Рішення № 41367838, 29.10.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2014 р. Справа № 911/3552/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Прем’єр плюс”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-2”, м. Сквира

про стягнення 22576,73 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Прем’єр плюс” (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-2” (надалі відповідач) про стягнення 22576,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повній мірі виконано зобов’язання щодо здійснення оплати за поставлений позивачем товар за договором поставки від 19.12.2011 р. № П-00000842.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.08.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 24.09.2014 р.

23.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано відзив на позов та витребувані ухвалою суду документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2014 р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представників учасників судового процесу, розгляд справи відкладено на 07.10.2014 р.

07.10.2014 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2014 р., про що присутніми представниками сторін підписана відповідна розписка.

Крім того, присутніми представниками 07.10.2014 р. подано клопотання, на підставі ст. 69 ГПК України, про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

28.10.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано заяву по зменшення позовних вимог до 14576,73 грн., у зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.10.2014 р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 29.10.2014 р. та попереджено відповідача, що повторна неявка його представника не буде підставою для відкладення розгляду справи і спір буде вирішено за наявними у матеріалах справи документами.

29.10.2014 р. у судове засідання представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, суд

встановив:

19 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Прем’єр плюс” (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Край-2” (відповідач, покупець) укладено договір поставки № П00000842, відповідно до умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця (додаток №1 «Бланк замовлення) та товаросупровідною документацією, які складають невід’ємну частину цього договору, на умовах цього договору.

Пунктом 2.7. договору закріплено, що право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві вивантаженим на приймальну платформу магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує те,що товари були отримані покупцем.

Згідно з п. 3.3. покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 9 цього договору протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1. додатку № 3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50 грн. 00 коп., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в статті 9. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок не відповідний час затримки у наданні документів. Покупець зобов’язаний попередити постачальника про недоліки у одержаних рахунках-фактурах та/чи накладних. Рахунки-фактури без номеру замовлення будуть відсилатись назад та не будуть оплачуватись покупцем.

У п. 8.1. вказано, що цей договір укладений строком до 31 грудня 2012 року. Строк дії цього договору автоматично подовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств.

На виконання умов договору поставки від 19.12.2011 р. № П-00000842 позивачем здійснено поставку товару, про що свідчать наявні у матеріалах справи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток підприємств накладні: № П-00002118 від 17.03.2014 р. на суму 4294,08 грн., № П-00001141 від 11.02.2014 р. на суму 3034,08 грн., № П-00000649 від 27.01.2014 р. на суму 1058,40 грн., № П-00000476 від 20.01.2014 р. на суму 3234,00 грн., № П-00013045 від 20.12.2012 р. на суму 2692,08 грн., № П-00012156 від 28.11.2012 р. на суму 1756,80 грн., № П-00012155 від 28.11.2012 р. на суму 3030,48 грн., № П-00010892 від 26.10.2012 р. на суму 937,44 грн., № П-00011670 від 15.11.2012 р. на суму 2476,80 грн., № П-00010629 від 18.10.2012 р. на суму 1598,40 грн., № П-00010128 від 04.10.2012 р. на суму 360,00 грн., № П-00009323 від 13.09.2012 р. на суму 1916,64 грн., № П-00008734 від 30.08.2012 р. на суму 914,40 грн., № П-00008548 від 23.08.2014 р. на суму 1293,12 грн., № П-00008341 від 16.08.2012 р. на суму 432,00 грн., № П-00007364 від 25.08.2012 р. на суму 426,24 грн., № П-00007249 від 20.07.2012 р. на суму 2847,12 грн., № П-00006938 від 12.07.2012 р. на суму 1790,40 грн., № П-00006826 від 10.07.2012 р. на суму 2793,60 грн., № П-00006119 від 22.06.2012 р. на суму 1707,84 грн., № П-00005829 від 14.06.2012 р. на суму 1600,80 грн., № П-00005440 від 31.05.2012 р. на суму 3377,28 грн., № П-00004073 від 25.04.2012 р. на суму 208,80 грн., № П-00003176 від 30.03.2012 р. на суму 1317,60 грн., № П-00002761 від 21.03.2012 р. на суму 1382,40 грн., № П-00002598 від 21.03.2012 р. на суму 1140,48 грн., № П-00000748 від 25.01.2012 р. на суму 1036,80 грн., № П-00000344 від 15.01.2013 р. на суму 60,00 грн., № П-00002041 від 02.03.2012 р. на суму 1533,60 грн., № П-00001280 від 08.02.2012 р. на суму 3563,28 грн., № П-00000747 від 25.01.2012 р. на суму 4852,80 грн., № П-00015702 від 28.12.2011 р. на суму 7461,55 грн., № П-00015701 від 28.12.2011 р. на суму 2640,38 грн., № П-00000551 від 21.01.2013 р. на суму 1605,60 грн., № П-00000703 від 23.01.2013 р. на суму 1605,60 грн., № П-00001376 від 11.02.2013 р. на суму 1065,60 грн., № П-00001687 від 18.02.2013 р. на суму 1605,60 грн., № П-00003282 від 29.03.2013 р. на суму 2764,08 грн., № П-00003460 від 04.04.2013 р. на суму 1418,40 грн., № П-00004012 від 15.04.2013 р. на суму 1396,80 грн., № П-00008506 від 14.08.2013 р. на суму 2033,28 грн., № П-00009447 від 04.09.2013 р. на суму 2450,88 грн., № П-00009677 від 11.09.2013 р. на суму 2188,80 грн., № П-00012389 від 19.11.2013 р. на суму 1346,40 грн., № П-00013079 від 03.12.2013 р. на суму 5126,40 грн., № П-00013725 від 18.12.2013 р. на суму 964,80 грн., № П-00007148 від 16.07.2013 р. на суму 3834,00 грн., на загальну суму – 98175,93 грн.

