Ухвала суду № 41396010, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/882/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літівнова А.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторні прилади та технології" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабораторні прилади та технології" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2013 року № 0000132220 та № 0000142220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторні прилади та технології» з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Матрікс» за лютий місяць 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 20 грудня 2012 року №5994/22-222-36657508.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.4, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 43 188,00 грн. та порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 49 666,00 грн.

На підставі встановлених порушень, 10 січня 2013 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000142220, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 53 985,00 грн., у тому числі: 43 188,00 грн. - основний платіж, 10 797,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та №0000132220, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із податку на прибуток у сумі 62 083,00 грн., у тому числі: 49 666,00 грн. - основний платіж, 12 417,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу п. 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між ТОВ «Лабораторні прилади та технології» та ПП «Матрікс» у період, що перевірявся, як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків за відсутності факту реальності господарських операцій.

Судом встановлено, що між ТОВ «Лабораторні прилади та технології» (Покупець) та ПП «Матрікс» (Постачальник) укладений договір поставки від 02 січня 2012 року №7, відповідного до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, згідно комерційних документів. Поставка здійснювалася шляхом самовивозу товару покупцем.

Так, договір поставки від 02 січня 2012 року №7 укладено ТОВ «Лабораторні прилади та технології» для реалізації своєї основної господарської діяльності - оптової торгівлі устаткуванням.

Виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій підтверджується наданими позивачем копією договору поставки від 02 січня 2012 року №7, копіями специфікацій до вказаного договору, копією довіреності на отримання товару від 10 січня 2012 року №6, копіями податкових накладних за лютий 2012 року, копіями видаткових накладних за лютий 2012 року, копіями банківських виписок по рахунку за відповідні періоди, доказами про подальше використання позивачем придбаного у ПП «Матрікс» товару.

На спростування реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ «Лабораторні прилади та технології» та ПП «Матрікс», відповідач посилався на відсутність у позивача при перевірці сертифікатів якості товару, транспортних документів та транспортних накладних.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що доказів витребування зазначених документів у позивача під час проведення перевірки відповідачем не надано.

Судом встановлено, що товар придбаний у ПП «Матрікс» у подальшому був реалізований позивачем своїм контрагентам, у зв'язку з чим, відповідні сертифікати якості були передані покупцям.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сертифікати якості товару та транспортні документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та використання товарно-матеріальних цінностей, оскільки вони не містять відомостей про господарську операцію.

Крім того, податковим органом взято до уваги матеріали Акту перевірки податковим органом контрагента позивача, однак в даному випадку належним доказом може бути виключно вирок суду щодо даної юридичної особи.

Також, судом першої інстанції встановлено, що приватним підприємством «Матрікс» було задекларовано податкові зобов'язання по взаємовідносинах із позивачем.

З огляду на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Лабораторні прилади та технології» та ПП «Матрікс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, колегія суддів вважає помилковим висновок податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість у період, що перевірявся.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторні прилади та технології" та їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С..

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.