів при обставинах, викладених у обвинувальному акті із змінами та вироку суду, і розмір цивільного позову, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження та розмір цивільного позову, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і розмір цивільного позову та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження і розмір цивільного позову у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження і розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті із змінами та вироку суду, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою та обману (шахрайство), вчинене повторно, та за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів невеликої та середньої тяжкості, обставини вчинення злочинів, кількість злочинів, що свідчать про стійку злочинну направленість обвинуваченого, наслідки від вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується формально посередньо, раніше не судимий згідно вимог ст. 89 КК України, притягувався до адміністративної відповідальності, висновків для себе не зробив, вчинив нові злочини через незначний проміжок часу після погашення попередньої судимості, що свідчить про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочинів, і відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкціями ч. 1, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України із врахуванням вимог ст. 68 КК України, та остаточно визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим з дотриманням вимог ст. 70 КК України.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2, враховуючи те, що провадження розглянуто згідно вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, слід задовольнити в повному обсязі.

Долю речових доказів вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання

за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців,

за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць;

за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 999 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень на відшкодування матеріальних збитків.

Речові докази у справі:

- аркуш паперу з записами ОСОБА_1, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «НТС DESIRE V», який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 залишити потерпілому ОСОБА_3 за належністю;

- дві банки червоної зернистої лососевої ікри виробника «Камчадал» вагою по 100 грамів кожна, які передані на відповідальне зберігання адміністратору супермаркету «Велика Кишеня» ОСОБА_4 залишити супермаркету «Велика Кишеня» за належністю.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у виді взяття під варту для подальшого утримання в Київському СІЗО.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 18.11.2014 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк його поперднього тримання під вартою з 11.11.2014 року по 17.11.2014 року включно.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя Г. В. Бондаренко