Ухвала суду № 41372476, 13.11.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.11.2014 р. Справа№ 914/3985/14

Суддя господарського суду Львівської області В.М. Пазичев, розглянувши матеріали позовної заяви, в приміщенні господарського суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, каб. № 618)

за позовом: ДП «Брошнівський лісгосп» (смт. Брошнів-Осада, Івано-Франківська обл.)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імідж ЛВ» (м. Пустомити, Львівська обл.)

про: стягнення богу в сумі 19531,20 грн.

визнав, що позовну заяву слід повернути позивачу без розгляду.

Виносячи дану ухвалу, суд виходив з наступного:

11.11.2014 року за вх.№4126 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву ДП «Брошнівський лісгосп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імідж ЛВ» про стягнення богу в сумі 19531,20 грн.

При підготовці справи до розгляду судом встановлено, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 19 вересня 2013 року), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а немайнового характеру – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (станом на час подачі позову, тобто з 01.01.2014 року становить 1218,00 грн.).

Відповідно до п.5.1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» N 02-5/78 від 04.03.98 р., платіжні документи про сплату судових витрат подаються до господарського суду тільки в оригіналі.

Також, згідно п.2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

При огляді позовних матеріалів було встановлено, що позивачем до позовної заяви в якості доказу сплати судового збору додано фотокопію платіжного доручення №2667 від 04.11.2014 року на суму 1827,00 грн., яка навіть не оформлена у відповідності до вимог ДСТУ 4163-2003, що унеможливлює її розгляд хоча би як копію відповідного платіжного доручення. Таким чином, долучена позивачем фотокопія платіжного доручення №2667 від 04.11.2014 року на суму 1827,00 грн., достатнім належним доказом дотримання вимог чинного процесуального законодавства щодо належного оформлення позовних матеріалів слугувати не може.

Також, згідно п.2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

При огляді позовних матеріалів було встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не вказано ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності - відповідача. Таким чином, прокурором порушено вимоги чинного законодавства України щодо правил оформлення позовної заяви, а саме ст. 54 ГПК України.

Також, згідно п.2 ч.1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

При огляді позовних матеріалів було встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не вказано повного найменування позивача, оскільки в позовній заяві зазначено ДП «Брошнівський лісгосп», а в реквізитах ЄДРЮО та ФОП під юридичною особою з кодом ЄДРПОУ №22191064 зареєстровано суб’єкт господарської діяльності, повна назва якого є Державне підприємство «Брошнівське лісове господарство». Таким чином, позивачем порушено вимоги чинного законодавства України щодо правил оформлення позовної заяви.

Крім того, форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, установленим чинним законодавством для цих документів. Якщо законодавством установлено вимоги до певних документів, то документи повинні відповідати цим вимогам. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до пункту 5.27. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, при цьому засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. Всупереч вказаним вимогам чинного законодавства України, позивачем не було належним чином засвідчено копії доказів, які було долучено до матеріалів справи.

Отже, керуючись ст.63 ГПК України, суддя, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, зобов’язаний повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 56, 57, 63, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ДП «Брошнівський лісгосп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імідж ЛВ» про стягнення богу в сумі 19531,20 грн. – повернути без розгляду.

ДОДАТОК: на 27-х арк. та конверт

Суддя Пазичев В.М.

Згідно ч.3 ст.63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.