Ухвала суду № 41394710, 14.11.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

14 листопада 2014 року Справа № 810/6423/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши

позовну заявуОСОБА_1 до проБроварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у розгляді заяви позивача про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з порушенням визначеного чинним законодавством строку та відмові надати висновок про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання; зобов`язання відповідача надати висновок про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 351321,61 грн.

Згідно з приписами статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за даним позовом суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, підставою для звернення позивача до суду є наявність, на його думку, в діях відповідача порушень вимог податкового законодавства, що виявились у несвоєчасному розгляді заяви про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та відмові надати висновок про повернення цієї суми.

З метою захисту власних прав та інтересів, пов`язаних з поверненням на його користь з бюджету надміру сплаченої ним суми грошового зобов`язання, позивач також просить суд зобов`язати відповідача надати висновок про таке повернення.

У розумінні приписів Податкового кодексу України надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями вважаються суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Правовідносини щодо повернення з бюджету податків з підстав, передбачених законом, виникають між платником податків та державою в особі відповідного органу доходів і зборів, на який згідно із Податковим кодексом України покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасністю та правильністю сплати до бюджету податків, та відповідного територіального органу Державної казначейської служби України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування бюджету.

Так, в силу приписів статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі поданої платником податків заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань готує у строки, що визначені цією статтею, висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

В той же час, вимога про зобов'язання органу доходів і зборів подати висновок до органу казначейства є неналежним способом захисту порушеного права платника податку і не підлягає розгляду в суді, оскільки у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з окремого податку право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 17.06.2008 у справі № 21-587во08, 24.02.2009 № 21-2141во08 та Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 13.05.2014 у справі № К/9991/64603/12, 05.06.2014 у справі № К/9991/4637/12.

Суд також звертає увагу на те, що вимоги про визнання протиправними дій органу доходів і зборів щодо нерозгляду (несвоєчасного розгляду) заяви платника податків про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання та/або відмови в оформленні та поданні до органу казначейства висновку про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання не є самостійними позовними вимогами, утворюють підставу (підставу позову) для позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України або місцевого бюджету надміру сплачених коштів.

Відтак, заявлені позивачем позовні вимоги є неналежним способом захисту порушеного права платника податку і не підлягають розгляду в суді.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.

Зважаючи на приписи статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ, з огляду на те, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 487 грн. 20 коп. за квитанцією від 12.11.2014, суд дійшов висновку про повернення йому судового збору у вказаному вище розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Харченко С.В.