Вирок № 41390565, 13.11.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8701/14-к

1-кп/639/407/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Сагуна М.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12014220500001412, зареєстрованому в ЄРДР 27 липня 2014 р. за підозрою:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, з середньою освітою, раніше судимого: 03.03.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.2 ст. 185 КК України, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09.07.2014 року, звільнений від відбування призначеного вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.07.2014 року покарання, на підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 27 липня 2014 року приблизно о 02 годині, зустрівся з ОСОБА_2, біля станції метро «Холодна Гора» в м. Харкові, в ході спільного вживання алкогольних напоїв останні познайомилися з раніше не знайомим їм чоловіком, особу якого в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим.

Під час спілкування, за пропозицією невстановленої особи та згоди ОСОБА_1, у останніх виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна. Після чого ОСОБА_1, діючи повторно, разом з невстановленою в ході досудового слідства особою, реалізуючи раніше виниклий умисел, діючи узгоджено, попередньо розподіливши між собою ролі, підійшли до легкового автомобіля НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, який знаходився поблизу АДРЕСА_2, де невстановлена особа руками потягнула за трос під капотом автомобіля, а ОСОБА_1 в свою чергу, підняв капот автомобіля та роз'єднав клеми акумулятора, після чого невстановлена особа витягнула акумулятор «Topla energy» 12V 60Аh 600А(Еn) DIN 360А, вартістю згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 9026 від 06.08.2014 року, - 542,70 грн., з-під капоту.

Після чого ОСОБА_1 та невстановлена особа, яка тримала в руках акумулятор, направилися в бік кіосків, розташованих по пров. Титаренківському в м. Харкові.

Однак дії ОСОБА_1 та невстановленої особи були помічені з балкону будинку потерпілим ОСОБА_3, який вибіг з під'їзду та намагався зупинити вищевказаних осіб. В цей час невстановлена особа, кинула акумулятор та втекла з місця скоєння злочину, ОСОБА_1 був затриманий ОСОБА_3 на місці вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином ОСОБА_1, не довів свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь та пояснив суду, що він 27 липня 2014 року приблизно о 02 годині, зустрівся з ОСОБА_2, біля станції метро «Холодна Гора» в м. Харкові, в ході спільного вживання алкогольних напоїв вони познайомилися з чоловіком.

Під час спілкування, за пропозицією цього чоловіка вони підійшли до легкового автомобіля марки ВАЗ, який знаходився поблизу будинку по АДРЕСА_2, цей чоловік відкрив капот автомобіля, а він підняв капот та роз'єднав клеми акумулятора, після чого цей чоловік витягнув акумулятор та вони пішли звідти.

До них підбіг інший чоловік, а саме власник цього авто та затримав його, а другий чоловік, який відкривав капот автомобіля втік.

ОСОБА_2, в цих подіях участі не приймав оскільки знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння.

До працівників міліції претензій не має, у скоєному щиро кається, злочини скоїв через скрутне матеріальне становище.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяви з проханням розглядати справу за його відсутності до обвинуваченого будь - яких претензій не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяви потерпілого про розгляд справи за його відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1, вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого та щодо розміру судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, суд визнає скоєння ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше неодноразово судимий у тому числі за вчинення корисних злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, останній раз 03.03.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.2 ст. 185 КК України, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09.07.2014 року, звільнений від відбування призначеного покарання, на підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році», не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що ним скоєно злочин середньої тяжкості, дані про його особу, обставини, які пом'якшують його покарання та обставину, яка обтяжує його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, у вигляді позбавленням волі на певний строк в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням положень ст.68 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_1, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставини, яка пом'якшує його покарання, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Суд вирішує питання про долю речових доказів на підставі вимог ст.ст. 98, 100 КПК України.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 1 (одного) року, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації у кримінально - виконавчу інспекцію .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за експертні послуги, судові витрати в сумі - 246 гривень 00 коп., (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова).

Речові докази по справі: акумулятор «Topla energy» 12V 60Аh 600А(Еn) DIN 360А, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, - повернути останньому як власнику

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин