Рішення № 41409709, 28.10.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7153/14-ц

Пр. № 2/521/4871/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Буран О.М.

при секретарі - Янкул Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 12 470, 53(дванадцять тисяч чотириста сімдесят) доларів США 53 центи, а також стягнути з відповідачів в рівних частках суму сплаченого судового збору у розмірі 1 437, 85 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень 85 копійок та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 140,00 (сто сорок) гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що 10 липня 2008 року між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 6557159, у відповідності з яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 22 500,00 доларів США, терміном користування до 10.07.2015 року зі сплатою 13,49 % річних. Відповідно до положень зазначеного кредитного договору та додаткових угод №8206558 від 10.07.2008 року, №8668791 від 10.07.2008 року, ОСОБА_1 зобов'язалась повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. До цього часу відповідач зобов'язання не виконала, кредит не погасила.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_2 було укладено договор поруки № 6586520 від 10.07.2008 року. Згідно з вказаним договором поруки, відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання умов кредитного договору № 6557159 від 10.07.2008 року. 10.07.2008 року між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоди № 6586520/20100203 від 03.02.2010 року, № 6586520/20091016 від 19.10.2009 року відповідно до яких ОСОБА_2 поручився перед позивачем за ОСОБА_1 щодо повернення отриманого кредиту, сплати нарахованих відсотків та комісій у встановлені строки. До цього часу відповідач зобов'язання не виконав, кредит не погасив, тому позивач з метою відновлення свого порушеного права, змушений звернутися з вказаним позовом до суду та просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 12 470, 53доларів США, а також стягнути з відповідачів в рівних частках суму сплаченого судового збору у розмірі 1 437, 85 грн. та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 140,00 гривень.

Представник позивача у судове засідання з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідачі, сповіщені належним чином, зокрема шляхом опублікування оголошення у газеті «Одеські вісті», у судове засідання не з'явились, будь-яких доказів, підтверджуючих поважність причин неявки, суду не надали, заперечень стосовно предмету позову, або заяви про розгляд справи за їх відсутності не представили.

У зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, суд, зі згоди позивача, ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку та постановити заочне рішення.

Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки всіх відповідачів, які належним чином були повідомлені про день, годину та місце слухання справи та про причину неявки суду не повідомили, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності. вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 10 липня 2008 року між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 6557159, у відповідності з яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 22 500,00 доларів США, терміном користування до 10.07.2015 року зі сплатою 13,49 % річних. Відповідно до положень зазначеного кредитного договору та додаткових угод №8206558 від 10.07.2008 року, №8668791 від 10.07.2008 року, ОСОБА_1 зобов'язалась повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. До цього часу відповідач зобов'язання не виконала, кредит не погасила.

Згідно з пунктом 1.1, 1.3, 3.1, 3.2 Кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язалась забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни. Однак, відповідач встановлені Договором терміни повернення наданого йому кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит не дотримується.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк чи інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Принцип повернення, строковості та оплатності означає, що кредит має бути повернений позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_2 було укладено договор поруки № 6586520 від 10.07.2008 року. Згідно з вказаним договором поруки, відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання умов кредитного договору № 6557159 від 10.07.2008 року. 10.07.2008 року між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоди № 6586520/20100203 від 03.02.2010 року, № 6586520/20091016 від 19.10.2009 року відповідно до яких ОСОБА_2 поручився перед позивачем за ОСОБА_1 щодо повернення отриманого кредиту, сплати нарахованих відсотків та комісій у встановлені строки.. Згідно пунктів 1.2, 1.3 вказаного договору поруки, ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед позивачем солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 6557159 від 10.07.2008 року.

Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

Згідно з пунктом 1.1. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених в Кредитному договорі.

Відповідно до п. 1.3. Договору поруки, кредитор має абсолютне право вимагати виконання зобов'язання безпосередньо від поручителя.

Ці пункти Договору поруки цілком відповідають ст. 554 ЦК України, в яких зазначено, що при порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова (субсидіарна відповідальність) поручителя.

Частиною 1 ст. 638 ЦК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Договір про надання споживчого кредиту та договори поруки оформлені згідно вимог цивільного законодавства, скріплені підписами працівника Банку та печатками з однієї сторони і підписами відповідачів з іншої, що є безперечним підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов договору та його укладення.

12.02.2014 року, керуючись ч.10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», п.2ст. 1050 ЦК України, п. 3.5.7, 3.5.8 Кредитного договору, позивачем на адресу відповідача було направлено письмову вимогу за вх. № ODE-61/123 про достракове повернення всієї суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом, проте до теперішнього часу відповідач умови кредитного договору не виконав, заборгованість не огасив.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у забов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Через невиконання відповідачами своїх забов'язань, станом на 25.04.2014 року заборгованість за кредитним договором складає 12 470, 53(дванадцять тисяч чотириста сімдесят) доларів США 53 центи, з яких: заборгованість за кредитом -1 899 194,79 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 9 186, 31 доларів США.; заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом - 3 284,22 доларів США.

Відповідно до п.п. «в» п.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання» і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 року, індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На сьогоднішній день вимоги або будь-які обмеження відносно граничних сум і строків надання і одержання кредитів в іногземній валюті діючим законодаством не встановлені, у зв*зку з цим здійснення операцій з надання кредитів в іноземній валюті не вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України (лист НБУ №28-313/2178 від 29.05.2001 року).

Враховуючи вимоги до здійснення і фукнціонування банківської діяльності на підставі відповідної лійензії, позивач на момент видачі відповідачу кредиту мав Банківську ліцензію №8 та дозвіл №8-1, видані НБУ від 02.10.2006 року, а також на теперішній час має Банківську лійензію №8 та Дозвіл №8-2, видані НБУ від 04.08.2009 року, 22.09.2009 року, які дозволяють виконувати банківські операції, передбачені ст.47 ЗУ « Про банкі і банківську діяльність» №2121-ІІІ від 07.12.2000року, в тому числі зазначені у п.3ч.1ст.47 Закону, а саме: розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (згідно ст. 2 Закону, коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент).

Відповідно до положення статті 1050 ЦК, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України договори є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу України. Прийняті на себе зобов'язання по договору не були виконані відповідачами.

У порушення умов вищевказаного кредитного договору, а також ст. ст. 509, 1054 ЦК України, відповідачі прийнятих на себе кредитних зобов'язань, у частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом і нарахованим по ньому відсоткам не виконали.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, боржник, що не повернув вчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. До судових витрат згідно зі ст.79 ЦПК України відносяться витрати на витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 437,85 грн., а також витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 140,00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню, так як не одержання прибутку банку від виконання банківських операцій може призвести до порушення фінансового стану установи, акції якої повністю належать державі, а відтак до зменшення надходжень до бюджету в якості платежів та податків, що негативно вплине на можливість кредитування вітчизняного виробника, розвитку ощадної справи, всебічного банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 16, 526, 543, 553, 554 625, 1048, 1049 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Арцизьким РВ УМВС України в Одеській області від 14.11.2007) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області від 17.10.1998 року ) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2А) заборгованість за кредитним договором в розмірі 12 470, 53(дванадцять тисяч чотириста сімдесят) доларів США 53 центи.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Арцизьким РВ УМВС України в Одеській області від 14.11.2007) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області від 17.10.1998 року ) на користь на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2А) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 437, 85 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень 85 копійок та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 140,00 (сто сорок) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Буран О.М.