П О С Т А Н О В А Іменем України
11.06.2009 р.
Справа № 22-а-15439/08×
Київський
апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Данилової
М.В.
Бараненко
І.І.
при
секретарі: Бондар
С.В.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача -
Управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради
Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської
області від 08 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління
праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської
області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та
виплату недоотриманої суми на оздоровлення ,-
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2007 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду
з позовом до Управління праці та соціального захисту
населення Броварської міської ради Київської області, в якому просив:
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення м. Бровари:
- зробити перерахунок
сум щорічної одноразової допомоги, які належать нарахуванню та сплаті йому у
відповідності до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період
2005-2007 роки та які не виплачені,
- надати довідку про
суми щорічної одноразової допомоги, які належать нарахуванню та сплаті йому у
відповідності до ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та які не
виплачені за період 2005-2007роки.
- визнати відмову в
перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбачену ст.48
Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи» з боку управління праці та соціального
захисту - неправомірною;
-
задовольнити його позов про
стягнення з Управління праці та соціального захисту населення м.Бровари
недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки та
стягнути на мою користь 5275 грн.00 коп.
Постановою
Броварського міськрайонного суду Київської області від
08 лютого 2008 року позов
задоволено частково:
-
визнано дії управління праці та соціального захисту населення Броварської
міської ради Київської області неправомірними та стягнуто з управління праці та
соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області КФК
2501250 (оздоровлення), МФО 821018 УДК в Київській області КОД 03193637, р/р
35217003001633 на користь ОСОБА_1 6 580 грн. недоотриманих сум на оздоровлення
за 2004, 2005, 2006, 2007 рік.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду, відповідачем
подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить
скасувати постанову Броварського
міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2008 року та ухвалити нову
постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши
суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної
скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову
суду першої інстанції - скасувати в частині задоволених позовних вимог за 2006,
2007 роки, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні
позовних вимог, в решті постанову - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно
до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на
постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати
постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.
Як вбачається з матеріалів справи, судом
першої інстанції задоволено позов частково: визнано дії відповідача
неправомірними та стягнуто на користь позивача недоотриману допомогу у розмірі
6 580 грн., виходячи з вимог статті 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в решті позову
відмовлено. З висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні решти
позовних вимог колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, а тому
постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без
задоволення.
Щодо задоволення позовних вимог про визнання дій
неправомірними та стягнення з відповідача недоотриманої допомоги за 2004-2005
роки, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції,
виходячи з наступного.
Як
було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,
позивач - Вітюк Василь Степанович є постраждалим внаслідок ліквідації наслідків
аварії на ЧАЕС 1-ої категорії та має право на отримання виплат на оздоровлення,
як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно довідки управління
праці та соціального захисту населення броварської міської ради Київської
області отримав допомогу на оздоровлення за 2006 рік - у вересні 120 грн., за
2007 рік - у червні 2007 року - в сумі 120 грн.
Як
вбачається з листа УПСЗН Броварської міської ради Київської області від
11.01.2008 року (а.с. 11), за 2004, 2005 роки допомога на оздоровлення позивачу
не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до вимог абз. 4 ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус та
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи» від 28.02.1991 року, щорічна допомога постраждалому внаслідок
аварії на ЧАЕС 1-ої категорії виплачується у розмірі п'яти мінімальних
заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на
момент виплати.
Відповідно
до Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік», розмір мінімальної
заробітної плати станом на грудень 2004 року складала 237 грн., у зв'язку з чим
при перерахуванні суми допомоги на оздоровлення, виплата такої допомоги за 2004
рік має становити: 237х5=1185 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на
2005 рік», розмір мінімальної заробітної плати станом на грудень 2005 року
складала 332 грн., у зв'язку з чим при перерахуванні суми допомоги на
оздоровлення, виплата такої допомоги за 2005 рік має становити: 332х5=1160 грн.
У
зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої
інстанції з приводу задоволення позовних вимог за 2004-2005 роки, у зв'язку з
чим підстав для скасування постанови суду в цій частині не вбачається.
З
приводу задоволених позовних вимог за 2006 рік, колегія суддів не погоджується
з висновком суду першої інстанції щодо їх задоволення, виходячи з наступного.
Так,
як вбачається з матеріалів справип, щорічна допомога на
оздоровлення за 2006 рік позивачу була виплачена у розмірах,
встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року
«Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи» та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року
«Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи».
Обговорюючи питання про правомірність проведення
нарахувань та виплат допомоги за 2006 рік
виходячи з її розміру, встановленого Законом України «Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія
суддів вважає зазначити наступне.
Закон
України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
передбачає щомісячні виплати на потерпілу дитину, допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого
виробництва, компенсацію за роботу на території радіоактивного
забруднення та шкоду, заподіяну здоров'ю,
щорічні допомоги на оздоровлення, інші допомоги, розміри яких
залежать від розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з частиною 2 статті 95 Конституції
України виключно Законом України про державний бюджет України визначаються
будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове
спрямування цих видатків.
В Законі України «Про державний
бюджет на 2006 рік» законодавчо врегульовано питання здійснення компенсаційних
виплат у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України, шляхом
призупинення дії окремих норм Закону України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та розмірів вказаних виплат, в абсолютних сумах
в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Починаючи з 1996 року, в Законах
України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати», які приймалися
Верховною Радою України на відповідні роки встановлено, що до прийняття
Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальний розмір заробітної
плати, не застосовувати його як розрахункову величину для визначення
розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат. Кабінету Міністрів України
доручалося здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей
видаткової частини Державного бюджету України на відповідний рік.
Статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
передбачено, що роз'яснення порядку застосування норм цього Закону провадиться в порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України рішення якого є обов'язковими для виконання
міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади,
всіма суб'єктами господарювання незалежно
від їх відомчої підпорядкованості.
Згідно статті 63 Закону України
«Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону,
здійснюється за рахунок державного бюджету та залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного
бюджету України.
Виходячи з фінансових можливостей,
передбачених Законами про державний бюджет України на відповідні роки, уряд гарантував і гарантує виплату окремих видів компенсацій громадянам, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, в абсолютних розмірах, визначених
постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року «Про компенсаційні
виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та
постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну
допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи»
Зазначеними постановами встановлено
розміри виплат, виходячи з норм
прийнятих законів, які визначають розмір
мінімальної заробітної плати та видатків передбачених на цілі Законами про
державний бюджет України на відповідні роки, як це передбачено статтею 95
Конституції України.
Таким чином, колегія суддів прийшла
до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за 2006 рік.
З приводу позовних вимог за 2007
рік, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №
6-рп/2007 визнано
неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію частини ч. 4 статті 48 Закону України
«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи».
Разом з тим, відповідно
до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного
Суду України визнані неконституційними положення
Закону України «Про Державний бюджет на
2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007
року.
Як
вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив позивачу виплату щорічної
допомоги на оздоровлення за 2007 рік до ухвалення Конституційним Судом України
рішення від 9 липня 2007 року у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, а отже
виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає хибними висновки суду першої інстанції
про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення недоотриманих сум одноразової щорічної допомоги
на оздоровлення за 2006-2007 роки, а тому вказані вимоги на думку колегії не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим вбачаються підстави для скасування
постанови суду першої інстанції в цій частині та ухвалення нової постанови про
відмову в задоволенні даних позовних вимог, в решті постанову суду першої
інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.
ст. 160, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
П о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу відповідача -
Управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради
Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської
області від 08 лютого 2008 року - задовольнити частково.
Постанову Броварського
міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2008 року - скасувати в
частині задоволення позовних вимог щодо визнання дій управління праці та
соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області
неправомірними та стягнення з управління праці та соціального захисту населення
Броварської міської ради Київської області КФК 2501250 (оздоровлення), МФО
821018 УДК в Київській області КОД 03193637, р/р 35217003001633 на користь
ОСОБА_1 6 580 грн. недоотриманих сум на оздоровлення за 2006, 2007 рік.
Ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні
позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення
Броварської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та
зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманої суми на оздоровлення
- відмовити.
В решті постанову Броварського
міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2008 року - залишити без змін.
Постанова
набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом
одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого
адміністративного суду України.
Постанова складена в повному обсязі
16.06.2009 року.
Головуючий суддя
Бєлова Л.В.
Судді:
Часті запитання
Який тип судового документу № 4138830 ?
Документ № 4138830 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4138830 ?
Дата ухвалення - 11.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4138830 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4138830 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 4138830, Київський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4138830, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.06.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Судове рішення № 4138830 відноситься до справи № 22-а-15439/08
Це рішення відноситься до справи № 22-а-15439/08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
