Рішення № 41371820, 14.11.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 747/516/14 Провадження № 22-ц/795/2228/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Тіщенко Л. В. Доповідач - Шарапова О. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШарапової О.Л.суддів:Литвиненко І.В., Страшного М.М.при секретарі:Поклад Д.В.за участю:ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,-

в с т а н о в и в:

В серпні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину майна, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_2 без його реального поділу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 22 лютого 1986 року вона перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. За час перебування в зареєстрованому шлюбі ними на підставі договору купівлі-продажу було придбано у спільну сумісну власність житловий будинок АДРЕСА_1. Також за час перебування в зареєстрованому шлюбі відповідач отримав в спадщину житловий будинок АДРЕСА_2. Вказане майно придбане за час перебування в зареєстрованому шлюбі, тобто є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя і частки її та відповідача є рівними.

Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що житлові будинки АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами придбані нею та відповідачем за час перебування в зареєстрованому шлюбі, тобто є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя і частки її та відповідача є рівними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 22 лютого 1986 року Липівською сільською радою Талалаївського району, актовий запис № 3.

11 жовтня 2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, згідно з яким ОСОБА_8 передав, а ОСОБА_7 прийняв у власність житловий будинок АДРЕСА_1; вказаний договір посвідчений державним нотаріусом Талалаївської районної державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 2049 та зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21 вересня 2010 року державним нотаріусом Талалаївської районної державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1552 та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_7 набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_2.

Постановою начальника відділу ДВС Талалаївського районного управління юстиції від 23 травня 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 747/549/13 -ц, виданого 30 серпня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 боргу в сумі 120 000 грн.

Постановою начальника відділу ДВС Талалаївського районного управління юстиції від 05 вересня 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 747/469/14 , виданого 02 вересня 2014 року, про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 боргу в сумі 32846.56 грн.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 22 липня 2014 року на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22 липня 2014 року накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження, а саме: житлового будинку АДРЕСА_2 та житлового будинку АДРЕСА_1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що житловий будинок АДРЕСА_2 набутий відповідачем в порядку спадкування, тобто не є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя і не підлягає поділу; на житловий будинок АДРЕСА_1 накладено арешт в межах процедури примусового виконання рішення суду, а тому будь-які дії щодо вказаного майна заборонені.

Проте, з таким висновком суду частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Законодавство не містить заборони щодо визнання права власності за одним із подружжя на частку у майні, на яке накладений арешт.

Крім того, право кредитора на звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій або спільній сумісній власності передбачено ст.. ст.. 366, 371 ЦК України.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 слід скасувати та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2, який узгоджується з матеріалами справи та приписами ст.. 57 Сімейного кодексу України, а доводи апеляційної скарги в цій частині є такими, що не ґрунтуються на законі.

Керуючись ст..ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 - скасувати та задовольнити ці позовні вимоги.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину житлового будинок АДРЕСА_1 Чернігівської області.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: