Ухвала суду № 41407231, 03.11.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 листопада 2014 року Справа № 910/1089/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Самусенко С.С.,суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Кочерової Н.О., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 10.09.2014у справі№ 910/1089/14за позовомПриватного підприємства "Сігма"доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруна стороні позивачаПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"простягнення 99 148,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сігма" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення з відповідача 82 148,25 грн. страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2014 у справі № 910/1089/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2014 у справі № 910/1089/14 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.09.2014 у справі № 910/1089/14, у якій просить вказану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 13.05.2013 у справі № 5011-72/11394-2012, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 10.09.2014 у справі № 910/1089/14, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача недоплаченої суми виплат страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про неналежне виконання відповідачем умов договору щодо здійснення повної виплати страхового відшкодування за наявності страхового випадку; судовим експертом при визначенні суми страхового відшкодування було враховано коефіцієнт фізичного зносу застрахованих транспортних засобів; відповідачем не надано суду доказів того, що на момент страхового випадку встановлено, що дійсна вартість застрахованих транспортних засобів є більшою ніж 10% від вказаної в договорі.

Водночас у постанові від 13.05.2013 у справі № 5011-72/11394-2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що відповідними доказами підтверджено, що страхова сума за договором страхування на момент настання страхового випадку була нижчою за дійсну вартість транспортного засобу більше ніж на 10 %, у зв'язку з чим відповідачем правомірно було визначено розмір збитку пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості транспортного засобу та виплачено страхове відшкодування позивачу у належному розмірі.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Українська пожежно-страхова компанія" у допуску справи № 910/1089/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС. СамусенкоСудді:І. Вовк Б. Грек Н. Кочерова М. Черкащенко