Ухвала суду № 4139771, 16.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-20557|08 р. Головуючий у першій інстанції: Курченко Н.М.,

Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Усенка В.Г., Зайцева М.П.,

при секретарі: Медовниці Ю.О.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2008 року у справі за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Капітал» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 1182492301/1 від 23 листопада 2007 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1771,50 грн., в тому числі - 1881,00 грн. основного платежу, 590,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2008 року - позов задоволено.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, Смілянською ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ПП ВКФ «Капітал» (позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.04.2005 року по 30.06.2007 року, про що складений акт №1640/23/25211086 від 25.10.2007 року.

На підставі акту перевірки 31 жовтня 2007 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №1182492301/0, на яке 08.11.2007 року позивачем подана скарга до Смілянської ОДПІ.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 23.11.2007 року №17214/23-120 Смілянська ОДПІ скасувала податкове повідомлення-рішення від 31.10.2007 року №11824923021/0 у частині 3309 грн. у тому числі: основного платежу з ПДВ 2206 грн., штрафні (фінансові) санкції - 103 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Після розгляду первинної скарги відповідачем прийнято спірне рішення, у якому, посилаючись на п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4 ст.4, пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-111 (далі - ЗУ №2181), за порушення п.п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1, п.7.3, 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ» позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 1771,50 грн., у тому числі 1181,00 грн. за основним платежем та 590,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами цієї ж перевірки відповідачем, окрім рішення про визначення податкових зобов'язань з ПДВ, було прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.11.2007року №1182482301/1 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток

в розмірі 17179,80 грн., у тому числі 11550,00 грн., яке було оскаржено до Державної

податкової адміністрації (ДПА) в Черкаській області.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги ДПА в Черкаській області від 01.02.2008року №1924/25-010 податкове повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ про

визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток скасоване на суму 14733,80 грн., у

тому числі: 9512 грн. основного платежу.

Крім того, при розгляді повторної скарги позивача на податкове повідомлення-рішення про визначення зобов'язань з податку на прибуток, ДПА в Черкаській області встановлено, що перевіркою не доведено факту порушення підприємством законодавчих норм при віднесенні до валових витрат вартості придбаних автошин, що були встановлені на орендованому автомобілі, який використовувався платником податку у власній господарській діяльності. При цьому також вказано на те, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено обмежень періодичності заміни шин при формуванні валових витрат, оскільки витрати на утримання, обслуговування та експлуатацію основних фондів за загальним правилом включаються до складу валових витрат на підставі п.п.5.2.1 п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», як витрати пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва з урахуванням дії п.5.9 цього Закону. Окрім цього, зазначене передбачено договором оренди автомобіля.

Отже, вищестоящим податковим органом при розгляді повторної скарги платника податків (позивача) встановлено правомірність придбання позивачем автошин, заміну їх на орендованому автомобілі, який використовувався ним у господарській діяльності, також визнано правомірним і обґрунтованим віднесення позивачем витрат з придбання автошин до складу валових витрат на підставі п.п.5.2.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», як витрат, пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

Так, підпунктом 4.1. ст.4 ЗУ «Про ПДВ» в редакції, що діяла на час вчинення спірних господарських операцій (червень 2005 року), встановлено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ», в редакції, що діяла на час вчинення спірних господарських операцій (червень 2005 року), встановлено наступне:

«Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження)».

Положенням №102, на яке посилається відповідач, встановлено, що операції щодо заміни шин та акумуляторних батарей не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення транспортних засобів (п.3.19).

Як вбачається з матеріалів справи, що автошини в кількості 10 штук на загальну суму 10320,00 грн. у тому числі ПДВ 1720,00 грн., були придбані у ТОВ «Мототрейд», м.Київ 24.06.2005 року (податкова накладна №86), і були встановлені на орендований у громадянина ОСОБА_2 по договору від 01 грудня 2004 року автомобіль ЛИАЗ 100.42. При передачі автомобіля в оренду, 03.12.2004 року спеціалістом авто товарознавцем ОСОБА_1 був складений висновок за №1-792, у якому вказано, що автомобіль функціонально придатний до експлуатації, але потребує заміни коліс, панелі приладів, електрообладнання, радіатора, бампера.

У бухгалтерському обліку вартість автошин, які придбаваються окремо, включається до складу запасів відповідно до П(С)БО 9 та обліковується на рахунках виробничих запасів. У податковому обліку вартість придбаних автошин включається до валових витрат і бере участь у перерахунку за п.5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що підтверджено також висновками вищестоящого податкового органу при розгляді повторної скарги позивача.

Придбані позивачем автошини використані для заміни, яка була обов'язковою, в автомобілі, який використовувався у господарській діяльності.

Отже, колегія суддів погоджується, що сума ПДВ, сплачена під час придбання автошин для автомобіля, що використовується в господарській діяльності, включається до податкового кредиту на підставі п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ». ЗУ «Про ПДВ» не передбачає коригування податкового кредиту пропорційно відпрацьованому ресурсу автошин, встановлених в порядку заміни старих автошин на автомобіль, у тому числі орендований.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума ПДВ, сплачена позивачем в ціні шин для автомобіля, який використовувався в господарській діяльності, обґрунтовано включена до складу податкового кредиту у червні 2005 року, на підставі податкової накладної від 24.06.2005 року №86, виданої платником ПДВ ТОВ Мототрейд», позовні вимоги є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: М.П. Зайцев

В.Г. Усенко

 Ухвалу складено у повному обсязі 22.06.2009.