Ухвала суду № 41408135, 13.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року м. Київ К/800/5524/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Кочана В.М.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення,

за касаційною скаргою Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року,

встановив:

У жовтні 2013 року Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" (далі - ККП ДМР "Донелектроавтотранс") пред'явило позов до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправним і скасування рішення від 09.08.2013 р. № 3663/02-44/2-03328250 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позов обґрунтувало тим, що відсутня вина підприємства у несвоєчасній сплаті єдиного внеску, оскільки причиною порушення строків сплати стало несвоєчасне і неповне фінансування підприємства з Державного бюджету щодо компенсації перевезення пільгової категорії громадян.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ККП ДМР "Донелектроавтотранс", посилаючись на порушення судами статті 218 Господарського кодексу України, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ККП ДМР "Донелектроавтотранс" є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька.

Рішенням відповідача від 09.08.2013 р. № 3663/02-44/2-03328250 за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум (191961,93 грн) та нарахована пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу (10715,37 грн) за період з 22.07.2013 р. по 31.07.2013 р.

Прийняте рішення позивач оскаржив до органів Пенсійного фонду вищого рівня, проте, рішеннями Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.09.2013 р. № 7648/08 та Пенсійного фонду України від 08.10.2013 р. № 26667/09-10 скаргу залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Для вказаних платників єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною п'ятою статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

За змістом пункту 1 частини другої статті 6, частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний у повному обсязі обчислювати і сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

За наведеного нормативно-правового регулювання суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що недостатнє фінансування ККП ДМР "Донелектроавтотранс" з Державного бюджету України та наявність в нього заборгованості з виплати заробітної плати не звільняє позивача від обов'язку своєчасно і в повному обсязі сплачувати єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати.

При цьому безпідставними є посилання позивача на відсутність його вини як обов'язкової складової правопорушення у сфері господарювання, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не вважається надзвичайною або невідворотною обставиною, за якої суб'єкт господарювання не несе господарсько-правової відповідальності (стаття 218 Господарського кодексу України).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій і нарахування пені в порядку і розмірах, передбачених частиною десятою і пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Кочан В.М.