Ухвала суду № 41371411, 13.11.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/2158/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Ковальова О. О.Номер провадження 22-ц/788/1793/14 Суддя-доповідач - Білецький О. М. Категорія - 59

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Білецького О. М.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Бойка В. Б. ,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 серпня 2014 року

у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії та рішення старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Очкуренка Володимира Миколайовича,

заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції, Комунальне підприємство «Благоустрій» Охтирської міської ради,

в с т а н о в и л а :

10 червня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою.

Вказувала, що рішенням суду на її користь з КП «Благоустрій» стягнуто 14939 грн. 90 коп. середнього заробітку та 500 грн. моральної шкоди, однак у процесі виконання рішення вона з вини ДВС недоотримала 2599 грн. 54 коп. та їй не було вручено постанову від 04 червня 2014 року про закінчення виконавчого провадження, а тому просила визнати незаконними вказані дії старшого держаного виконавця ВДВС Охтирського МРУЮ Очкуренка В.М. по перерахунку коштів та закінченню виконавчого провадження.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 серпня 2014 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить зазначену ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Вважає, що відділ ДВС не вправі самостійно здійснювати відрахування із суми визначених до стягнення коштів. Вказує, що суд безпідставно не взяв до уваги платіжну вимогу державного виконавця від 07 травня 2013 року №9, а про закінчення виконавчого провадження їй стало відомо лише з листа ГУЮ у Сумській області.

Особи, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду повідомлені належним чином.

ОСОБА_3 надіслала електронною поштою копію довідки, завіреної лише печаткою лікаря, з якої убачається, що 13 листопада 2013 року о 10.30 год. вона знаходилась на амбулаторному прийомі у сімейного лікаря з діагнозом «гіпертонічний криз» та їй рекомендоване подальше обстеження і лікування.

Оскільки у зв'язку з цією обставиною будь-яких клопотань від неї не надходило, колегія суддів відповідно до положень ст.305 ЦПК України вважає можливим вирішити справу у її відсутність.

Дослідивши матеріали і перевіривши ухвалу в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів даної цивільної справи та з матеріалів виконавчого провадження, рішенням Апеляційного суду Сумської області від 25 березня 2014 року (справа № 583/4182/13), описку в якому виправлено ухвалою апеляційного суду Сумської області від 20 травня 2014 року, поновлено ОСОБА_3 на посаді економіста КП «Благоустрій» Охтирської міської ради з 01 жовтня 2013 року та стягнуто на її користь з цього підприємства 14393 грн. 90 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без утримання прибуткового податку та інших обов'язків платежів, а також 500 грн. моральної шкоди (а.с.12-15, 30-32).

На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист від 08 квітня 2014 року №583/4182/13-ц, по якому за заявою стягувача постановою старшого державного виконавця ВДВС Охтирського МРУЮ Очкуренка В.М. від 11 квітня 2014 року відкрито виконавче провадження №42926682 (а.с.72).

У наданий строк для добровільного виконання боржник рішення суду не виконав і державний виконавець приступив до його примусового виконання.

Постановою державного виконавця від 23 квітня 2014 року накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках в установах банків (а.с.4, 21).

21 травня 2014 року державний виконавець надіслав до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» платіжну вимогу №13 про переведення на депозитний рахунок ВДВС Охтирського МРУЮ за вказаним виконавчим провадженням суми боргу - 17076 грн., з урахуванням стягнутих постановами державного виконавця від 23 квітня 2014 року виконавчого збору - 1543 грн. 90 коп. та витрат на проведення виконавчих дій - 92 грн. 20 коп. (а.с.73, 74, 75, 76).

Із довідки КП «Благоустрій» вбачається, що із визначеної до стягнення на користь ОСОБА_3 суми належало утримати і перерахувати 2599 грн. 54 коп., з яких: 518 грн. 18 коп. - ЄСВ (3,6%) і 2081 грн. 36 коп. - податок з доходів фізичних осіб (а.с.37, 78).

Відповідно до платіжного доручення від 28 травня 2014 року №1195, із утриманих у КП «Благоустрій» коштів відділом ДВС перераховано на користь ОСОБА_3 12294 грн. 36 коп. (а.с.77).

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Охтирського МРУЮ Очкуренка В.М. від 04 червня 2014 року виконавче провадження з примусового виконання даного виконавчого листа закінчено у зв'язку із виплатою боржником боргу у повному обсязі (а.с.79).

Правильно і з достатньою повнотою встановивши вказані факти, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій державного виконавця ВДВС Охтирського МРУЮ Очкуренка В.М. при примусовому виконанні виконавчого провадження щодо стягнення коштів за судовим рішенням на користь ОСОБА_3 та закінчення виконавчого провадження після отримання стягувачем усієї належної до стягнення суми.

Так, у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про оплату праці» від 24 грудня 1999 року №13 роз'яснено, що справляння і сплата податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно з абз.3 п.3 постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки та обов'язкові платежі.

Обов'язок роботодавця нарахувати та утримати із заробітної плати працівника єдиний соціальний внесок і податок з доходів фізичних осіб, а також перерахувати їх до бюджету, передбачено ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ст.ст.14, 164, 168, 171 Податкового кодексу України.

Виходячи з викладеного, державний виконавець при виконанні рішення про стягнення на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, діяв у межах визначених законом повноважень, та на законних підставах звернув до стягнення на користь даного стягувача суму за вирахуванням утримань податку з доходів та єдиного соціального внеску.

Правильність розміру утримань підтверджується довідкою боржника, яка одержана відповідно до положень п.3 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Так як ухвалою від 20 травня 2014 року апеляційний суд Сумської області виправив описку у своєму рішенні щодо розміру належного до стягнення на користь позивачки середнього заробітку, про що ОСОБА_3 достовірно було відомо, то до стягнення на її користь визначено саме 14393 грн. 90 коп. цих коштів, а не 14939 грн. 90 коп., як вона помилково вважає.

За мінусом відрахувань, які проведено роботодавцем, та приймаючи до уваги 500 грн. стягнутих на відшкодування моральної шкоди, всього стягувачці належало до виплати:

14393 грн. 90 коп. - 2599 грн. 54 коп. + 500 грн. = 12294 грн. 36 коп. Саме таку суму вона фактично і отримала.

Оскільки з боржника утримано і перераховано на користь стягувача належні до стягнення кошти, то державний виконавець на законних, визначених п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» підставах закінчив провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Доводи апеляційної скарги про не врахування судом іншої наявної в матеріалах справи платіжної вимоги державного виконавця, яка значиться в реєстрі від 07 травня 2014 року №10, не заслуговують на увагу, оскільки вказана вимога аналогічна за змістом наступній вимозі державного виконавця від 21 травня 2014 року №13, яка і була виконана банком.

Посилання стягувача на несвоєчасне направлення їй постанови про закінчення виконавчого провадження є безпідставними, оскільки з матеріалів справи та з журналу реєстрації вихідної кореспонденції ВДВС Охтирського МРУЮ від 05 червня 2014 року вбачається, що ця постанова направлялася ОСОБА_3 простою поштою із супровідним від 04 червня 2014 року №5864/02-41, як це і передбачено ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.80, 82, 84).

Передбаченим ч.3 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» правом на отримання документів виконавчого провадження альтернативними засобами зв'язку (факс, електронна пошта) вона не скористалася, та з відповідними заявами до ВДВС не зверталася.

Таким чином оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303, п.1 ч.2 ст.307, ст.ст.314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 серпня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -