Постанова № 41361319, 11.11.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа № 924/808/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Демидюк О.О. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від кредитора - не з'явився

від боржника - Мастер П.В.

арбітражний керуючий - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника ПАТ "Хмельницький цукровий завод" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 16.10.14 р. у справі № 924/808/14

за заявою Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного Управління Міндоходів у Хмельницькій області

до Публічне акціонерне товариство "Хмельницький цукровий завод" м. Хмельницький

про порушення провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 року порушено провадження у справі № 924/808/14 (суддя Радченя Д.І.) про банкрутство публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод"; визнано вимоги ініціюючого кредитора ДПІ у м. Хмельницькому до боржника в сумі 532816,53 грн.; введено мораторій на задоволенння вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Мирутенка М.М., тощо.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, боржник - ПАТ "Хмельницький цукровий завод" подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області на стадію прийняття заяви про порушення провадження. В обгрунтування скарги зазначає, що заява ДПІ у м. Хмельницькому про порушення провадження у справі про банкрутство не містить доказів безспірності вимог до боржника, оскільки заявником не долучено постанов про відкриття виконавчих проваджень за наданими до заяви рішеннями суду. Також заявник-кредитор не підтверджує неспроможність боржника виконати рішення суду щодо стягнення податкового боргу протягом трьох місяців, оскільки такий тримісячний строк, згідно норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відраховується саме з моменту відкриття виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Інші учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судове засідання не забезпечили.

Всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 р. у справі № 924/808/14 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, державна податкова інспекція у м.Хмельницькому головного управління міндоходів у Хмельницькій області звернулась до господарського суду Хмельницької області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод" м.Хмельницький з посиланням на положення ст.ст. 7, 9, 10, 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 1, 12, 66, 67 ГПК України.

В поданій заяві кредитор зазначив, що заборгованість боржника перед ДПІ у м.Хмельницькому (основний платіж разом з пенею) загалом складає 1 094 114,65 грн. грн., а саме: - по земельному податку з юридичних осіб (основний платіж) в сумі 1093896,84грн., яка підтверджується податковими деклараціями з плати за землю за 2012 рік від 20.02.2012р. та за 2013 рік від 19.02.2013 р. та 217,81грн. пеня.

Відповідно до приписів ст. 95 Податкового кодексу України заявником - ДПІ у м.Хмельницькому заявлено вимоги про стягнення з публічного акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод" м.Хмельницький податкового боргу в сумі 1 098 114,32 грн. За наслідками розгляду судових справ Хмельницьким окружним адміністративним судом позовні вимоги ДПІ у м.Хмельницькому про стягнення з ПАТ „Хмельницький цукровий завод" м.Хмельницький податкового боргу в сумі 1098114,32 грн. задоволено в повному обсязі про, що свідчать копії рішень суду по справі №822/719/14 та №822/2888/13-а, які долучені до матеріалів заяви.

На виконання судового рішення по справі № 822/2888/13-а 25.07.2013р. видано виконавчий лист, який Першим міським відділом ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції постановою від 13.12.2013 року повернуто стягувачу. Дана постанова мотивована тим, що у відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, передбачено окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення податкового боргу, при цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

ДПІ у м. Хмельницькому протягом 2013-2014 р.р. були оформлені інкасові доручення до банків: ХФ ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен банк Аваль», ПУАТ "Фідобанк", філія АТ "Укрексімбанк" ПАТ "ПУМБ" для примусового стягнення коштів з боржника у рахунок погашення податкового боргу в сумах 565297 грн. 79 коп. (згідно постанови ХОАС від 20.03.2014 р. № 822/719/14) та 532816,53 грн. (згідно постанови ХОАС від 25.07.2013 р. № 822/2888/13-а), які повернуті банками без виконання в зв'язку з відсутністю коштів.

Наведені факти свідчать про безспірність вимог податкового органу до боржника в сумі 1094114,65 грн., що перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником понад трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Частина 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до змісту зазначеної норми безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що дійсно положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначають в якості доказу в підтвердження безспірності вимог ініціюючого кредитора постанову органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора (ст.ст. 1, 10, 11 Закону).

Як визначено у ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За умовами ч. 1 ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків в рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України. Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Виходячи з того, що примусове виконання рішення як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами, колегія суддів зазначає, що визначений податковим законодавством порядок примусового виконання рішення суду діє на рівні із порядком виконання рішень згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Відтак, в даному випадку підтвердженням безспірності вимог кредитора та неплатоспроможності боржника в контексті положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносно примусового виконання рішення суду, є встановлений законодавством інший порядок примусового виконання рішення.

Подані заявником докази (видані на виконання судового рішення інкасові доручення) свідчать про здійснення примусового виконання рішення суду щодо стягнення безспірної суми заборгованості та неможливість їх виконання внаслідок відсутності коштів боржника.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для порушення справи про банкрутство ПАТ "Хмельницький цукровий завод".

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" від 20.10.2014 р. № 20/10 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 року у справі № 924/808/14 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Огороднік К.М.