Ухвала суду № 41368123, 11.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5943/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001542201 від 03.04.2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" (далі - позивач або ПАТ "Марфін Банк") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, податковий орган) про визнання недійсним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001542201 від 03.04.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року.

Перевіркою повноти визначення плати за землю за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 року встановлено, що позивачем невірно застосовано нормативну грошову оцінку земельної ділянки та коефіцієнт земельного податку, в результаті чого занижено земельний податок за перевіряємий період.

За результатами перевірки позивача було складено акт від 19.03.2014 року № 25/28-08-43/21650966/1, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, зокрема:

пп.270.1.1. п.270.1. ст.270, п.286.1. ст.286 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено земельний податок за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року на загальну суму 292 035,11 грн., у тому числі по періодах: за 2011 рік (липень-грудень) у розмірі 97345,04 грн. та за 2012 рік (січень-грудень) у розмірі 194 690,07 грн.

Зазначені порушення обґрунтовані з боку податкового органу тим, що при обчисленні земельного податку позивач використовував нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яку було видано ТОВ "Управління механізації і автомобільного транспорту", а не йому особисто.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки від 19.03.2014 року № 25/28-08-43/21650966/1, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 03.04.2014 року № 0001542201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 292 035,04 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 146 017,52 грн.

Позивач, не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.

Відповідно до п.269.1. ст.269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктом оподаткування, згідно з пп.270.1.1. п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України, є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підпунктом 271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно п.286.1ст.286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.286.2. ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.1. ст.287 Кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п.289.1. ст.289 Кодексу, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ВАТ «Морський транспортний банк» правонаступником якого є позивач, на підставі договорів про задоволення вимог іпотекодержателя від 24.11.2010 року та 18.05.2010 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, придбало у власність у Товариства обмеженою відповідальністю «Управління механізації і автомобільного транспорту» нерухоме майно, яке розташоване на наступних земельних ділянках площею 13 787 кв.м. та площею 6 722,00 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15. Таким чином, виходячи зі змісту вищевикладених законодавчих норм, позивач також набув права власності на зазначені земельні ділянки.

Об'єкти нерухомого майна, придбані на підставі вищевказаних договорів були передані позивачем у фінансовий лізинг ТОВ «ФІРМА «ВОЛОДАР-РОЗ» на підставі Договору фінансового лізингу нерухомого майна № 00005/L від 03.02.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач неодноразово протягом 2011-2012 років звертався до Управління земельних ресурсів м. Києва із заявами про внесення в базі даних земельного кадастру та до технічних звітів відповідних змін, пов'язаних з набуттям ним права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках площею 13 787 кв.м. та площею 6 722,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15 та пов'язаних з цим змін стосовно зміни користувача таких земельних ділянок з ТОВ «Управління механізації і автомобільного транспорту» на позивача.

Однак, зміни до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування відповідних земельних ділянок позивача (зміна землекористувача) були внесені лише 11.10.2013 року.

Колегія суддів також зауважує, що зміна землекористувача земельних ділянок позивача була здійсненна за дорученням Головного управління земельних ресурсів на підставі листів ТОВ "Марфін Банк" датованих ще 2012 роком (а.с.52, 57).

Так, на виконання вимог податкового законодавства в частині плати за землю, позивачем подавалися податковому органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011-2012 роки, виходячи з нормативно грошової оцінки земельних ділянок, визначної для ТОВ «Управління механізації і автомобільного транспорту».

Судом першої інстанції вірно враховано, що податкові декларації з плати за землю були без зауважень прийняті податковим органом, а позивачем, в свою чергу, сплачено визначені у них суми земельного податку, що свідчить про добросовісність позивача як платника земельного податку, а також визнання податковим органом своєчасності, повноти та правильності визначення і сплати позивачем земельного податку за користування відповідними земельними ділянками.

Поряд з цим, колегія суддів приймає до уваги, що згідно листа-відповіді відповідача від 08.10.2013 року № 1198/10/26-51-11-04-37 на лист-запит позивача від 04.10.2013 року № 903/04, податковим органом зазначено, що ПАТ «Марфін Банк» є користувачем земельної ділянки у Дарницькому районі м. Києва за адресою вул. Зрошувальна, 15, загальною площею 20509 кв. м., за якою звітує та оплачує земельний податок з юридичних осіб, станом на 08.10.2013 року податковий борг по земельному податку відсутній.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, посилаючись на вищезазначені норми Податкового кодексу України та встановлені обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 13.11.2014 року.

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.