Ухвала суду № 41368267, 05.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 р. м.Львів Справа № 876/13496/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Коваля Р.Й.,

суддів: Судової-Хомюк Н.М., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання: Малетич М.М.,

представників позивача: Вербенко П.О., Шалак Г.О.,

представника відповідача: Міклюш Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року в адміністративній справі № 813/6953/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Е Ван Вайк і Моя Логістик» до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

У вересні 2013 року ТзОВ «Е Ван Вайк і Моя Логістик» звернулося з позовом до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Золочівська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення за № 0000192200 від 05.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств», усього на суму 264 654,75 грн, у тому числі: за основним платежем - 255 785,29 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 8869,46 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року позов задоволено.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Золочівською ОДПІ 15.08.2013 року проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Е Ван Вайк і МОЯ Логістик» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами чого складено акт за № 5/23-33278512 від 15.08.2013 року (далі - Акт).

Перевіркою встановлено порушення товариством вимог п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.4, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.141.2 ст.141, п.п.159.1.1 п.159.1 ст.159, п.п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено та не доплачено в бюджет податок на прибуток на загальну суму 255785,29 грн, у тому числі: за IV квартал 2011 року - на суму 238046,38 грн та за півріччя 2012 року - на суму 17738,91 грн. Зменшено задекларовану суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік всього на суму 780469,00 грн.

Золочівською ОДПІ 05.09.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000192200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на загальну суму 264654,75 грн, у тому числі: за основним платежем - 255785,29 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 8869,46 грн.

Надаючи оцінку вказаним відносинам суд враховує наступне.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності

Згідно із п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктами 135.5.4 та 135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України визначено, що інші доходи включають, зокрема: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Згідно із п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

За приписами п.п.139.1.4 та 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до підпункту 135.5.6 пункту 135.5 статті 135 цього Кодексу); витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.141.2 ст.141 ПК України для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу витрат нарахування процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється в сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Згідно із п.159.1 ст.159 цього ж Кодексу, платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості).

За нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом (п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПК України).

Відповідно до п.2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із п.1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено в ст.1 Закону № 996-XIV, згідно якої це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат за правилами ведення податкового обліку, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача встановлений з врахуванням характеристик придбаних товарів та наданих послуг, які свідчать про призначення таких для використання у господарській діяльності позивача та відповідають змісту цієї діяльності.

Позивачем надано до суду копії:

- картки рахунку: 68.5 за розрахунками з ПП «МОЯ-Транс» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року;

- платіжних доручень за січень - лютий 2008 року із зазначенням призначення платежу - повернення помилково перерахованих ПП «МОЯ-Транс» коштів згідно рахунку 164 від 25.06.2007 року, в тому числі ПДВ;

- ВМД № 209000001/6/010348 від 30.05.2006 року та інвойсу № 06000831 від 11.05.2006 року; ВМД № 209000001/6/020157 від 21.09.2006 року та інвойсу № 3378 від 11.09.2008 року;

- картки рахунків: 63.2.1 за період з 01.01.2006 року по 31.12.2011 року за розрахунками з контрагентами GA DEN OTTER TRUCKS BVBA та Garage de jong;

- договорів перевезення вантажу, про надання транспортних послуг у міжнародному автомобільному сполученні, на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, перевезення вантажу, актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), укладених між позивачем (як замовником) та ТОВ «Велика Ведмедиця», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ДП «ВІЛОНА - Міжнародні перевезення», ПП ТК «Східний експрес», ФОП ОСОБА_14 (як перевізниками); вантажно-митних декларацій (СМR);

- договору від 12.10.2009 року про надання поворотної фінансової допомоги, укладеного між позивачем (як товариством) та ОСОБА_15 (як засновником), згідно якого засновник надає товариству поворотну фінансову допомогу, а товариство зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 230000,00 грн без ПДВ;

- картки рахунків: 68.2 за період з 01.01.2009 року по 30.09.2013 року за розрахунками з контрагентом ОСОБА_15;

- договорів фінансового лізингу від 01.06.2007 року, 01.11.2007 року, 02.08.2010 року, 20.12.2010 року, 01.04.2011 року, 15.02.2012 року, укладених між Е. van Wijk Logistics B.V. (як лізингодавцем) та позивачем (як лізингоодержувачем), згідно яких лізингодавець надає лізингоодержувачу у вигляді фінансового лізингу з правом викупу в платне користування об'єкт лізингу на умовах, що визначені цими договорами; графіків здійснення платежів за вищевказаними договорами лізингу;

- журнали проводок за ІV квартал 2011 року по рахунку 95.1, 31 та І, ІІ квартали 2012 року по рахунку 95.1, 31; оборотно-сальдові відомості по рахунку: 68.4 - Розрахунки за нарахованими відсотками за І півріччя 2012 року;

- договорів про надання овердрафту укладених між позивачем (як позичальником) та ПАТ «ПроКредит Банк» (як кредитором), згідно яких кредитор на підставі та на умовах Рамкової Угоди № 0439 від 05.10.2006 року, Договору № 1 про внесення змін до неї від 18.09.2008 року та цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит (овердрафт) шляхом здійснення протягом строку дії овердрафту переказів грошей з рахунку позичальника згідно з розрахунковими документами позичальника понад залишок коштів на даному рахунку у межах ліміту овердрафту встановленого цим договором;

- копії банківських виписок по рахунку № 260020102575 за жовтень - грудень 2011 року, січень, березень, квітень 2012 року із зазначенням призначення платежу - оплата за транспортні перевезення, оплата за паливо, погашення відсотків за договором овердрафту, оплата поворотної фінансової допомоги, інші платежі;

- податкової декларації за Е. van Wijk Logistics B.V. за ІІ-ІV з податку на прибуток підприємства за квартали 2011 року.

Крім того, на підтвердження здійснення вищевказаних господарських операцій позивачем надано копії договорів перевезення вантажу, про надання транспортних послуг у міжнародному автомобільному сполученні, на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, перевезення вантажу, актів здачі-прийняття виконаних робіт, міжнародних автомобільних накладних (СМR), банківських виписок, якими підтверджується отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг від сторонніх перевізників та здійснення оплати за такі послуги.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовано реальність здійснення господарських операцій з придбання вищевказаних послуг, а також факту використання позивачем вищевказаних послуг у власній господарській діяльності.

Судом не враховуються висновки податкового органу щодо невіднесення позивачем до доходів у складі інших валових доходів за ІV квартал 2011 року суми протермінованої кредиторської заборгованості в розмірі 159800,42 грн, за якою минув термін позовної давності, оскільки законодавцем на позивача, як платника податків, покладено обов'язок включення до валових доходів суми кредиторської заборгованості, щодо якої закінчився термін позовної давності, у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності. Матеріалами справи підтверджується, що за позивачем рахується кредиторська заборгованість перед ПП «МОЯ-Транс» у розмірі 135600,00 грн, перед Garage de jong - в розмірі 350,00 євро (3604,32 грн) та перед GA DEN OTTER TRUCKS BVBA - в розмірі 2000,00 євро (20596,10 грн), а всього на суму 159800,42 грн.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, термін позовної давності за отриманими від ПП «МОЯ-Транс» коштами в розмірі 135600,00 грн закінчився у І кварталі 2011 року, а тому вказана сума була включена до складу валових доходів у І кварталі 2011 року. Термін позовної давності по стягненню кредиторської заборгованості перед Garage de jong в розмірі 350,00 євро (3604,32 грн) минув 06.06.2013 року, перед GA DEN OTTER TRUCKS BVBA в розмірі 2000,00 євро (20596,10 грн) - 28.09.2010 року, відповідно, вказані суми були включені до складу валових доходів у ІІ та ІІІ кварталах 2010 року.

Суд не взяв до уваги висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України щодо витрат операційної діяльності за надання послуг від Е. van Wijk Logistics B.V. з обслуговування вантажних автомобілів за кордоном, оскільки платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Так, позивач на підтвердження факту отримання послуг з обслуговування вантажних автомобілів за кордоном та правомірності включення таких витрат до складу операційної діяльності, надав суду контракт з Е. van Wijk Logistics B.V. № 05/02 від 05.01.2009 року, інвойс № 547915/917/919/921 від 30.11.2011 року та акт прийому-передачі без номера від 30.11.2011 року.

Судом також не враховуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем реального пробігу автомобілів та зайвого списання пального, що не використано у господарській діяльності позивача, оскільки, як пояснив представник позивача, це пов'язано із переміщенням транспортного засобу до місця навантаження (розвантаження), розмитнення тощо, тобто є витратами, що пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до підпункту 138.10.3 з) п.138.10 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Крім того, згідно із п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 318 від 31.12.1999 року до витрат, зокрема віднесено витрати на збут які включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).

Обгрунтованими є доводи щодо безпідставності висновку податкового органу про порушення позивачем п.п.139.1.4 п.139.1 ст.139 ПК України щодо оподаткування повернутої засновником товариства позивача ОСОБА_15 поворотної фінансової допомоги в розмірі 230000,00 грн, оскільки законодавець передбачає включення до складу валового доходу звітного періоду суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку.

Безпідставними є й висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.п.159.1.1 п.159.1 ст.159 ПК України щодо списання безнадійної дебіторської заборгованості в сумі 26230,00 грн, з огляду на покликання представника позивача на те, що у разі коригування доходів і витрат згідно вимог п.п.159.1.1 п. 159.1 ст. 159 ПК України формою Декларації з податку на прибуток підприємства, передбачено подання Додатку СБ «Суми врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості», дані якого підлягають відображенню у рядку 03.11 додатка ІД «Інші доходи» та рядку 06.5.24 додатка ІВ «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» Декларації з податку на прибуток підприємства.

Із наявної у справі копії декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ - ІV квартали 2011 року видно, що позивачем не подавався додаток СБ «Суми врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» та рядок 03.11 додатка ІД «Інші доходи» та рядку 06.5.24 додатка ІВ «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» не заповнювався.

З урахуванням вищезазначеного, судова колегія приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення за № 0000192200 від 05.09.2013 року є протиправним та підлягають скасуванню.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року в адміністративній справі № 813/6953/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Р.Й. Коваль

Судді: Н.М. Судова-Хомюк

В.В. Гуляк

Ухвала в повному обсязі складена 10 листопада 2014 року.