Ухвала суду № 41407702, 13.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 804/2891/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі №804/2891/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніснек Продакшн" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2013р. №0005321501.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковим висновком відповідача щодо порушення позивачем приписів п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного періоду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014р. позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності формування ТОВ "Юніснек Продакшн" залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за жовтень 2013р. за результатами якої складено акт від 29.11.2013р. №1135/151/32988606.

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів п.102.5 ст.102, абз."б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ним залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показник рядка 24 податкової декларації) за жовтень 2013 року на суму 4860832,00грн.

висновки податковий орган обґрунтував тим, що ТОВ "Юніснек Продакшн" фактично у попередніх податкових періодах мало право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло у нього за рахунок від'ємного значення податкових декларацій з податку на додану вартість починаючи з червня 2005 року, однак, не скористалося правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права, а саме з липня 2005 року в межах строку, встановленого п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим завищило залишок від'ємного значення за жовтень 2013 року як фактично відсутній у періодах його виникнення.

За результатами перевірки 06.12.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0005321501, яким ТОВ "Юніснек Продакшн" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4860832,00грн.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічне було передбачено і пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 статті 7 України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток №2 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року) тому залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 22 податкової декларації звітного (податкового) періоду) складається з сум податку на додану вартість, які виникли у наступних звітних періодах: червень 2005 року - 595262,00грн., серпень 2005 року - 392989,00грн., вересень 2005 року - 412366,00грн., жовтень 2005 року - 28601,00грн., січень 2006 року - 134409,00грн., лютий 2006 року - 224741,00грн., травень 2006 року - 203230,00грн., червень 2006 року - 50956,00грн., липень 2006 року - 191113,00грн., серпень 2006 року - 4926,00грн., вересень 2006 року - 37413,00грн., квітень 2008 року - 72136,00грн., червень 2008 року - 20439,00грн., вересень 2008 року - 52392,00грн., березень 2009 року - 4492,00грн., квітень 2009 року - 268412,00грн., травень 2009 року - 496429,00грн., червень 2009 року - 154575,00грн., липень 2009 року - 209983,00грн., серпень 2009 року - 298080,00грн., вересень 2009 року - 703364,00грн., жовтень 2009 року - 179712,00грн., грудень 2009 року - 19521,00грн., січень 2010 року - 22854,00грн., березень 2010 року - 75183,00грн., липень 2010 року - 208,00грн., серпень 2010 року - 7046,00грн., травень 2013 року - 95504,00грн., липень 2013 року - 64159,00грн. (а.с.41-42).

Отже на час подання позивачем декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24) декларації становив 5020495грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строки давності застосовуються виключно до права платника податку на повернення надміру сплачених та відшкодування грошових зобов'язань та не розповсюджується на право зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Між тим, як свідчать матеріали справи, при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, позивач не заявляв будь-яких сум до бюджетного відшкодування та не подавав розрахунок бюджетного відшкодування.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки таке декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 41, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі №804/2891/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніснек Продакшн" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник