Рішення № 41384758, 12.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________

Справа № 2012/8401/12. Головуючий 1 інст.: - Макаров В.О.

Провадження №22-ц/790/7310/14. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: договірні.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,

при секретарі: - Остапович Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ «Дельта Банк» - Мотора Євгенії Олександрівни на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 4 серпня 2014 року по справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_7, ОСОБА_8 - про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд із вказаним позовом, який уточнило у липні 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 21 серпня 2008 року ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_7 уклали кредитний договір, згідно з яким банк надав ОСОБА_7 кредит у сумі 102 510 доларів США на строк з 21 серпня 2008 року по 17 серпня 2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,2 % річних.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 21 серпня 2008 року ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_8 уклали договір поруки, згідно яким ОСОБА_8 поручалась перед банком солідарно та в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_7 усіх зобов'язань за кредитним договором.

30 червня 2010 року ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк», Національний банк України уклали договір про передачу активів та кредитних зобов'язань, згідно з яким ТОВ «Український промисловий банк» передало (відступило) ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_7, а також договором поруки, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_8

Позичальник ОСОБА_7 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує та станом на 5 червня 2014 року має заборгованість за кредитом в розмірі 83 838,89 доларів США, що за курсом НБУ становить 989 967 грн. 15 коп.

Добровільно оплатити виниклу заборгованість ОСОБА_7 та її поручитель ОСОБА_8 не бажають, що спонукає банк звернутися з позовом в суд.

Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 512-519, 526, 533, 554, 1046 -1050, 1054 ЦК України, ПАТ «Дельта Банк» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на його користь заборгованість за кредитним договором №712-006/ФКВ-08 від 21 серпня 2008 року у сумі 989 967 грн. 15 коп., судовий збір у сумі 3654 грн.

Відповідачка ОСОБА_7, в особі свого представника, позов не визнала, посилаючись на його безпідставність.

Відповідачка ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 4 серпня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк» - Мотора Є.О., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позову з таких підстав.

Залишаючи позов без задоволення, суд виходив з того, що позивачем не надано до суду доказів про надання банком кредитних коштів ОСОБА_7 та перерахування їх позичальнику.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2008 року ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_7 уклали кредитний договір №712-006/ФКВ-08, згідно з яким банк надав ОСОБА_7 кредит в розмірі 102 510 доларів США для придбання нерухомості на вторинному ринку на строк до 17 серпня 2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,2 % річних.

Згідно п. 1.11 кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені договором та графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів за користування ним, комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв'язку із укладенням цього договору, а також інших фінансових зобов'язань позичальника, які виникають у зв'язку з укладанням цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1).

Пунктами 6.2 кредитного договору сторони передбачили, що у разі порушення позичальником строків платежів, що встановлені цим договором, банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій, інших платежів передбачених договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та /або поручителем (а. с. 216-225,232-236).

ТОВ «Український промисловий банк» виконав свої зобов'язання за кредитним договором та 21 вересня 2008 року видав ОСОБА_7 готівкою кредит в розмірі 102 510 доларів США, що за курсом НБУ становило 496 537 грн. 94 коп. ( а. с. 180).

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 21 серпня 2008 року ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_8 уклали договір поруки №712-006/Zфпор-08, згідно яким ОСОБА_8 зобов'язалася перед банком солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_7 усіх зобов'язань за кредитним договором №712-006/ФКВ-08 від 21 серпня 2008 року року (а. с. 237).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. ст. 516, 517 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

30 червня 2010 року ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк», Національний банк України уклали договір про передачу активів та кредитних зобов'язань, посвідчений приватним нотаріусом КиївськогоМНО ОСОБА_9, згідно з яким ТОВ «Український промисловий банк» передало (відступило) ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором №712-006/ФКВ-08 від 21 серпня 2008 року, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_7, а також договором поруки №712-006/Zфпор-08 від 21 серпня 2008 року, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_8.( а. с. 248-252).

Згідно витягу з додатку №2 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30 червня 2010 року заборгованість ОСОБА_7 за кредитним договором №712-006/ФКВ-08 від 21 серпня 2008 року станом на 1 червня 2010 року становила 94 576,40 доларів США ( а. с. 247).

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набув прав та обов'язків за кредитним договором №712-006/ФКВ-08 від 21 серпня 2008 року, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_7, договором поруки №712-006/Zфпор-08 від 21 серпня 2008 року, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_8

У жовтні 2010 року ОСОБА_7 звернулася до ПАТ «Дельта Банк» з заявою про реструктуризацію кредитного договору, зниження процентної ставки та розстрочки платежу по основному боргу на більший строк (а. с 179).

18 серпня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_7 укладено договір №26209003525048 банківського рахунку, згідно з яким банк після отримання необхідних документів відкриває клієнту поточний рахунок №26209003525048 у доларах США та регулює порядок здійснення банком розрахунково-касового обслуговування рахунку клієнта (а. с. 184-189).

Позичальник ОСОБА_7 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує та станом 5 липня 2014 року має заборгованість (по тілу кредиту) в розмірі 83 838,89 доларів США, що за курсом НБУ складає 989 967 грн. 15 коп. (а. с. 148).

Досудова вимога ПАТ «Дельта Банк» про добровільне погашення виниклої заборгованості позичальник ОСОБА_7 та її поручитель ОСОБА_8 не виконали (а. с. 19-20, 21-22).

З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що ПАТ «Дельта Банк» не надало до суду доказів про отримання ОСОБА_7 кредитних коштів від ТОВ «Український промисловий банк» 21 серпня 2008 року в розмірі 102 510 доларів США.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції не може бути визнано колегією суддів законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що ОСОБА_7 та її поручителем ОСОБА_8 не виконують взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №712-006/ФКВ-08 від 21 серпня 2008 року та договором поруки №712-006/Zфпор-08 від 21 серпня 2008 року, колегія суддів вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №712-006/ФКВ-08 від 21 серпня 2008 року в розмірі 989 967 грн. 15 коп.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

ПАТ «Дельта Банк» при зверненні з позовом до суду понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654 грн. ( а. с. 149, 231).

Зазначені судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Дельта Банк», оскільки рішення суду ухвалюється на користь позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Дельта Банк» - Мотора Євгенії Олександрівни задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 4 серпня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити .

Стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПУ 34047020, р/р №373980009) заборгованість за кредитним договором №712-006/ФКВ-08 від 21 серпня 2008 року в розмірі 989 967 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 15 (п'ятнадцять) коп.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПУ 34047020, р/р №6499100199) судовий збір в розмірі по 1 827 (одній тисячі вісімсот двадцять сім) грн. з кожної.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: