Ухвала суду № 41408143, 04.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2014 р. м. Київ К/800/41743/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2013р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р. у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим

про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

4.04.2013р. до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району звернувся ОСОБА_3 Свої вимоги позивач мотивував тим, що внаслідок розпаювання ТОВ «Агрофірма ім. Ілліча» йому було передано у власність єдиний майновий комплекс - тютюновий комплекс, що складається із двох сараїв. Рішенням відповідача від 19.08.2011р. за ОСОБА_3 оформлено право власності на два сараї, проте, до свідоцтва про право власності не увійшла сторожка, яка є невід'ємною частиною майнового комплексу. Вважаючи, що рішення відповідача порушує права та інтереси ОСОБА_3 як власника майнового комплексу, позивач просив скасувати рішення виконкому та зобов'язати прийняти нове рішення.

Постановою Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2013р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на засіданні пайщиків ТОВ «Агрофірма ім. Ілліча» від 16.03.2002р. та від 25.09.2003р. ОСОБА_3 на його пай виділено два тютюнових сараї, вартістю 12766грн. кожний.

Рішенням виконкому Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району від 19.09.2011р., з урахуванням протоколів засідань пайщиків ТОВ «Агрофірма ім. Ілліча» від 16.03.2002р. та від 25.09.2003р., позивачу оформлено та видано свідоцтво про право власності на 87/100 частин нежитлових приміщень, що складаються із двох тютюнових сараїв.

Статтею 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з адміністративним позовом та розгляду справи) передбачено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем заявлено позов про скасування рішення виконкому Куйбишевської селищної ради від 19.09.2011р., яким було задоволено його заяву про видачу свідоцтва про право власності. В подальшому, на підставі рішення виконкому, ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності в органах БТІ.

Відтак позивач дізнався про зміст оскаржуваного рішення у вересні 2011р., в той час як з адміністративним позовом звернувся у квітні 2013р.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з пунктом дев'ятим частини першої статті 155 та частиною третьою статті 162 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

В зв'язку з тим, що позивачем не наведено поважних причин, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції повинен був залишити позов без розгляду.

Суд апеляційної інстанції, всупереч приписів статті 203 КАС України, зазначене порушення норм процесуального права не виправив.

Відповідно до частини першої статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись статтями 222, 223, 228, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2013р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р. скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз