Постанова № 41358612, 28.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5417/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2014 у справі за адміністративним позовом казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.02.2014 № 0000281508/0 частково на суму 15 817, 30 грн. та від 18.02.2014 № 0000291508/0 частково на суму 821 203, 55 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2014 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено перевірку своєчасності плати земельного податку казенним підприємством спеціального приладобудування «Арсенал» за період з 01.01.2012 по 10.02.2013.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 10.02.2014 складений акт «Про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку казенним підприємством спеціального приладобудування «Арсенал» (код за ЄДРПОУ 14307357) за період з 01.01.2012 по 10.02.2013» № 000026/15-824, в якому встановлено, що платником податків земельний податок згідно платіжних документів сплачувався з затримкою, що є порушенням приписів п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, за що у відповідності до ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

На підставі акту перевірки відповідачем 18.02.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:

- № 0000281508/0, яким на підставі акту перевірки № 000026/15-824 від 10.02.2014, встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку, визначеного п. 31.1 ст. 31, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (з змінами та доповненнями), та на підставі статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 253 639,30 грн. КП СПБ «Арсенал» зобов'язане сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 25 363, 93 грн. за платежем: земельний податок.

- № 0000291508/0, яким на підставі акту перевірки № 000026/15-824 від 10.02.2014, встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку, визначеного п. 31.1 ст. 31, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (з змінами та доповненнями), та на підставі статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 5 565 226,25 грн. КП СПБ «Арсенал» зобов'язане сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 1 113 045, 25 грн. за платежем: земельний податок.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що під час перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку податковим органом були встановлені порушення строків сплати податкових зобов'язань по земельному податку, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ним в повному обсязі та в установлені строки виконані зобов'язання по договору про розстрочення податкового боргу від 29.03.2013 № 7, а тому, нарахування штрафу на суму своєчасно сплаченого податкового боргу з встановленими строками є безпідставним та незаконним.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України передбачено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є: - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 вказаного кодексу.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Приписами ст. 126 ПК України визначено, що в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірки вказано дати сплати земельного податку згідно законодавства, дати фактичної сплати та реквізити платіжних документів, суми боргу та кількість днів затримання платежу. При цьому, документи, на підставі яких проводилось нарахування податкових зобов'язань в акті перевірки не зазначено, а документами, на підставі яких проводилось погашення податкових зобов'язань вказані платіжні доручення, уточнюючі декларації, договір про розстрочення податкового боргу від 29.03.2013 №7.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Тобто, по обліку нарахованих та сплачених до бюджету сум земельного податку підприємства відкривається окрема особова картка.

Згідно з п.4.1 вищевказаної Інструкції нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

По нормах п. 5.1 Інструкції для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників з бюджетом за податками, зборами (обов'язковими платежами) органи державної податкової служби провадять оперативний облік надходжень платежів згідно з кодами бюджетної класифікації за доходами на підставі документів, перелічених у розділі 2 цієї Інструкції. Дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів (п.5.3).

Тобто, по особових рахунках враховуються дані щодо нарахування узгоджених податкових зобов'язань та сплати підприємствами платежів в бюджет.

Відповідно до п.п.8.3-8.5 вищевказаної Інструкції на податковий борг за податковими зобов'язаннями вказує від'ємне сальдо розрахунків платника з бюджетом. Порядок розрахунку сальдо такий: на початок року сальдо розрахунків з бюджетом на дату останньої операції в картці особового рахунку дорівнює сплаченій сумі за період мінус сума податкового боргу за податковими зобов'язаннями на початок року плюс сума зменшених нарахувань (у тому числі скасування та розстрочення платежів) за період плюс сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період плюс сума від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, яка направляється на погашення податкового боргу, за період плюс списана сума податкового боргу за податковими зобов'язаннями за період плюс поновлена сума списаного у минулих роках надміру та помилково сплаченого платежу за період мінус сума нарахувань (у тому числі поновлення скасованих та скасування розстрочення платежів) за період мінус поновлена сума списаного податкового боргу за податковими зобов'язаннями за період мінус повернена сума за період. Розрахунків платника з бюджетом у підсумковому рядку граф картки особового рахунку дорівнює сальдо розрахунків платника з бюджетом за станом на дату проведення в картці особового рахунку останньої облікової операції. Сальдо розрахунків з бюджетом на дату останньої операції визначається після проведення розрахункових операцій в картках особових рахунків платників.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що з огляду на вищенаведені норми Інструкції сума податкового боргу по окремих податках визначатьєся за даними оперативного обліку по особових рахунках платника, а оскільки в акті перевірки вказано суму податкового боргу по земельному податку позивача та на підставі її суми розраховано штрафні санкції, а сама перевірка є камеральною, то можна вважати, що дані оперативного обліку по особовому рахунку по земельному податку позивача є підставою для розрахунку штрафних санкцій за актом перевірки.

Відповідно до п. 9.3 вищевказаної Інструкції на вимогу платника податків працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності на підставі даних карток особових рахунків здійснюється звірення стану розрахунків платника податків з бюджетами за податками, зборами (обов'язковими платежами) за відповідний звітний період. Тобто, ці акти звіряння формуються на підставі даних особових рахунків платників по видах податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно інформації акту звіряння розрахунків платника з бюджетом позивача по земельному податку на 31.12.2012 від'ємне сальдо становм на 01.01.2012 становило 3 470 837, 04 грн., несплачена пеня 8 535, 99 грн. Протягом 2012 року нарахування підприємства по земельному податку було зменшено на 2 747 989, 74 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями. Ця сума тотожна сумі податкового боргу позивача, зазначеного як скасований у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2012 по справі № 2а-15972/11/2670 за податковими повідомленнями-рішеннями. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012.

При цьому, сума нарахувань в актах звіряння відповідає даним податкової декларації з плати за землю та уточнюючими розрахунками до них. Зменшення нарахованих податкових зобов'язань на цю суму означає, що вона була врахована в складі податкового боргу по земельному податку позивача на 01.01.2012.

Згідно з п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зі змісту постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2012 по справі № 2а-15972/11/2670 вбачається, що штрафні санкції позивачу було нараховано за податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що в складі податкового боргу станом на 01.12 2012 враховувалося неузгоджене грошове зобов'язання в сумі 2 747 989, 74 грн., яке, згідно п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України не є податковим боргом, так як не узгоджено підприємством.

В свою чергу, вказані в акті перевірки суми сформовані на підставі оперативного обліку нарахувань податкових зобов'язань та надходжень платежів податків, де в складі від'ємного сальдо по земельному податку позивача враховано неузгоджене грошове зобов'язання в сумі 2 747 989, 74 грн., на яке не нараховується штраф, оскільки ця сума не є податковим боргом.

Відповідно до п. 57.4 ст. 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки в складі податкового боргу позивача враховувалася сума неузгодженого грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, скасованого рішенням суду, яке не відноситься до податкового боргу, проведений розрахунок штрафних санкцій на суму вказаного податкового боргу документально та нормативно не підтверджується.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 13.03.2013 Державна податкова служба у м. Києві прийняла рішення №4 про розстрочення податкового боргу, відповідно до якого позивачу надано розстрочення податкового боргу з податку на землю усього на суму 1081923,81 грн., з них основний платіж -1045661,91 грн. та пеня 36261,90 грн. Розстрочення надається з 05.03.2013 по 15.12.2013. Строки і суми сплати розстроченого податкового боргу - кожного 15 числа місяця починаючи з 15.04.2013 по 15.12.2013 включно по 120213,76 грн.

Відповідно до ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання. Таким чином, вказана у розглянутому рішенні сума податкового зобов'язання по основному платежу та пені є узгодженим податковим зобов'язанням Підприємства по основному платежу земельного податку та пені.

Згідно з договором про розстрочення боргу №7 від 29.03.2013, укладеним між ДПІ у Печерському районі м. Києва та позивачем, предметом якого є надання позивачу розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 1081923,81 грн. під проценти строком з 13.03.2013 року по 15.12.2013. В додатку до цього договору вказано порядок сплати розстрочених сум. У п. 5.1 договору передбачено, що позивач зобов'язується забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми податкового боргу. А також, розраховувати суму процентів на розстрочений борг (його частку) та сплачувати його одночасно зі сплатою чергової частини розстроченої суми, що вказано у п.5.2. За умовами п.5.3 договору від дня дострокового розірвання договору підприємство зобов'язано сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу на суму процентів, нарахованих за фактичний строк користування розстроченням. Договір підписано від імені посадових осіб обох сторін на засвідчено відбитками їх печаток.

У додатку № 2 до цього договору, вказану у рішенні №4 суму 1081923,81 грн. розокремлено на 8 окремих платежів на відповідну дату. Загальна сума цих платежів дорівнює передбаченій у рішенні, як по основному платежу так і по сумі пені.

Відповідно до п.6.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України облік надходження розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань за платежами до бюджету та процентів за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань відображається в особових рахунках платників у загальному порядку обліку податкових зобов'язань, який встановлюється окремо для кожної форми особових рахунків платників, за тими кодами бюджетної класифікації, що й платежі, за якими надано відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань.

Зіставленням сум та дат виплат позивача по цьому договору, вказаних у платіжних дорученнях, виписках банку та облікових регістрах порушень не встановлено. Суми перерахованих позивачем грошових коштів відповідають узгодженим сумам податкового боргу, пені та нарахованим відсоткам та сплачені в повному обсязі та своєчасно. Таким чином, узгоджений договором про розстрочення податковий борг станом на 29.03.2013 позивачем погашено своєчасно та в повному обсязі.

Вказане, також, підтверджується висновком експертного економічного дослідження № 24-04/14 від 24.04.2014, наданим бюро економіко-правових експертиз за контрактом № 63 від 07.04.2014, в якому зазначено, що вказані у податкових повідомленнях-рішеннях Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 18.02.2014 № 00002811505/0 та № 000029811505/0 суми податкових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно у розмірі 25 363,93 грн. та 1 113 045,25 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

При цьому, вказаний висновок експерта протиправно не взято до уваги судом першої інстанції, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що казенним підприємством спеціального приладобудування «Арсенал» дотримані норми податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2014 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.02.2014 № 0000281508/0 частково на суму 15 817, 30 грн. та від 18.02.2014 № 0000291508/0 частково на суму 821 203, 55 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.