Ухвала суду № 41371171, 13.11.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/8592/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кондратенко М. В.Номер провадження 22-ц/788/1998/14 Суддя-доповідач - Бойко В. Б. Категорія - 26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Білецького О. М. , Кононенко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання -

Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства « Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе » на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 вересня 2014 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства « Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе » про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 вересня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ « Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе » ( далі - ПАТ ) 13 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення, порушення судом норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому вказує про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди та необхідності застосування строку позовної давності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, представника позивача, який проти задоволення скарги заперечує, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та як вбачається із матеріалів справи, позивач з 12 травня 1974 року по 23 грудня 1974 року та з 15 грудня 1987 року по 17 червня 2009 року перебував у трудових відносинах з ПАТ.

17 червня 2009 року позивача було звільнено за згодою сторін ( а.с. 3-5 ).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання №7 від 27 січня 2010 року (а.с. 8) ОСОБА_4 встановлено захворювання у вигляді: "Хроническое обструктивное заболевание легких второй ст., токсико-пылевой этиологии в фазе обострения. Эмфизема легких второй ст. Легочная недостаточность второй-третьей ст. Хроническое легочное сердце, субкомпенсированное. НК второй. Заболевание профессиональное. Хроническая часторецидивирующая пояснично-крестцовая радикулопатия с двусторонним корешковым синдромом L5-S1; спондилоартроз в сегменте L4,L5,S1, функциональная нестабильность на уровне L5-S1 о стойким мышечно-тоническим и алгическим синдромами со значительным нарушением опорно-кинетической функций позвоночника и нижних конечностей. Заболевание профессиональное от длительного воздействия физического перенапряжения вынужденной рабочей позы и частых наклонов. Нейросенсорная тугоухость с умеренной степенью снижения слуха (третья степень) профессионального характера. "

При первинному огляді 28 квітня 2010 року, спеціалізована фтизіатрична МСЕК встановила ОСОБА_4 ІІІ групу інвалідності та 65% втрати профпрацездатності ( а.с. 12 ).

При повторному огляді 26 квітня 2012 року та 02 квітня 2014 року позивачу МСЕК було встановлено ІІ групу інвалідності та 85% втрати профпрацездатності ( а.с. 13-14 ).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання №7 від 27 січня 2010 року (а.с. 8), причиною професійного захворювання, встановленого позивачу є недосконалості технологій, неефективне використання засобів індивідуального захисту, тривала робота в шкідливих умовах праці та проведення робіт в умовах підвищених рівнів виробничого шуму, загазованості.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягуючи моральну шкоду з ПАТ, суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема, суд правильно дійшов до висновку про те, що у зв'язку із отриманням за час роботи в ПАТ професійних захворювань, позивач втратив професійну працездатність на 85 % та став інвалідом другої групи, в результаті чого зазнав моральних страждань. Для позивача дійсно настали негативні наслідки, значно змінилася нормальна течія життя, тому обґрунтовано стягнув кошти на відшкодування моральної шкоди, що відповідає вимогам ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, а також ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Колегія суддів, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та вважає, що даний спір повинен вирішуватися на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування шкоди.

Оскільки позивачу встановлена ІІ група інвалідності в зв'язку з профзахворюванням за час роботи в ПАТ, суд правильно стягнув моральну шкоду в розмірі 13 000 грн. з ПАТ.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначено судом з урахуванням всіх обставин та вимог закону, з дотриманням вимог розумності та справедливості.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини ПАТ, дотримання прав позивача на безпечні та нешкідливі умови праці є необґрунтованими, оскільки у даному випадку вина роботодавця в неналежному забезпеченні безпечних умов праці та спричинення моральної шкоди встановлені судом та є підставою для отримання позивачем відшкодування.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач пропустила строк позовної давності, не ґрунтується на законі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду за захистом її порушеного немайнового права, а саме: порушення права на життя та на охорону здоров'я у процесі її трудової діяльності.

Відповідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом. Закон не передбачає строки позовної давності на звернення потерпілого із заявою про відшкодування моральної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе » відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -