Рішення № 41407411, 11.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.14р. Справа № 904/8179/14за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Україна", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 468 809 грн. 00 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Тиховліс В.Р. - представник, дов. від 15.10.2014р. №00086;

від відповідача: не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 468 809 грн. 00 коп. - заборгованості, що виникла відповідно до умов Ліцензійного договору від 14.07.2010р. про використання знака для товарів і послуг.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, у заяві (вх. №69005/14 від 06.11.2014р.) про повне визнання позову визнає позовні вимоги у повному обсязі та зазначає, що йому відомі та зрозумілі наслідки визнання позову.

Також відповідач у клопотанні (вх. №69006/14 від 06.11.2014р.) про розгляд справи за відсутності представника відповідача повідомляє, що його представник не може взяти участь у судовому засіданні 11.11.2014р. у зв'язку з перебуванням у відрядженні та просить розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Позивач у письмових поясненнях (вх. №70157/14 від 11.11.2014р.) зазначає, що у третьому та четвертому абзацах першої сторінки позовної заяви ним було помилково вказано, що розмір винагороди позивачу складає 30 000 грн. по кожній угоді, тоді як сума винагороди становить 300 000 грн.; позивач просить врахувати ці пояснення при розгляді справи.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2010р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Україна", як ліцензіаром, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Агро-Союз", як ліцензіатом, було укладено Ліцензійний договір про використання знака для товарів і послуг (надалі - Ліцензійний договір), відповідно до пункту 1.1 якого ліцензіар надає ліцензіатові на термін дії даного договору і за винагороду, що сплачується ліцензіатом, невиключну ліцензію на використання знака для позначення виготовлених товарів, наданих послуг, згідно свідоцтва №74417, відповідно до переліку товарів та послуг, зазначеного в свідоцтві №74417 за наступними класами: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31, 35, 36, 37, 39, 40, 41, 42, 43, 44 та знака для позначення виготовлених товарів, наданих послуг, згідно свідоцтва №75408, відповідно до переліку товарів та послуг, зазначеного в свідоцтві №75408 за наступними класами: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31, 35, 36, 37, 39, 40, 41, 42, 43, 44.

Згідно з пунктом 5.1 Договору договір набирає законної сили з 14.07.2010р. і діє до 03.08.2015р.

Відповідно до пункту 6.1 Договору за використання знаку ліцензіат сплачує ліцензіарові винагороду (роялті) протягом усього терміну дії договору за конфіденційною угодою.

У пункті 1 Угоди від 01.10.2013р. №12 до Ліцензійного договору про використання знака для товарів і послуг від 14.07.2010р., укладеного між ТОВ „Агро-Союз-Україна" та ТОВ Компанія „Агро-союз", сторони погодили, що за використання знаку ліцензіар за період з 01.10.2013р. до 31.12.2013р. нараховує ліцензіатові винагороду (роялті) в розмірі 300 000 грн. 00 коп. без ПДВ.

Також згідно з пунктом 1 Угоди від 03.01.2014р. №14 до Ліцензійного договору про використання знака для товарів і послуг від 14.07.2010р., укладеного між ТОВ „Агро-Союз-Україна" та ТОВ Компанія „Агро-союз", сторони погодили, що за використання знаку ліцензіар за період з 01.01.2014р. до 31.03.2014р. нараховує ліцензіатові винагороду (роялті) в розмірі 300 000 грн. 00 коп. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято виконану роботу на загальну суму 600 000 грн. 00 коп., що підтверджується актами здачі-прийому виконаної роботи від 31.12.2013р. №5-12-2013 на суму 300 000 грн. 00 коп. та від 31.03.2014р. №5-03-2014-Р на суму 300 000 грн. 00 коп. (а.с. 9, 10).

Згідно з пунктом 6.1 Договору за використання знаку ліцензіат сплачує ліцензіатові винагороду (роялті) протягом усього терміну дії договору за конфіденційною угодою.

Відповідно до пункту 2 Угод від 01.10.2013р. та від 03.01.2014р. №12 та №14 до Ліцензійного договору про використання знака для товарів і послуг від 14.07.2010р., укладеного між ТОВ „Агро-Союз-Україна" та ТОВ Компанія „Агро-союз", сплату винагороди (роялті) ліцензіат здійснює один раз на квартал до 10-го числа місяця наступного за звітним кварталом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ліцензіата.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату за Договором до 10.01.2014р. та до 10.04.2014р. (включно).

Як вбачається відповідачем до звернення з позивача з позовом до суду було частково погашено заборгованість у сумі 131 191 грн. 00 коп., про що свідчить додані до матеріалів справи копії платіжних доручень (а.с. 11-15).

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 468 809 грн. 00 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (52005, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Україна" (52005, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області; вул. Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 36933833) 468 809 грн. 00 коп. - заборгованості та 9 376 грн. 18 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„17„ листопада 2014р.