Ухвала суду № 41406877, 29.10.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Приндюк М.В., Беця О.В.

з участю секретаря Матвійчука І.Ю.

представника осіб, які подали апеляційні скарги ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги голови ліквідаційної комісії ТОВ «Жилстройсервис-4» ОСОБА_11, генерального директора ТОВ «Жилстройсервис-2» ОСОБА_13, генерального директора ТОВ «Жилстройсервис-1» ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.09.2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури міста Києва ВойтовичаО.О., погоджене із старшим прокурором прокуратури м. Києва Шепетуном А.А. та накладено арешт на майно, а саме:

-на частку, номінальною вартістю 44 160 000.00 грн., що становить 24,0% статутного капіталу ТОВ «Жилстройсервис-1», ідентифікаційний код 34253918, місцезнаходження: 65038, Одеська область, місто Одеса, вулиця Золотий берег, будинок 27, яка належить ТОВ «АГРЕЙН ЕЛЕВАТОР»;

-на частку, номінальною вартістю 44 160 000.00 грн., що становить 24,0% статутного капіталу ТОВ «Жилстройсервис-1», ідентифікаційний код 34253918, місцезнаходження: 65038, Одеська область, місто Одеса, вулиця Золотий берег, будинок 27, яка належить ТОВ Компанії «КАРЕЙМЕЙ ФАЙНЕС»;

-на частку, номінальною вартістю 44 160 000.00 грн., що становить 24,0% статутного капіталу ТОВ «Жилстройсервис-1», ідентифікаційний код 34253918, місцезнаходження: 65038, Одеська область, місто Одеса, вулиця Золотий берег, будинок 27, яка належить ТОВ Компанії «БЕЛВАР ФАЙНЕНС»;

-на частку, номінальною вартістю 44 160 000.00 грн., що становить 24,0% статутного капіталу ТОВ «Жилстройсервис-1», ідентифікаційний код 34253918, місцезнаходження: 65038, Одеська область, місто Одеса, вулиця Золотий берег, будинок 27, яка належить ТОВ Компанії «ДАСТОР ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД»;

-на частку, номінальною вартістю 7 360 000.00 грн., що становить 4,0% статутного капіталу ТОВ «Жилстройсервис-1», ідентифікаційний код 34253918, місцезнаходження: 65038, Одеська область, місто Одеса, вулиця Золотий берег, будинок 27, яка належить ТОВ Компанії «ФОЛДРЕСТ ІСТЕЙТ ЛІМІТЕД»;

-на частку, номінальною вартістю 196 560 000.00 грн., що становить 49,64% статутного капіталу ТОВ «Жилстройсервис-2», ідентифікаційний код 34319566, місцезнаходження: 65059, Одеська область, місто Одеса, вулиця Краснова, будинок 11-Б, кімната №2, яка належить ТОВ Компанії «А-ХІМГРУП»;

-на частку, номінальною вартістю 180 000 000.00 грн., що становить 45,45% статутного капіталу ТОВ «Жилстройсервис-2», ідентифікаційний код 34319566, місцезнаходження: 65059, Одеська область, місто Одеса, вулиця Краснова, будинок 11-Б, кімната №2, яка належить ТОВ «Житлосервис-2»;

-на частку, номінальною вартістю 19 440 000.00 грн., що становить 4,91% статутного капіталу ТОВ «Жилстройсервис-2», ідентифікаційний код 34319566, місцезнаходження: 65059, Одеська область, місто Одеса, вулиця Краснова, будинок 11-Б, кімната №2, яка належить ТОВ «АГРЕЙН ЕЛЕВАТОР»;

-на частку, номінальною вартістю 3 150.00 грн., що становить 9% статутного капіталу ТОВ «Жилстройсервис-4», ідентифікаційний код 34321542, місцезнаходження: 65005, Одеська область, місто Одеса, вулиця Бугаївська, будинок 21, офіс 317, яка належить ТОВ «БЕРКАНА ПЛЮС»;

-на частку, номінальною вартістю 31 850.00 грн., що становить 91,0% статутного капіталу ТОВ «Жилстройсервис-4», ідентифікаційний код 34321542, місцезнаходження: 65005, Одеська область, місто Одеса, вулиця Бугаївська, будинок 21, офіс 317, яка належить ПП «ТІЛУР».

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, голова ліквідаційної комісії ТОВ «Жилстройсервис-4» ОСОБА_11, генеральний директор ТОВ «Жилстройсервис-2» ОСОБА_13, генеральний директор ТОВ «Жилстройсервис-1» ОСОБА_12 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.09.2014 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури м. Києва Войтовича О.О. у накладенні арешту на вищевказане майно.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу генеральний директор ТОВ «Жилстройсервис-1» ОСОБА_12 посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, складеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення про арешт майна є незаконним та не вмотивованим, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню. Слідчий суддя під час винесення ухвали про арешт майна не вірно визначив правову підставі для арешту, оскільки ні ТОВ «Житлосервис-1» ні учасники товариства, якими є компанії «АГРЕЙН ЕЛЕВАТОР», АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКРЕЙМЕЙ ФАЙНЕС», Компанія «БЕЛВАР ФАЙНЕНС», Компанія «ДАСТОР ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД» та компанії «ФОЛДРЕСТІСТЕЙТ» не є підозрюваною, обвинуваченою, чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, також вищезазначені підприємства не є особами у володінні яких перебуває майно підозрюваного чи обвинуваченого, а також не є юридичними особами, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, чи може бути застосовано захід у вигляді конфіскації майна. Таким чином, на думку апелянта, слідчий суддя повинен був відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки зазначені юридичні особи та їх службові особи не були повідомлені про підозру, не є підозрюваними, чи сторонами кримінального провадження та не мають жодного статусу по даній кримінальній справі, а тому відповідно до вимог ст. 170 КПК України ухвала слідчого судді є передчасною, оскільки у таких випадках на корпоративні права згаданих осіб арешт не може бути накладено. Застосовані слідчим суддею заходи забезпечення кримінального провадження фактично блокують здійснення ТОВ «Житлосервис-1» своєї господарської діяльності, обмежують можливість підприємства користуватись та розпоряджатись власним майном, активами, вчиняти будь-які дії спрямовані на досягнення мети господарської діяльності - отримання прибутку, що в подальшому призведе до незворотних наслідків та припинення діяльності підприємства. Таким чином, на думку апелянта, у слідчого судді були відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на майно, ні в ухвалі суду, ні в клопотанні слідчого не наведено достатніх обґрунтувань необхідності застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, відтак ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.09.2014 року прийнята з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, а тому підлягає скасуванню.

При цьому, враховуючи те, що в судове засідання представник ТОВ «Житлосервис-1» не викликався та розгляд справи проводився за його відсутності, про існування ухвали слідчого судді підприємство дізналось лише 26.09.2014 року пропустивши строк на оскарження ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим апелянт просить відповідно до ст. 395 КПК України поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу генеральний директор ТОВ «Жилстройсервис-2» ОСОБА_13 посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, складеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення про арешт майна є незаконним та не вмотивованим, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню. Слідчий суддя під час винесення ухвали про арешт майна не вірно визначив правову підставі для арешту, оскільки ні ТОВ «Житлосервис-2» ні учасники товариства, якими є ТОВ «АГРЕЙН ЕЛЕВАТОР» та ТОВ «А-ХІМГРУП» не є підозрюваною, обвинуваченою, чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, також вищезазначені підприємства не є особами у володінні яких перебуває майно підозрюваного чи обвинуваченого, а також не є юридичними особами, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, чи може бути застосовано захід у вигляді конфіскації майна. Таким чином, на думку апелянта, слідчий суддя повинен був відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки зазначені юридичні особи та їх службові особи не були повідомлені про підозру, не є підозрюваними, чи сторонами кримінального провадження та не мають жодного статусу по даній кримінальній справі, а тому відповідно до вимог ст. 170 КПК України ухвала слідчого судді є передчасною, оскільки у таких випадках на корпоративні права згаданих осіб арешт не може бути накладено. Застосовані слідчим суддею заходи забезпечення кримінального провадження фактично блокують здійснення ТОВ «Житлосервис-2» своєї господарської діяльності, обмежують можливість підприємства користуватись та розпоряджатись власним майном, активами, вчиняти будь-які дії спрямовані на досягнення мети господарської діяльності - отримання прибутку, що в подальшому призведе до незворотних наслідків та припинення діяльності підприємства. Таким чином, на думку апелянта, у слідчого судді були відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на майно, ні в ухвалі суду, ні в клопотанні слідчого не наведено достатніх обґрунтувань необхідності застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, відтак ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.09.2014 року прийнята з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, а тому підлягає скасуванню.

