Постанова № 41395966, 13.11.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

13 листопада 2014 року Справа № 918/545/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Савченко Г.І. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання: Баклан Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" на рішення господарського суду Рівненської області від 14.08.14 р. у справі № 918/545/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" Рівненської обласної дирекції (м. Рівне)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" (м. Рівне)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" (м. Рівне)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" (Рівненська область, м. Здолбунів)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників:

Позивача - Огороднік Оксана В'ячеславівна ( довіреність № 534/12 від 23.10.2012 р. );

Іванюк Зоя Василівна ( довіреність № 1047/13-Н від 24.05.2013 р. )

Відповідача - Бабак Людмила Василівна (довіреність №3 від 29.04.2014 р.)

Третьої особи 1 - не з'явився

Третьої особи 2 - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.08.14 р. у справі №918/545/13 (суддя Качур А.М.) задоволено частково позов публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" Рівненської обласної дирекції до товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" та відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В рахунок погашення заборгованості відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" перед ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в сумі 535125,64 грн. за кредитним договором №010/89-07/393 від 28.11.2007 року, звернене стягнення на заставлене згідно договору іпотеки №010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року нерухоме майно: нежиле приміщення, загальною площею 1285,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 11, та належить ТзОВ "Чарівниця" на праві приватної власності та нежиле приміщення загальною площею 156,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 11, та належить ТзОВ "Чарівниця" на праві приватної власності - шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу:

- нежитлового приміщення, загальною площею 1285,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру 11 - 8127109 (вісім мільйонів сто двадцять сім тисяч сто дев'ять) гривень, без ПДВ;

- нежитлового приміщення, загальною площею 156 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру 11 - 2391897 (два мільйони триста дев'яносто одна тисяча вісімсот дев'яносто сім) гривень, без ПДВ.

В частині позовних вимог про погашення 905732,88 грн. заборгованості відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" перед ПАТ "Райффайзен банк Аваль" за кредитним договором №010/89-07/393 від 28.11.2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене згідно договору іпотеки №010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року позивачу відмовлено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 10702,36 грн. витрат на оплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" подав через господарський суд Рівненської області апеляційну скаргу (т.3, арк. справи 36-38).

В апеляційній скарзі зокрема зазначає, що рішення прийняте судом першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи ТзОВ "Чарівниця" та розгляд справи було проведено без участі як відповідача так і третьої особи 2 ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів".

Вказує, що господарський суд Рівненської області не дослідив правомірність звернення позивача до суду. Обґрунтовуючи свою позицію скаржник посилається на ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», згідно яких у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцяти денний строк. В цьому документі міститься попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, оскільки в матеріалах справи відсутня письмова вимога, яку повинен надіслати банк іпотекодавцю та боржнику. Однак, в матеріалах справи міститься лист позивача №Р6-04-00-0-1/13-236 від 06.02.2013 р., який скаржник не вважає вимогою в розумінні ст. 35 Закону України «Про іпотеку», оскільки в ньому не зазначено строк протягом якого необхідно виконати зазначені вимоги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" зазначає, що залишився поза увагою суду першої інстанції факт погашення заборгованості по процентах та пені на момент розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 14.08.14 р. у справі № 918/545/13 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" перед ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в сумі 535125, 64 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ» від 15.09.2014 р. №01-07/145, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) по справі №918/545/13 - Миханюк М.В., призначено головуючого суддю-доповідача по даній справі Саврія В.А. (т.3, арк. справи 33).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.10.2014 р. (т.3, арк. справи 35).

Позивач подав через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№20694/14), в якому він заперечує проти доводів скаржника (т.3, арк.справи 49).

ПАТ "Райффайзен банк Аваль" Рівненської обласної дирекції не погоджується з позицією скаржника та зазначає наступне.

Твердження відповідача про неналежне повідомлення судом першої інстанції про час і місце розгляду справи вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки відповідачем було подане клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про те, що відповідачеві відомо про час судового засідання.

Зазначає, що невиконання вимог ч.1 ст. 35 вищезгаданого закону про надіслання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні мав можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням ст.124 Конституції України.

Вказує, що 06.02.2013 р. ПАТ "Райффайзен банк Аваль" Рівненської обласної дирекції були направлені на адресу ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607", ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" та ТзОВ "Чарівниця" вимоги про усунення порушень (погашення зобов'язань). Відповідно якими було повідомлено позичальників та іпотекодавця про наявність у позичальників прострочених відсотків за кредитами, настання строку виконання грошових зобов'язань ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" (у зв'язку з визнанням його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури), банк просив позичальників повністю погасити кредитну заборгованість та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаної вимоги.

Щодо твердження скаржника про відсутність строку виконання вимоги, то слід зазначити, що вказівка на такий строк міститься в Законі України «Про іпотеку», на який скаржник посилається в скарзі.

Звертає увагу, що з моменту направлення вимоги скаржнику до моменту подання позовної заяви до суду минуло більш ніж 2 місяці, а з моменту подання позову до моменту прийняття судом рішення минуло півтора року, при цьому ТзОВ «Чарівниця» не скористалося правом припинити стягнення на предмет іпотеки.

Щодо погашення заборгованості по процентах та пені на момент розгляду справи по суті, позивача зазначає, що у вимозі про усунення порушень, у позовній заяві йшлося про повне погашення заборгованості за кредитами, включаючи позичкову заборгованість, заборгованість по сплаті відсотків та нараховану пеню. Отже, основна заборгованість за кредитами та нарахована пеня не погашені до цього часу.

Що до погашення відсотків позивач зазначає, що у зв'язку із тривалим строком розгляду справи, позивачем 30.04.2013 р. подавалася заява про зменшення розміру позовних вимог (в зв'язку з частковим погашенням відповідачем відсотків по кредитах), та 13.08.2014 р. - заяву про збільшення розміру позовних вимог (в зв'язку з зростанням за час розгляду справи розміру відсоткової заборгованості).

На підставі викладеного, просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 14.08.14 р. у справі №918/545/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 13.11.2014 р. представник відповідача підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в ній. Просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 14.08.14 р. у справі №918/545/13 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" перед ПАТ "Райффайзен банк Аваль"в сумі 535125, 64 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Представники позивача заперечили доводи та вимоги апеляційної скарги, вважають їх безпідставними та необгрунтованими. Просять суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Треті особи не забезпечили явку своїх представників у судове засідання, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

28 листопада 2007 року відкрите акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль") (кредитор) та відкрите акціонерне товариство "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" (позичальник 1) та відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" (позичальник 2) було укладено генеральну кредитну угоду №010/89-07/054/г (надалі угода).

Відповідно до предмету вказаної угоди кредитор на підставі угоди зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в додаткових кредитних договорах (в подальшому - кредитні договори), що укладатимуться в рамках угоди між позичальником та кредитором, і які після їх підписання стають її невід'ємними частинами. Вказівка на номер і дату угоди в додаткових кредитних договорах, що укладатимуться між позичальником та кредитором в рамках угоди є обов'язковою.

В подальшому ВАТ "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) та ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" (позичальник) на підставі генеральної кредитної угоди №010/89-07/054/г від 28.11.2007р., було укладено кредитний договір №010/89-07/393 від 28.11.2007 р. (далі - кредитний договір №1), відповідно до предмету якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, та генеральної угоди №010/89-07/054/г від 28.11.2007р. відкриває позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (надалі - кредит) в сумі 2400000,00 грн., зі строками погашення визначеними додатком №1 до кредитного договору №010/89-07/393 від 28.11.2007 року.

Як передбачено пунктом 6.1. кредитного договору №1, позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені в договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

Відповідно п.1.3 кредитного договору №1 передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 12,75 % процентів річних.

Пунктом 3.5 кредитного договору №1 проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором на залишок фактичної заборгованості за кредитом з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). При розрахунку процентів день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем.

Згідно п.7.3 кредитного договору №1, у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 кредитного договору, банк має право скасувати кредитний ліміт та достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Як передбачено за порушення строків повернення кредиту (в тому числі строків зменшення кредитного ліміту), процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення (п.10.2 кредитного договору №1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору №1 в частині надання кредитних коштів, що підтверджується зокрема меморіальними ордерами.

Заборгованість ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" на час розгляду справи місцевим господарським судом згідно кредитного договору №1 складала: 500000,00 грн. заборгованості по кредиту (в тому числі прострочена заборгованість по кредиту 0,00 грн.); 7219,18 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з 26.06.2014 року по 29.07.2014 року; 5945,21 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з 29.05.2014 року по 25.06.2014 року; 19321,92 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з 27.02.2014 року по 28.05.2014 року; 1153,03 грн. пені.

Докази сплати вказаної заборгованості позичальником, ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів", в матеріалах справи відсутні.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кореспондуючу норму містить стаття 629 ЦК України.

За статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору №1 в частині надання кредитних коштів, що підтверджується матеріалами справи, зокрема меморіальними ордерами, проте станом на час розгляду справи за ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" наявна заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами. Докази оплати вказаних відсотків ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" в матеріалах справи відсутні.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 10.2 кредитного договору №1, за порушення строків повернення кредиту (в тому числі строків зменшення кредитного ліміту), процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Позивач, на підставі ст.546 Цивільного кодексу України, умов кредитного договору, нарахував позичальнику пеню у розмірі 1153,03 грн. пені на суму прострочених грошових зобов'язань - суми процентів за користування кредитом.

Отже, станом на прийняття рішення господарським судом Рівненської області загальна сума боргу позичальника (ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів") перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором № 1 становить 535126,64 грн.

29.11.2007р. відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №010/89-07/054/г/1, відповідно до предмету якого з метою забезпечення виконання зобов'язань генеральною кредитною угодою №010/89-07/054 від 28.11.2007р., відповідач передав в іпотеку банку нерухоме майно: нежиле приміщення, загальною площею 1285.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м.Рівне, проспект Миру, буд.11. та належить ТОВ "Чарівниця" на праві приватної власності що підтверджується договором купівлі-продажу (бланк серії ААА №914160) посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 06 грудня 1999 року, та зареєстрований в реєстрі за №345; та нежиле приміщення загальною площею 156,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Рівне, проспект Миру. буд. 11, та належить ТОВ "Чарівниця" на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу (бланк серії ВВМ №261787) посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7 15 жовтня 2004 року та зареєстровано в реєстрі за № 3018.

Згідно із пунктом 1.5. договору іпотеки, предмет іпотеки оцінюється сторонами в сумі 6335849,00 грн.

Відповідно до п.3.1.4. договору іпотеки сторони передбачили, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його відповідно до пункту 6 цього договору за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Пунктом 6.3 договору іпотеки, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань кредитним договором, забезпеченим цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення боржником умов кредитного договору.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і в тому числі за рішенням суду (п.6.4 договору іпотеки).

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього майна.

Положеннями ст.590 Цивільного кодексу України встановлено що, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.589 Цивільного кодексу України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання ст.35 Закону України "Про іпотеку", направив відповідачеві та боржнику письмову вимогу про виконання порушеного зобов'язання за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Договір, як встановлено ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що господарським судом Рівненської області під час розгляду справи було призначено дві судові експертизи з метою встановлення початкової вартості ціни продажу предмету договору іпотеки №010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року.

Друга судова експертиза проведена 16.07.2014 року, тобто більш точно відображає ціну об'єкту договору іпотеки станом на час прийняття судом першої інстанції рішення по справі. Тому, для встановлення вартості ціни продажу об'єкта договору іпотеки №010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007р., колегія суддів приймає до уваги експертний висновок №40210/2_ПС від 16.07.2014 року, відповідно до якого станом на 16.05.2014р. ринкова вартість майна, що є предметом договору іпотеки №010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року та належить ТОВ "Чарівниця" на праві приватної власності:

- нежитлового приміщення, загальною площею 1285,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру 11 - 8127109 (вісім мільйонів сто двадцять сім тисяч сто дев'ять) гривень, без ПДВ;

- нежитлового приміщення, загальною площею 156 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру 11 - 2391897 (два мільйони триста дев'яносто одна тисяча вісімсот дев'яносто сім) гривень, без ПДВ;

З наведеного вбачається правомірність задоволення позовної вимоги позивача в частині погашення 535125,64 грн. заборгованості відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" перед АТ "Райффайзен банк Аваль" за кредитним договором №010/89-07/393 від 28.11.2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене згідно договору іпотеки №010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року нерухоме майно: нежиле приміщення, загальною площею 1285,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 11, та належить ТОВ "Чарівниця" на праві приватної власності, та нежиле приміщення загальною площею 156,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 11, та належить ТОВ "Чарівниця" на праві приватної власності, - шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження в порядку встановленому статтею 39 Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною продажу:

- нежитлового приміщення, загальною площею 1285,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру 11 - 8127109 (вісім мільйонів сто двадцять сім тисяч сто дев'ять) гривень, без ПДВ;

- нежитлового приміщення, загальною площею 156 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру 11 - 2 391 897 (два мільйони триста дев'яносто одна тисяча вісімсот дев'яносто сім) гривень, без ПДВ;

Щодо позовної вимог про погашення 905732,88 грн. заборгованості відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" перед АТ "Райффайзен банк Аваль" за кредитним договором №010/89-07/393 від 28.11.2007р. шляхом звернення стягнення на заставлене згідно договору іпотеки №010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року слід зазначити наступне.

28.11.2007р. відкрите акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) та відкрите акціонерне товариство "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" (позичальник) на підставі генеральної кредитної угоди №010/89-07/054/г від 28.11.2007р. уклали кредитний договір №010/89-07/389 (надалі кредитний договір №2), відповідно до предмету якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, та генеральної угоди № 010/89-07/054/г від 28.11.2007 року відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) в сумі 2000000,00 грн., зі строками погашення визначеними додатком № 1 до кредитного договору № 010/89-07/389 від 28 листопада 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" кредитні кошти згідно кредитного договору №2.

В свою чергу, ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.01.2013р. у справі №5019/2437/11, ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" визнано банкрутом, відтак позивач вважає, що строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким що настав.

Як вбачається з Витягу з ЄДР, Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", слідує, що діяльність Відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство" припинено 02.09.2013 року.

Як встановлено п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області від 16.01.2013 року у справі № 5019/2437/11 щодо боржника за кредитним договором №2 - ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, ліквідовано юридичну особу боржника ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство 15607".

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог про погашення 905732,88 грн. заборгованості відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" перед АТ "Райффайзен банк Аваль" за кредитним договором №010/89-07/393 від 28.11.2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене згідно договору іпотеки №010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року до задоволення не підлягають.

Твердження скаржника про неналежне повідомлення судом першої інстанції про час і місце розгляду справи спростовується матеріалами справи, оскільки відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, арк.справи 216) ухвалу отримано 01.08.2014р. директором ТОВ «Чарівниця» особисто. Крім цього, в матеріалах справи наявне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (т.2, арк.справи 245), що свідчить про обізнаність останнього про час та місце проведення судового засідання.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" на рішення господарського суду Рівненської області від 14.08.14 р. у справі № 918/545/13 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Олексюк Г.Є.