Ухвала суду № 41396025, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13798/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стехбуд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Стехбуд" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0005902201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс» за період серпень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 11 квітня 2013 року №1033/22-01/33308049.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Стехбуд» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу донараховано податок на додану вартість за період серпень 2011 року у сумі 129 396,00 грн.

На підставі даної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року №0005902201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 194 094,00 грн., у тому числі: 129 396,00 грн. - основний платіж, 64 698,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається матеріалів справи, податковий орган дійшов висновку щодо порушення ТОВ «Стехбуд» норм податкового законодавства з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» за договором від 30 травня 2011 року №45/С та ТОВ «БК «БМР-Сервіс» за договором від 07 червня 2011 року №47/С.

Так, між ТОВ «Стехбуд» та ТОВ «КЖБК» було укладено договір підряду на виконання будівельних робіт від 18 травня 2011 року №235, для виконання якого позивачем було залучено ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та ТОВ «БК «БМР-Сервіс».

Судом встановлено, що між ТОВ «Стехбуд» (Замовник) та його контрагентами ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та ТОВ «БК «БМР-Сервіс» (Підрядники) були укладені типові договори, відповідно до яких підрядник зобов'язується організувати та виконати відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, технічного завдання, вимог ДБН України, повний комплекс робіт по утепленню та оздобленню фасаду на будівництві житлового будинку певної секції на ділянці №36 у 4-му мікрорайоні житлового масиву Позняки, Дарницького району, міста Києва у терміни встановлені договором.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій, позивачем надано копії договорів підряду від 30 травня 2011 року №45/С та від 07 червня 2011 року№47/С; копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року; копії актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 рік; копії ліцензій на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» №АВ 512075 та ТОВ «БК «БМР-Сервіс» №АВ 490674; копії розрахунково-платіжної відомості за серпень 2011 року №НЗП-00008; копії платіжних доручень від 14 вересня 2011 року №240 та від 14 вересня 2011 року №239; копії податкових накладних від 31 серпня 2011 року №24 та від 31 серпня 2011 року №19.

Так, податковим органом взято до уваги матеріали Актів перевірки ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та ТОВ «БК «БМР-Сервіс», однак колегія суддів вважає, що в даному випадку належним доказом може бути виключно вирок суду щодо даних юридичних осіб.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що під час перевірки ТОВ «Стехбуд» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та ТОВ «БК «БМР-Сервіс».

Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, які покладено в основу висновків Акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами.

Враховуючи наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та ТОВ «БК «БМР-Сервіс» у період, що перевірявся, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Стехбуд» та скасування повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0005902201.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 05.11.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.