КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14764/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
13 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «СВ» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 03.09.2013 №0000102100.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Згідно з вимогами ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами Головного управління Міндоходів у Київській області проведено фактичну перевірку належного позивачу кафе-бару за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Коцюбинського, 10а.
Результати перевірки відображено в акті перевірки від 15.08.2013 (від 16.08.2013 №0410/1000/22/31610444), в якому посадовими особами відповідача встановлено порушення позивачем, крім іншого, вимог п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вибірковою перевіркою встановлено факт здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 6843 грн., у зв'язку з тим, що посадовим особам контролюючого органу в ході перевірки не надано накладні, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації та зберігання.
На підставі вищезазначеного акта перевірки та відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК і ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.09.2013 №0000102100, яким за порушення п. 12 ст. 3, ст. 6 цього Закону до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13 686 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що облік продукції, яка знаходилася у місці реалізації, підтверджується копіями первинних бухгалтерських документів, наданими суду та, які не були досліджені посадовими особами контролюючого органу у зв'язку з порушенням перевіряючими процедури проведення такої перевірки, що вплинуло на її результати.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, штрафні санкції застосовані до позивача за порушення вимог п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
За приписами ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Так, на підтвердження ведення обліку товарних запасів позивачем було надано суду копії первинних документів, що підтверджують облік продукції, що знаходилася у місці реалізації, а саме: копії фіскальних чеків ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» на продаж позивачу алкогольної продукції; копії прибуткових накладних ПП «СВ» на придбану у ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» продукцію; копії сертифікатів відповідності; копії посвідчень ОП «Ужгородський коньячний завод» про якість на коньяк, розлитий в пляшки.
Судом першої інстанції встановлено, що копії вказаних документів на час проведення перевірки знаходилися в кафе-барі, в якому здійснювалася перевірка, та не були досліджені посадовими особами податкової інспекції, якими здійснювалися заходи по проведенню перевірки у зв'язку з порушенням встановленої законодавством процедури проведення такої перевірки, що пояснюється наступним.
На момент проведення перевірки кафе-бару позивача, посадові особи останнього були тимчасово відсутні, а в приміщенні кафе-бару знаходилася лише офіціант ОСОБА_4, яка не здійснювала жодних розрахункових операцій і не уповноважена на підписання документів за наслідками перевірки та на представництво інтересів підприємства в ході перевірки та не володіла інформацією щодо ведення бухгалтерського обліку підприємства.
Пунктом 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності відповідних обставин.
Пунктом 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України передбачено, що перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Контрольна розрахункова операція перевіряючими не здійснювалася, фактів реалізації товарів при здійсненні перевірки посадовими особами не встановлено, перевірка проводилась за відсутності уповноважених посадових осіб підприємства, що підтверджується свідченнями працівників відповідача, які проводили перевірку, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допитаних судом першої інстанції в якості свідків.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за неведення належним чином обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, оскільки ведення обліку товарів підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська
.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Беспалов О.О.
Губська О.А.
Судове рішення № 41366560, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/14764/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: