Рішення № 41400934, 15.10.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11489/14-ц

Провадження № 2/161/3470/14

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі - Ковальчук А.В.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, процентів та трьох відсотків річних, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, процентів та трьох відсотків річних.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.07.2011 року вона уклала договір позики з відповідачем ОСОБА_2 на суму в розмірі 90 000 доларів США, яку останній зобов'язувався повернути до 19.11. 2011 року.

Проте, до цього часу відповідач зобов'язання по договору позики не виконав.

На підставі наведеного просить суд, стягнути з ОСОБА_2 в її користь суму боргу за договором позики в розмірі 90 000 доларів США, відсотки за користування коштами в розмірі 19 957,67 доларів США, три відсотки річних в сумі 7042,19 доларів США та судові витрати по справі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві. Просила суд, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча вчасно та належним чином повідомлявся судом про час та місце слухання у справі.

Зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи за відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст..224 ЦПК України.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526 і 527 ЦК України.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 07.07.2011 року ОСОБА_2 відповідно до розписки позичив у ОСОБА_1 суму в розмірі 90 000 доларів США, яку відповідач зобов'язувався повернути до 19.11.2011 року (а.с.3, 41).

Однак, кошти до даного часу за договором позики від 07.07.2011 року ОСОБА_2 не повернув ОСОБА_1, тобто, умови договору не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Оскільки сторонами у розписці від 07.07.2011 року не визначено розмір відсотків, то розмір таких відсотків згідно ч.1 ст.1048 ЦК України визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

На думку суду, розмір відсотків, які відповідач повинен був сплатити позивачу згідно договору позики, за період з 07.07.2011 року по 30.06.2014 року слід визначати виходячи з таких розрахунків: сума неповернутого боргу х облікова ставка НБУ х к-сть днів прострочення повернення процентів : 365 днів.

Визначаючи розмір відсотків, що підлягають стягненню з відповідача, суд погоджується із поданим позивачем розрахунком та сумою таких відсотків (а.с.4), які в даному випадку становлять 19 957,67 доларів США.

При цьому, позивач у розрахунку боргу вказала кінцевий термін прострочення відповідачем своїх зобов'язань 30.06.2014 року, а тому саме цю дату суд бере до уваги, враховуючи закріплений в ст.11 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із розписки про отримання коштів від 07.07.2011 року вбачається, що відповідач зобов?язаний був повернути кошти до 19.11.2011 року. Оскільки, на час звернення із позовом до суду зобов?язання не було виконане, то термін прострочення виконання зобов?язання становить 954 дні (з 20.11.11 р. по 30.06.14 р.).

Враховуючи наведене, суд вважає підставними позовні вимог про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 7042,19 доларів США. Позивачем у розрахунку боргу проведені вірні розрахунки вказаної суми, з якими суд погоджується (а.с.4).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 84, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 533, 625, 1046-1052 Цивільного кодексу України суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 07.07.2011 року в розмірі 90 000 доларів США, 19 957 доларів США 67 центів процентів за договором позики та 7042 доларів США 19 центів трьох відсотків річних, а всього на загальну суму 116 999 (сто шістнадцять тисяч дев?ятсот дев?яносто дев?ять) доларів США 86 (вісімдесят шість) центів.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі - 3654 (три тисячі шістсот п?ятдесят чотири) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк