головуючого - Бєлової Л.В.,
суддів: Данилової М.В.
Бараненко І.І.
при секретарі - Бондар С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у
м. Києві апеляційну скаргу позивача - Прилуцької об'єднаної державної
податкової інспекції на постанову господарського суду Чернігівської області від
22 січня 2008 року по справі за позовом Прилуцької об'єднаної державної
податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сила»,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Ком ЛТД» про визнання угоди
недійсною та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Ком
ЛТД» 53 040,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2007 року
Державна податкова інспекція у м. Чернігові звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Сила», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Ком ЛТД», в якому просила
визнати недійсною угоду купівлі-продажу між ТОВ «Сила» та ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД»
та стягнути з ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» на користь держави кошти отримані за спірною
угодою в розмірі 53 040 грн. в т. ч. ПДВ у розмірі 8 840 грн.
Свої вимоги мотивує необхідністю застосування до спірних правовідносин положення ч.1 ст. 207 Господарського
кодексу України, посилаючись на наявність умислу відповідача-2 на укладення
угоди, з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Вказана обставина,
на думку позивача, підтверджується рішенням Солом'янського
районного суду м. Києва від 07 липня 2006 року, яким було скасовано державну
реєстрацію ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД», визнано недійсними Статут з моменту його реєстрації та свідоцтво платника ПДВ з моменту його видачі.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 22 січня 2008 року в задоволенні позову ДПІ у м. Чернігові відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням,
позивач - ДПІ у м. Чернігові подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої
інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого
ним позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга
мотивована тим, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам
матеріального та процесуального права,
судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, та при
постановленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт посилається на те, що в матеріалах справи містяться необхідні докази, які доводять причинно-наслідковий зв'язок між визнання недійсним статутних документів ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» та характером мети спірного господарського зобов'язання,
яке укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Заслухавши суддю-доповідача,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
вважає, що апеляційна скарга підлягає часткового задоволенню, мотивувальна
частина постанови суду першої інстанції - зміні, а резолютивна - залишенню без
змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 201 КАС
України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по
суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм
матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Сила» та ТОВ «Сервіс - Ком ЛТД» в
березні 2006 р. було укладено усний договір купівлі - продажу, відповідно до
якого ТОВ «Сила» отримало від ТОВ «Сервіс - Ком ЛТД» запасні частини (клапани
запірні, клапани зворотні) на загальну суму 53040,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8840,00
грн.
На виконання умов договору ТОВ «Сервіс - Ком
ЛТД» виписана податкова накладна № 194 від 03.03.06 р. на загальну суму
53040,00 грн., в т.ч. ПДВ -8840,00 грн., та видаткова накладна від 03.03.06 р.
№ 205, ксерокопії яких додані до позовної заяви. Податкові та видаткові
накладні від ТОВ «Сервіс - Ком ЛТД» підписані ОСОБА_1, посада не зазначена.
Згідно виписки банку за особовим рахунком ТОВ
«Сила» 14.04.06 р. повністю розрахувалось з ТОВ «Сервіс - Ком ЛТД» за надані
послуги у безготівковій формі.
В матеріалах справи міститься рішення
Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 р. по справі № 2-а-468/06,
яке набрало законної сили, з якого вбачається, що було скасовано державну
реєстрацію ТОВ „Сервіс - Ком ЛТД", визнано недійсними Статут ТОВ „Сервіс -
Ком ЛТД" з моменту державної реєстрації, а саме з 25.02.05 р., свідоцтво
платника ПДВ ТОВ „Сервіс - Ком ЛТД" № 36107898 з моменту внесення до
Реєстру платників ПДВ. Підставою для задоволення позову було те, що фактично
підприємницька діяльність ТОВ „Сервіс - Ком ЛТД" проводилась невідомими
особами, засновники товаристваОСОБА_2та ОСОБА_3не мали на меті здійснення будь
- якої господарської діяльності, статут та установчий договір містять
недостовірні дані щодо засновника, власника та місцезнаходження підприємства,
чим створені умови для здійснення іншими фізичними особами діяльності поза
державним контролем з метою ухилення від сплати податків, а тому установчі
документи не можуть вважатись такими, що відповідають вимогам чинного законодавства
України (а.с. 69).
Суд першої інстанції, відмовляючи
в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» на користь
держави кошти отримані за спірною угодою у розмірі 53 040 грн., в т.ч. ПДВ 8
840 грн., виходив з того, що відповідно до ч. 1 статті 208 ГК України не
передбачено таких наслідків визнання недійсним господарського зобов'язання, у
разі наявності наміру лише у однієї зі сторін.
Так, судом першої інстанції
зазначено, що у відповідності до ч. 1 статті 208 ГК України, у разі наявності
наміру лише у однієї зі сторін усе одержане нею (ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД») повинно
бути повернуто другій стороні (ТОВ «Сила»), а одержане останньою (ТОВ «Сила»)
або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход
держави.
Проаналізувавши обставини справи,
колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про те, що судом
першої інстанції правильно по суті було вирішено питання щодо стягнення коштів,
проте, колегія суддів вважає за доцільне змінити мотивувальну частину рішення,
виходячи з наступного.
Так, суд першої інстанції
відмовляючи в задоволенні позовних вимог, мотивував свій висновок тим, що
такого наслідку визнання недійсним господарського зобов'язання, у разі
наявності наміру лише у однієї зі сторін, як стягнення коштів з ТОВ «Сервіс-Ком
ЛТД» ГК України не передбачено. Колегія суддів апеляційної інстанції
погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні
позовних вимог щодо стягнення коштів, але з інших підстав, а не з тих, які застосовані
судом першої інстанції. Колегія суддів
вважає за необхідне застосувати наслідки пропуску строку накладення до суб'єкта господарювання такої
адміністративно-господарської санкції, як стягнення коштів, у зв'язку з чим
вбачаються підстави для зміни мотивувальної частини постанови господарського
суду Чернігівської області від 22 січня 2008 року, виходячи з наступного.
Частиною
1 статті 208 ГК України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання
визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить
інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі
виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду
стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання
однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а
також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі
наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути
повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування
виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Таким
чином, вказаний Кодекс містить публічно-правові наслідки укладення недійсної
угоди. Цим кодексом встановлена відповідальність (правові наслідки) у вигляді
адміністративно-господарської санкції (в розумінні ст. ст. 238, 239 ГК
України), яка має конфіскаційний характер, - стягнення в доход держави
одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою,
суперечною інтересам держави та суспільства.
При
цьому колегія суддів зазначає, що моментом вчинення порушення, визначеного ст.
207 ГК України, є момент укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить
інтересам держави і суспільства. Як підтверджено матеріалами справи, спірний договір
укладено відповідачами у березні 2006 р.
Відповідно
до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути
застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення
порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом
встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності,
крім випадків, передбачених законом.
Оскільки позивач звернувся до суду у листопаді
2007року, тобто більш ніж півтора роки після вчинення відповідачами, як
стверджує позивач, правопорушення, то за таких обставин суд апеляційної
інстанції дійшов висновку про пропущення строків для застосування до
відповідачів адміністративної санкції у вигляді конфіскації.
У
зв'язку з наведеним, колегія суддів прийшла до висновку про вірне вирішення
судом першої інстанції справи по суті, проте, із помилковим застосуванням норм
матеріального права, у зв'язку з чим вбачаються підстави для зміни
мотивувальної частини постанови господарського суду Чернігівської області від
22 січня 2008 року, а резолютивної частини - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160,
198, 201, 205, 207 КАС України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну
скаргу позивача - Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції на
постанову господарського суду Чернігівської області від 22 січня 2008 року
- задовольнити частково.
Змінити
мотивувальну частину постанови господарського суду Чернігівської області від
22.01.2008 року, а резолютивну частину - залишити без змін.
Постанова
набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом
одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого
адміністративного суду України.
Постанова
складена в повному обсязі 16.06.2009 року.
Головуючий
суддя Л.В.Бєлова
Судді:
Часті запитання
Який тип судового документу № 4138850 ?
Документ № 4138850 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4138850 ?
Дата ухвалення - 11.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4138850 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4138850 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 4138850, Київський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4138850, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.06.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Судове рішення № 4138850 відноситься до справи № 22-а-15263/08
Це рішення відноситься до справи № 22-а-15263/08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