У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов’язання за вказаним вище договором поставки у частині сплати вартості поставленого позивачем товару не виконав у повному обсязі, сплативши лише 83500,00 грн., при поставці товару на суму 98745,93 грн., а тому, заборгованість відповідача перед позивачем становить 14576,73 грн.

Здійснивши перевірку поданих до суду позивачем копій видаткових накладних (звіривши їх з оригіналами), суд встановив, що вказані копії накладних підтверджують поставку товару відповідачу на суму 98175,93 грн., в той час, як оплату за отриманий товар відповідач здійснив на суму 84000,00 грн. про що свідчить виписка та довідка банківської установи. Документально-підтверджені докази протилежного відповідачем до суду не надано.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову у зв’язку з ненаданням позивачем рахунків на оплату товару, а, відтак, наявності прострочення відповідача, оскільки позивач не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку (стаття 613 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, положеннями п. 3.3. договору передбачено, що покупець буде надавати письмові інструкції постачальнику з приводу форми накладних та рахунків. Постачальник зобов’язаний додержуватись таких інструкцій. Однак, відповідачем не надано позивачу письмові інструкції щодо форми рахунків, якої має дотримуватись позивач, а тому, в свою чергу, позивач не мав змоги скласти такі рахунки та направити відповідачу у відповідності до умов договору.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити поставлені товари.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 37/405.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань, у частині оплати поставленого товару за договором від 19.12.2011 р. № П-00000842.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, а також враховуючи норми статті 530 ЦК України, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, та у зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач зобов’язався поставити відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався за нього розрахуватись. Оскільки, відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано зазначених вище норм процесуального законодавства України, подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 14175,93 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 14576,73 грн. задовольняє частково, а саме у частині стягнення 14175,93 грн., оскільки відповідний розрахунок позивачем виконано арифметично невірно.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-2” (09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22; код ЄДРПО України 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прем’єр плюс” (61001, м. Харків, вул. Юр’ївська, буд. 17, кн. 5; код ЄДРПО України 32674184) – 14175 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят п’ять) гривень 93 коп. основного боргу, 1818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) гривень 98 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.11.2014 року.

Суддя А.В. Лопатін