Ухвала суду № 41366557, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6169/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж» до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж» (надалі за текстом - «ТОВ «БК «Укрбудмотаж») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002292203 від 17 грудня 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 141 132 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.11.2013 р. по 21.11.2013 р. посадовцями державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Святошинському районі»), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.

Результати перевірки оформлено актом № 318/26-57-22-03-07/34482827 від 27.11.2013р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.3, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», абз. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних» та пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 94 087 грн. 96 коп.

Такий висновок органу доходів та зборів вмотивовано наступним.

Відповідно до умов договору № 110512 від 10 травня 2011 р. та додаткової угоди до нього ТОВ «УКРІНСТАЛ» зобов'язалось здійснити поставку товарів ТОВ «БК «Укрбудмонтаж».

На підставі цього договору були складені видаткові накладні на поставку сантехнічних виробів на загальну суму 507 478 грн. 09 коп., у тому числі 84 579 грн. 68 коп. ПДВ.

При цьому, в оборотно-сальдових відомостях позивач відобразив інші накладні на суму 625 504 грн. 36 коп.

Також, ТОВ «УКРІНСТАЛ» видало позивачеві податкові накладні на загальну суму 564 527 грн. 66 коп., у тому числі 94 087 грн. 96 коп. ПДВ, який ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» включило до податкового кредиту.

За даними акту ДПІ у Святошинському районі від 03.10.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «УКРІНСТАЛ» за податковою адресою не знаходиться, не має офісних та складських приміщень, а також необхідних трудових ресурсів.

Крім того, надані позивачем податкові накладні підписані від імені ТОВ «УКРІНСТАЛ» ОСОБА_2, тоді як на згідно їх електронних копій, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, вони підписані ОСОБА_3

З огляду на викладене відповідач дійшов висновку про безтоварність укладеної угоди, а відтак і про неправомірність формування позивачем податкового кредиту.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Святошинському районі прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002292203 від 17 грудня 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 141 132 грн., у тому числі 94 088 грн. за основним платежем та 47 044 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України покладає на продавця товарів/послуг обов'язок надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту.

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим виходячи з наступного.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідно до умов договору поставки № 110512 від 10.05.2011 р. та додаткової угоди до нього від 01.10.2012 р. єдиною підставою для здійснення ТОВ «УКРІНСТАЛ» замовлення та поставки товару є рахунок-фактура.

Відповідно до підпункту 3.3.2 пункту 3.3 названого договору Постачальник зобов'язався передати ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», серед іншого, інструкцію з монтажу та експлуатації товару, гарантійний талон, складений у відповідності до чинного законодавства України.

Водночас, ні рахунків-фактур, ні інших документів, обов'язковість яких передбачена договором поставки, позивачем не надано.

При цьому, згідно поданих ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» копій: податкових накладних позивачем отримано товар на загальну суму 564 527 грн. 66 коп.; рахунків на оплату по замовленню - на загальну суму 519 416 грн. 62 коп.; товарно-транспортних накладних - на загальну суму 491 424 грн. 23 коп.; банківських виписок - на загальну суму 519 416 грн. 62 коп.; видаткових накладних - на загальну суму 507 478 грн. 06 коп.

Сукупність наведених обставин у їх зв'язку з тим, що в оборотно-сальдових відомостях позивач відобразив видаткові накладні, які не відповідають тим, що були надані до перевірки, на загальну суму 625 504 грн. 36 коп., а також з урахуванням того, що підписи на податкових накладних у паперовому вигляді не відповідають підписам на цих же накладних в електронній формі, не дає підстав для висновку про реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «УКРІНСТАЛ».

За таких обставин слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки отримання економічної вигоди виключно за рахунок збільшення податкового кредиту не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 07 листопада 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.