Постанова № 41396393, 17.11.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/2769/14-п Головуючий у 1 інстанції Олещенко В. І. Провадження № 33/795/244/2014 Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року місто Чернігів

апеляційний суд Чернігівської області в складі:

судді апеляційного суду - Миронцова В.М.,

з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 36 грн. 54 коп. судового збору.

Як встановив суд, 03 вересня 2014 року, о 20 год 40 хв, на а/д Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, 118 км, поворот на с. Серединка, ОСОБА_1 керував мотоблоком "Фермер" в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з постановою суду, апелянт подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що обставини по справі не відповідають дійсності, оскільки мотоблоком він не керував, проте перебував в нетверезому стані, а за кермом був брат дружини ОСОБА_2 Звертає увагу на те, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили тільки факт перебування його в стані алкогольного сп'яніння, а не факт керування ним мотоблоком в нетверезому стані. Вказує, що мотоблок не відноситься до транспортного засобу і на нього не потрібно водійських прав, талону чи реєстраційного документу. Зазначає, що в органах ДАІ свій мотоблок не реєстрував, оскільки це не потрібно, водійських прав не має.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав у засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу з вказаних в ній підстав і просив її задовольнити, переглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені у апеляційній скарзі, вважаю, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що того дня він разом з братом дружини ОСОБА_2 поїхали на город, біля с. Серединка, рвати гарбузи. Він їхав на велосипеді, а ОСОБА_2 на мотоблоці. Мотоблок належить йому особисто. Коли вони працювали, стемніло, то вирішили їхати додому. ОСОБА_2 сів за кермо мотоблоку, оскільки він сам, тобто ОСОБА_1 вживав алкогольні напої із сусідом. Під"їхавши до траси, згадали, що забули на городі велосипед. Вони зупинились і ОСОБА_2 повернувся пішки за велосипедом, а він залишився біля мотоблоку. Згодом під"їхали працівника ДАІ та склали на нього протокол за керування мотоблоком в стані алкогольного сп'яніння. Проте, він мотоблоком не керував, а лише знаходився поряд.

В судовому засіданні апеляційного суду інспектор ДПС взводу з ОСП № 3 РДПС ДАІ в Чернігівській області Мулач Я.М., який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, пояснив, що 03 вересня 2014 року, проїжджаючи з напарником на патрульному автомобілі по трасі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, біля повороту на с. Серединка побачив, що їде мотоблок. Проїхавши метрів зо 100, вони повернулись. Мотоблок вже був зупинений та ОСОБА_1 в цей час виходив із-за його керма. Перевіривши водія на стан сп'яніння та склавши протокол, він побачив як підійшли син ОСОБА_1 та ще один чоловік. Велосипеду при цьому він не бачив.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах, які також були предметом перевірки апеляційного суду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 вересня 2014 року на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 № 975540, відповідно до якого останній керував мотоблоком "Фермер" в стані алкогольного сп'яніння, при показанні приладу "Драгер" 2,50%, від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 "а", 2.5 Правил дорожнього руху (а.с. 5).

Згідно наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_3, вони були свідками того, як на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв'язку з перебуванням його за кермом мотоблоку в нетверезому стані згідно приладу "Драгер", який показав 2,50% алкоголю в організмі, факт вживання алкоголю не заперечував, від підписів та дачі будь-яких пояснень в протоколі та отримання його копії відмовився. (а.с. 8,9).

Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали адміністративної справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спростовуються вище вказаними доказами.

Доводи правопорушника в апеляційній скарзі про те, що самі обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсним обставинам та його поясненням не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з протоколу по суті порушення він особисто відмовився від підпису в протоколі та наданні будь-яких пояснень в присутності двох свідків.

Посилання ОСОБА_1 на те, що суд не в повній мірі оцінив докази по справі, а саме не врахував те, що він не керував мотоблоком, хоча й перебував в нетверезому стані, неправомірно взяв до уваги показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і тим самим не прийшов до правильного висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і позбавлені підстав, оскільки суд першої інстанції вірно надав належну оцінку показанням цих свідків, бо вони є незацікавленими особами. При цьому, апелянт в ході розгляду його скарги в апеляційному суді жодних доказів на підтвердження своїх доводів, що він не керував мотоблоком не надав і в судовому засіданні цей факт свого підтвердження не знайшов.

Також, доводи в апеляційній скарзі про те, що мотоблок не відноситься до транспортного засобу не заслуговують на увагу, оскільки водій мотоблоку є повноправним учасником дорожнього руху.

В п. 1.10. Правил дорожнього руху України визначені терміни, що наведені у цих Правилах, зокрема, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; цим же пунктом визначено, що транспортним засобом вважається пристрій, призначений для перевезення людей і(або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

В інструкції до мотоблоку Фермер зазначено, що мотоблок призначений для механізації робіт з обробки грунту та сільськогосподарських робіт, а також транспортування вантажів.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність..

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначив стягнення у виді штрафу.

Порушень чинного законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та його розгляду в суді, які б тягли за собою скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на це, апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги скаржника про те, що суд порушив вимоги закону та необґрунтовано обрав відносно нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., а тому і підстав для задоволення скарги та скасування ухваленого судового рішення не вбачає.

Зважаючи на вищенаведене, приходжу до переконання, що місцевим судом було вірно встановлено фактичний перебіг подій, дані про особу порушника, його не визнання вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, і належним чином оцінено та проаналізовано наявні у справі докази та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто порушення особою п. 2.9 "а" встановлених Правил дорожнього руху.

При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта та закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, не має.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Миронцов