Ухвала суду № 41411207, 13.11.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/10548/14 Провадження № 22-ц/795/2265/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Ходіч В.М. Доповідач - Зінченко С. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЗінченко С.П., суддів:Кузюри Л.В., Позігуна М.І.,при секретарі:Шкарупі Ю.В.за участю:представника ТОВ «Насіння -Агрохім» Поди В.В., представника "NUBULON S.A." Голубенка Д.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду апеляційну скаргу "NUBULON S.A." на ухвалу Срібнянського районного суду від 08 жовтня 2014 року у справі за поданням Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про звернення стягнення на належні боржнику ТОВ "Насіння-Агрохім" від інших осіб грошові кошти,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2014 року Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанська А.Л. звернулась до суду з поданням, в якому просила звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 10 192 839 грн., що належать ТОВ «Насіння-Агрохім» та обліковуються на рахунках Державного бюджету, в рахунок погашення боргу за виконавчим листом, виданим 01.04.2013 року Срібнянським районним судом Чернігівської області.

Ухвалою Срібнянського районного суду від 08 жовтня 2014 року в задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України про звернення стягнення на кошти, що належать ТОВ „Насіння-Агрохім", відмовлено.

В апеляційній скарзі "NUBULON S.A.", посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати дану ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення подання державного виконавця. Апелянт посилається на те, що висновок суду про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця, є помилковим внаслідок неправильного застосування норм ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження" та ігнорування приписів ст. 25 Бюджетного кодексу України. Апелянт наполягає на тому, що ТОВ „Насіння-Агрохім" на підставі судових рішень належать кошти в сумі 10 192 839 грн., які перебувають у розпорядженні Державної казначейської служби України, а тому, на думку апелянта, на ці кошти можна звернути стягнення.

При перегляді судового рішення апеляційною інстанцією представник "NUBULON S.A.", підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Представник ТОВ „Насіння-Агрохім" вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просив відхилити скаргу та залишити ухвалу без змін.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанська А.Л. про час та місце розгляду справи в апеляційній інстанції повідомлена належним чином, неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ст..305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Статтею 55 Закону України „Про виконавче провадження " передбачено, що державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Готівкові кошти та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у таких осіб у присутності понятих на підставі ухвали суду.

Відповідно до ст. 377 ЦПК України питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що у Відділі примусового виконання рішень ДВС України знаходиться виконавче провадження №37877961 з примусового виконання виконавчого листа №2521/930/2013, виданого 01.04.2013 року, про стягнення з ТОВ „Насіння-Агрохім" на користь "NUBULON S.A." 29 293 920 грн. 57 коп.

Звертаючись до суду із даним поданням, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС України Думанська А.Л. посилалась на те, що на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року на користь ТОВ „Насіння-Агрохім" з Державного бюджету України стягнуто кошти в сумі 1 031 626 грн., а на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року на користь ТОВ „Насіння-Агрохім" з Державного бюджету України стягнуто кошти в сумі 9 161 213 грн., а тому на кошти в загальній сумі 10 192 839 грн. може бути звернуто стягнення.

Відмовляючи в задоволені подання, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що правилами ч.1 ст.377 ЦПК України чітко визначені обставини за умови наявності яких, суд може звернути стягнення на грошові кошти, що належать боржнику від інших осіб та перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах.

Враховуючи зазначену норму процесуального закону, звернення стягнення можливе лише на кошти боржника, які вже обліковуються на певних рахунках, відкритих у банку та іншій фінансовій установі.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Отже, Державна казначейська служба згідно зазначених вище положень законодавства не є фінансовою установою.

За таких обставин, посилання апелянта на можливість звернення коштів з єдиного казначейського рахунку, відкритого у Державній казначейській службі України, є безпідставними та таким, що не грунтується на вимогах закону.

Крім того, апеляційний суд враховує, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, передбачений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Згідно п. 23 цього Порядку стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та /або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у п. 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Такими документами, зокрема, є заява про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, оригінал виконавчого документа, судові рішення про стягнення коштів, оригінал або копію розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Судом встановлено, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року та постанова цього ж суду від 06.07.2012 року про стягнення коштів з Державного бюджету України на користь ТОВ „Насіння-Агрохім" не звернуті до виконання, до Державної казначейської служби жодні документи про проведення стягнення коштів на користь ТОВ „Насіння-Агро" не надходили. Зазначені обставини підтверджені також листом Державної казначейської служби України від 30.07.2014 року за № 5-08/5527-17917 (а.с.34).

Отже, встановлено, що на день звернення до суду із поданням у Державній казначейській службі України не обліковуються кошти, належні ТОВ „Насіння-Агро".

З врахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Думанської А.Л. Тому, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу "NUBULON S.A." відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу „NUBULON S.A." відхилити.

Ухвалу Срібнянського районного суду від 08 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: