Постанова № 41368461, 11.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2014 року № 826/15669/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Житло-Сервіс" про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-Сервіс» (далі по тексту - відповідач) податкового боргу в розмірі 11076,15 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що податковий борг виник внаслідок несплати позивачем вчасно та в повному обсязі грошового зобов'язання згідно винесених податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 року № 0004131550, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 6653,54 грн., від 22.07.2013 року № 0004121550, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 3773,53 грн., від 17.12.2012 року № 0018541510, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 1020,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/15669/14 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2014 року у зв'язку з надходженням від відповідача відзиву, з якого вбачається, що останній заперечує проти задоволення позовних вимог, адміністративну справу № 826/15669/14 призначено до розгляду в судовому засіданні 05.11.2014 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відповідач має заборгованість у розмірі 11076,15 грн., яка у відповідності до вимог ПК України є узгодженою.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, мотивуючи заперечення тим, що виробнича діяльність ним не ведеться, всі рахунки арештовані.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у М.Києві як платник податків.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 11076,15 грн., яка виникла внаслідок винесених позивачем податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 року № 0004131550, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 6653,54 грн., від 22.07.2013 року № 0004121550, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 3773,53 грн., від 17.12.2012 року № 0018541510, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 1020,00 грн. з урахуванням часткової сплати.

Так, заборгованість у відповідача виникла у зв'язку із наступним.

Посадовою особою позивача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Україна житло-сервіс», за результатами якої складено акт № 5067/15/32772152, яким було встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток. На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року № 0018541510, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за штрафними санкціями у розмірі 1020,00 грн.

Крім того, посадовою особою позивача проведено камеральну перевірку ТОВ «Україна житло-сервіс» з питань своєчасності сплати самостійно визначеного зобов'язання з плати за землю за податкові періоди: червень 2011 року, липень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт № 259/15-513/32772152 від 01 липня 2013 року камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю (своєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання), яким встановлено порушення строків сплати самостійно визначеного зобов'язання щодо сплати за землю. На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2013 року № 0004131550, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 6653,54 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.07.2013 року № 0004121550, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 3773,53 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст.58 Кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було оскаржено винесені щодо нього податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При цьому відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем направлено на юридичну адресу відповідача податкову вимогу від 01.06.2012 року № 1212, повернуту з відміткою «За зазначеною адресою не проживає».

Органами, уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись положеннями статей 69-71, 122, 128, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» (код ЄДРЮОФОП 32772152) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі м.Києва, ідентифікаційний код 38012871, банк одержувач ГУ ДКСУ у м.Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податковий борг у розмірі 11076 (одинадцять тисяч сімдесят шість) гривень 15 копійок.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник