Постанова № 41375646, 13.11.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 р. Справа №820/18025/14

Харківський окружний адміністративний суд:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Сімаковича П.Ю,

представника відповідача - Мотузенка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Філакас", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати наказ №1426 від 23.10.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Філакас" за період з 01.03.2014 року по 31.07.2014 року.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідачем безпідставно та незаконно прийнято наказ про проведення перевірки, оскільки не було підстав для винесення наказу та відповідно і підстав для проведення перевірки. Позивач зазначив, що запити податкового органу складені з порушенням приписів абзаців 1, 2 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, що в силу абзацу 5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді, в зв'язку з чим наказ є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. У зв'язку із чим позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 13.11.2014 року представник позивача надав аналогічні пояснення викладеним в матеріалах справи та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.11.2014 року проти задоволення позову заперечував у повному обсязі та зазначив, що контролюючим органом направлялися позивачу запити про надання інформації та її документального підтвердження від 23.04.2014 року № 5956/10/20-31-15-01-17/236, від 02.06.2014 року № 6343/20-31-15-01-17, від 02.07.2014 року № 9410/10/20-31-15-01-17, від 28.07.2014 року № 10913/10/20-31-15-01-17, від 21.08.2014 року № 12168/10/20-31-15-01-17, від 27.08.2014 року № 12376/20-31-15-01-17. Оскільки від позивача не надано належних письмових пояснень та документів на підтвердження господарських операцій, викладених у запиті, керівником контролюючого органу прийнято наказ №1426 від 23.10.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас" за період з 01.03.2014 року по 31.07.2014 року. Крім того, станом на день розгляду справи, контролюючим органом вже було проведено перевірку та за її наслідками складено акт від 10.11.2014 року № 6543/20-31-22-03-07/34955462. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас" направлено запит від 23.04.2014 року № 5956/10/20-31-15-01-17/236 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо проведених фінансово-господарських операцій у березні 2014 року (а.с. 7-8).

27.05.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Філакас" було направлено лист на адресу контролюючого органу, відповідно до якого зазначено, що запит складено з порушенням приписів абзаців 1, 2 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, що в силу абзацу 5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді (а.с. 9-10).

Також, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на адресу позивача направлено запит від 02.06.2014 року № 6343/20-31-15-01-17 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо проведених фінансово-господарських операцій у квітні 2014 року (а.с. 11-12).

05.06.2014 року позивачем було направлено лист на адресу контролюючого органу, відповідно до якого зазначено, що запит складено з порушенням приписів абзаців 1, 2 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, що в силу абзацу 5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді (а.с. 13-14).

Із матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас" направлено запит від 02.07.2014 року № 9410/10/20-31-15-01-17 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо проведених фінансово-господарських операцій у травні 2014 року (а.с. 15-16).

28.07.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Філакас" було направлено відповідь на адресу контролюючого органу та надано перелік видаткових та податкових накладних, що були виписані позивачем у запитуваний період (а.с. 17-37).

Також, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на адресу позивача направлено запит від 28.07.2014 року № 10913/10/20-31-15-01-17 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо проведених фінансово-господарських операцій із ТОВ "ІНВЕСТТОРГРЕСУРС" у червні 2014 року (а.с. 39-40).

01.08.2014 року позивач повідомив контролюючий орган про неможливість надання відповіді на зазначений запит, у зв'язку із тим, що позивач не володіє інформацією щодо взаємовідносин ТОВ "ІНВЕСТТОРГРЕСУРС" із контрагентами (а.с. 41).

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас" направлено запити від 21.08.2014 року № 12168/10/20-31-15-01-17 та від 27.08.2014 року № 12376/20-31-15-01-17 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо проведених фінансово-господарських операцій у червень-липень 2014 року (а.с. 42-45).

05.09.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Філакас" було направлено відповідь на запити від 21.08.2014 року № 12168/10/20-31-15-01-17 та від 27.08.2014 року № 12376/20-31-15-01-17, відповідно до якої зазначено, що запит складено з порушенням приписів абзаців 1, 2 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, що в силу абзацу 5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді. Поряд із тим надано перелік видаткових та податкових накладних, що були виписані позивачем у запитуваний період (а.с. 46-76).

Матеріалами справи підтверджено, що 23 жовтня 2014 року у зв'язку із ненаданням Товариством з обмеженою відповідальністю "Філакас" документального підтвердження у повному обсязі на письмові запити відповідача та на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, винесено наказ № 1426 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас".

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Суд зазначає, що за змістом пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 вказаного Кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Кодексу, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки

Аналізуючи зазначені положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що функція здійснення контролю податковим органом за дотриманням платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, реалізується шляхом проведення, зокрема, документальної позапланової перевірки, підставою для якої може слугувати факт неотримання податковим органом від платника пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит протягом відповідного строку - 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається зі змісту відповідей Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас" наданих на запити відповідача, позивачем не надано документів в повному обсязі на підтвердження господарських операцій та пояснень щодо них. Проте, у зазначених відповідях позивач зазначив, що у запиті контролюючого органу відсутнє зазначення фактичних підстав, передбачених пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивач звільняється від обов'язку надавати відповідь на підставі абзацу 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу, що на підставі наказу № 1426 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас", фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас" з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2014 року по 31.07.2014 року, результати якої оформлені актом від 10.11.2014 року № 6543/20-31-22-03-07/34955462.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області наказу № 1426 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас" на момент звернення до суду вичерпав свою дію, оскільки він є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом свого виконання, а тому він не може бути скасований після його виконання.

Суд зазначає, що згідно пунктів 61.1, 61.2 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин

Таким чином, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, постанова від 24.12.2010 року, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.

Отже, суд перевіривши дії відповідача по прийняттю спірного наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас" на відповідність вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що вони вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, отже є законними та такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо скасування наказу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1426 від 23.10.2014 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас".

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Філакас" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування наказу - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 14.11.2014р.

Суддя С.О. Чудних