Ухвала суду № 41407692, 11.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3776/14 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000522209 від 25.03.2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права, неповно та не всебічно з'ясовано всіх обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на момент подання податкової декларації (реєстр. № 9006936259 від 14.02.2014) та проведення камеральної перевірки, оформленої Актом від 27.09.014 № 33/22-04, постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 № 0014381502 було скасоване. Відтак позивач не мав жодних зобов'язань відносно врахування неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності, зокрема, за січень 2014 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа" є юридичною особою, що зареєстрована 10.06.2003 року Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області та як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ від 18.04.2008 № 100112449).

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є діяльність у сфері радіомовлення та телебачення.

У березні 2014 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 11.03.2014 № 242/22-04/32518788.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, що виявилось у завищенні від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму ПДВ 337261,00 грн.

Згідно з даними Акта перевірки від 11.03.2014 року № 242/22-04/32518788, стверджуючи про порушення позивачем вимог законодавства при поданні податкової звітності за січень 2014 року, податковий орган посилається на акт іншої перевірки позивача від 29.09.2013 року № 227/22-04/32518788 з приводу перевірки податкової звітності позивача за серпень 2013 року, за результатами якої податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 102.5 ст. 102, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 198.3 ст. 198, ст. 200 ПК України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) за серпень 2013 року на суму 337261,00 грн.

За наслідками перевірки податкової звітності позивача за серпень 2013 року, результати якої оформлено актом від 29.09.2013 року № 227/22-04/32518788, податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 року № 0014381502, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 337261,00 грн.

Оскільки позивач при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року не врахував зменшення показника від'ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.10.2013 року № 0014381502 на суму 337261,00 грн., податковий орган дійшов висновку про методологічну помилку, яка призвела до завищення від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на цю ж суму (337261,00 грн.)

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2014 року № 0000522209, згідно з яким позивачу зменшено показник від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 337261,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014 року, податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 року № 0014381502, за яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 337261,00 грн., було визнано протиправним і скасовано.

Вважаючи, податкове повідомлення-рішення від 25.03.2014 року № 0000522209 протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

В силу положень пункту 56.12. статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, в разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Таким чином, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи та набрання судовим рішенням законної сили, що виключає обов'язок платника податку враховувати суму такого зобов'язання у податковій звітності до дня узгодження податкового зобов'язання.

В даній справі судом першої інстанції вірно встановлено та не спростовуються податковим органом, що висновок про порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та наявність методологічної помилки при заповненні рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року зроблено на підставі даних про те, що позивач не врахував податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 року № 0014381502 відносно зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму 337261,00 грн., яке було оскаржено у судовому порядку і, таким чином, визначене податковим органом грошове зобов'язання не було узгодженим.

Більше того, на момент подання вказаної податкової декларації (реєстр. № 9006936259 від 14.02.2014 року) та проведення камеральної перевірки, оформленої актом від 27.09.014 року № 33/22-04, постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 року № 0014381502 було скасоване, а справа перебувала на розгляді Київського апеляційного адміністративного суду.

Наведені висновки суду першої інстанції під час розгляду справи в апеляційному проваджені спростовані не були.

Відтак суд першої інстанції правильно встановив, що позивач не мав жодних зобов'язань відносно врахування неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності, зокрема, за січень 2014 року.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 25.03.2014 року № 0000522209 скасуванню як протиправне.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 11.11.2014 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.