При цьому, враховуючи те, що в судове засідання представник ТОВ «Житлосервис-2» не викликався та розгляд справи проводився за його відсутності, про існування ухвали слідчого судді підприємство дізналось лише 29.09.2014 року пропустивши строк на оскарження ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим апелянт просить відповідно до ст. 395 КПК України поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу голова ліквідаційної комісії ТОВ «Жилстройсервис-4» ОСОБА_11. посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, складеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення про арешт майна є незаконним та не вмотивованим, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню. Слідчий суддя під час винесення ухвали про арешт майна не вірно визначив правову підставі для арешту, оскільки ні ТОВ «Житлосервис-4» ні учасники товариства, якими є ТОВ «БЕРКАНА ПЛЮС» та ПП «ТІЛУР» не є підозрюваною, обвинуваченою, чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, також вищезазначені підприємства не є особами у володінні яких перебуває майно підозрюваного чи обвинуваченого, а також не є юридичними особами, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, чи може бути застосовано захід у вигляді конфіскації майна. Таким чином, на думку апелянта, слідчий суддя повинен був відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки зазначені юридичні особи та їх службові особи не були повідомлені про підозру, не є підозрюваними, чи сторонами кримінального провадження та не мають жодного статусу по даній кримінальній справі, а тому відповідно до вимог ст. 170 КПК України ухвала слідчого судді є передчасною, оскільки у таких випадках на корпоративні права згаданих осіб арешт не може бути накладено. Застосовані слідчим суддею заходи забезпечення кримінального провадження фактично блокують здійснення ТОВ «Житлосервис-4» своєї господарської діяльності, обмежують можливість підприємства користуватись та розпоряджатись власним майном, активами, вчиняти будь-які дії спрямовані на досягнення мети господарської діяльності - отримання прибутку, що в подальшому призведе до незворотних наслідків та припинення діяльності підприємства. Таким чином, на думку апелянта, у слідчого судді були відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на майно, ні в ухвалі суду, ні в клопотанні слідчого не наведено достатніх обґрунтувань необхідності застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, відтак ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.09.2014 року прийнята з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, а тому підлягає скасуванню.

При цьому, враховуючи те, що в судове засідання представник ТОВ «Житлосервис-4» не викликався та розгляд справи проводився за його відсутності, про існування ухвали слідчого судді підприємство дізналось лише 29.09.2014 року пропустивши строк на оскарження ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим апелянт просить відповідно до ст. 395 КПК України поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника осіб, що подали скарги, який підтримав апеляційні скарги, просив їх задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та надані матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно матеріалів провадження оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена без виклику власників майна, про арешт майна стало відомо після прийняття оскаржуваної ухвали.

Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянтами пропущений з поважних причин.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, слідчим суддею встановлено що в провадженні слідчого відділу прокуратури міста Києва перебувають матеріали досудового розслідування № 12014100000000967 від 04.07.2014 року за ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України

Звертаючись з клопотання до слідчого судді, слідчий вказав, що існує загроза у відчуженні або втраті, або настанні інших наслідків, які можуть перешкоджати у кримінальному провадженні у разі не накладення арешту на корпоративні права зазначених юридичних осіб.

Слідчий суддя, пославшись на вимоги ст.ст. 167, 170 КПК України, задовольнив клопотання слідчого та наклав на вказані корпоративні права арешт, як на такі, що мають ознаки набутих в результаті вчинення злочину, а тому до моменту з'ясування істини у кримінальному провадженні повинні бути арештовані з метою недопущення незаконного їх відчуження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, вважає рішення слідчого судді обґрунтованим та прийнятим на основі всебічно з'ясованих обставин кримінального провадження. Підстав сумніватися в розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для інших осіб апеляційним судом не встановлено та апелянтом не доведено.

Доводи апеляційних скарг про те, що вказані юридичні особи не є підозрюваними у кримінальному провадженні, а тому на їхнє майно не може бути накладено арешту, не ґрунтується на вимогах КПК України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. При цьому закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якого воно перебуває.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 167, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Поновити ТОВ «Жилстройсервис-4», ТОВ «Жилстройсервис-2», ТОВ «Жилстройсервис-1» строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року.

Ухвалу слідчого суддіГолосіївського районного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури міста Києва Войтовича О.О., погоджене із старшим прокурором прокуратури м. Києва Шепетуном А.А., та накладено арешт на майно, - залишити без змін, а апеляційні скарги голови ліквідаційної комісії ТОВ «Жилстройсервис-4» ОСОБА_11, генерального директора ТОВ «Жилстройсервис-2» ОСОБА_13, генерального директора ТОВ «Жилстройсервис-1» ОСОБА_12 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ____ ______

РибакІ.О. Приндюк М.В. БецьО.В.

Справа № 11-сс/796/1958/2014 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Шевченко Т.М.

Доповідач: Рибак І.О.