Вирок № 41357409, 11.11.2014, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2014 1-кп/425/51/14

425/226/14-к

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Одношевної В.В.,

при секретарі Жоріна С.О., Рогожкіній І.Ю.,

з участю прокурора Цибулі О.М.,

потерпілого ОСОБА_1,

представників потерпілого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжне кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рубіжне Луганської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11.07.2013 р. приблизно о 16 год. 45 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ 211040 р/н НОМЕР_1, у світлий час доби, в ясну погоду, рухався по правій смузі двох смугового напрямку руху проїзної частини вул.. Леніна м. Рубіжне Луганської області, у напрямку від вул. Миру до пр-ту Московського м. Рубіжне Луганської області. В цей же час ОСОБА_1 рухався попереду автомобіля ВАЗ 211040 р/н НОМЕР_1 по вул.. Леніна м. Рубіжне в тому ж напрямку на своєму велосипеді "Україна". Під'їжджаючи до "Т"-подібного перехрестя вул. Леніна та внутрішньо квартального заїзду до буд.47 вул. Леніна м. Рубіжне, велосипед ОСОБА_1 змінив напрямок свого руху, повернувши ліворуч. Побачивши це, ОСОБА_4 перебудувався на ліву смугу двох смугового напрямку руху проїзної частини вул. Леніна м. Рубіжне ближче до центру дороги, продовжуючи рухатись прямолінійно, і натиснув педаль гальмування, після чого автомобіль лівою передньою частиною контактував з лівою боковою частиною велосипеда "Україна" внаслідок чого велосипедист впав на асфальт.

В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи №300 від 05.11.2013 р. в вигляді: саден лівої лобної області, саден нижньощелепової області зліва, саден лівого передпліччя, які за своїм характером як у своїй сукупності, так і поодиноко відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; травматичного набряку м'яких тканин, закритого перелому нижньої третини малої берцової кістки, внутрішньої гомілки та заднього краю великоберцової кістки зі зміщенням відламків, з підвивихом стопи зовні, за своїм характером відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як ті, що викликали тривалий розлад здоров'я.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №9/6 від 16.01.2014 р. в дорожній ситуації, що розглядається, велосипедисту перед початком маневру повороту ліворуч слід було керуватися технічними вимогами п. 10.1 правил дорожнього руху України.

Виходячи із завданих обставин, водію а/м ВАЗ 211040 перед початком виконання маневру перебудування слід було керуватися технічними вимогами п. 10.1. Правил дорожнього руху України.

Враховуючи завдані обставини, в дорожній ситуації, яка розглядається, наявність технічної можливості попередити подію для водія автомобіля ВАЗ 211040 визначається відповідністю його дій технічним вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, для чого не було перешкод технічного характеру.

При вказаних обставинах ДТП настання події діями велосипедиста не визначається.

З технічної точки зору, в діях велосипедиста невідповідностей пунктам Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв'язку з ДТП не встановлено.

З технічної точки зору, дії водія автомобіля ВАЗ 211040, що не відповідають технічним вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, знаходились в причинному зв'язку з ДТП, що настала.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення визнав, суду пояснив, що згоден з обвинуваченням, усвідомив свою винуватість, в скоєному розкаюється. Він намагався гальмувати, коли велосипедист повернув ліворуч, але сталося зіткнення з велосипедистом передньою лівою частиною автомобіля. На автомобілі сліди пошкодження знаходяться зліва.

Цивільний позов прокурора, тобто витрати на лікування, яка понесла лікарня визнає. Щодо цивільного позову потерпілого, то згоден з витратами на лікування, але вважає, що їх повинна сплатити страхова компанія, оскільки в нього є відповідний договір, моральну шкоду просить визначить суд, при цьому зменшити його, з витратами на адвоката не згоден.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні даного кримінального правопорушення (злочині), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України підтверджується наступними доказами.

Поясненнями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що того дня він рухався на велосипеді по вул. Леніна в напрямок пр-та Московського. На велосипеді, позаду в кошику віз приблизно 10 кг яблук. Йому необхідно було повернути ліворуч, тому він махнув рукою, показуючи поворот (допускає, що обвинувачений міг не побачити цей знак) та відразу став повертати ліворуч з правої смуги, при цьому назад він не дивився. Біля розподільчої смуги, сталося зіткнення. Він впав на ліву сторону. Обвинувачений викликав швидку.

На суворому покарання не наполягає.

Цивільний позов підтримує, чеки - це те, що купував за призначенням лікаря. Моральна шкода, згоден на 25 тис. грн. - змінився спосіб життя, оскільки раніше вів активний спосіб життя - допомагав жінці, їздив на дачу, купував продукти харчування тощо. Зараз практично нічого робити не може, оскільки нога працює погано.

Протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 зі схемою, під час якого потерпілий підтвердив надані ним пояснення експериментальним шляхом, було визначено місце, де велосипедист змінив напрямок руху, місце наїзду, зроблено вимірювання.. Т.2. а.с.36-38.

Поясненнями свідка ОСОБА_6, допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що того дня він рухався на автомобілі під керуванням обвинуваченого по вул. Леніна в напрямок пр-ту Московського. Знаходився на передньому пасажирському сидінні. Попереду них рухався велосипедист приблизно на відстані 1 м від бордюру. В районі 14поверхового будинку велосипедист без всяких знаків повернув ліворуч. ОСОБА_4 став гальмувати, сталося зіткнення.

Поясненнями свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що 11.07.2013 р. в денний час він пішки йшов зі сторони пр-ту Московського в сторону вул. 30 років Перемоги. Біля 14поверхового будинку побачив, як в сторону пр-ту Московського рухається велосипедист, який щось віз в багажнику. За ним рухався автомобіль ВАЗ 21010. Перед поворотом, біля 14поверхового будинку, велосипедист повернув ліворуч, автомобіль перестроївся слідом та лівою передньою стороною вдарив велосипед в заднє колесо.

Автомобіль постійно рухався за велосипедом, велосипед рухався ближче до правого краю дороги. Коли велосипедист різко повернув, автомобіль - відразу за ним. Тобто автомобіль змінив напрямок руху тільки після маневру велосипеда. Щоб велосипедист показував знак повороту рукою, не бачив.

Поясненнями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що в той день він рухався по вул. Леніна на своєму автомобілі. До зіткнення ні автомобіль обвинуваченого, ні велосипедиста, він не бачив. Коли почув звук гальм, побачив в дзеркало заднього виду, як автомобіль обвинуваченого зачепив під заднє колесо велосипед потерпілого. Зіткнення сталося ближче до розподільчої полоси.

Протоколом огляду місця події від 11.07.2013 року зі схемою та фототаблицею, яким зафіксовано факт ДТП та з якого вбачається, що сліди гальмування автомобіля розпочинаються з середини переривистої лінії проїжджої частини, яка розділяє два потоки руху в одному напрямку та закінчуються на середині двохполосного руху по преривістій лінії. Т.2.а.с.2-10.

Протоколами огляду й перевірки технічного транспорту, велосипеда "Україна" на якому рухався потерпілий та автомобіля ВАЗ 211040 р/н НОМЕР_1, якими зафіксовано технічний стан вказаних транспортних засобів після ДТП та відповідно до протоколу автомобіль обвинуваченого на час скоєння ДТП був справним. Т.2.а.с.11-12.

Висновком судово-трасологічної експертизи №378/6 від 20.08.2013 р., згідно якого під час дослідження велосипеда "Україна" встановлені наступні сліди пошкодження: деформація заднього колеса, яка виникла від дії зусилля, спрямованого справа наліво відносно вздовж осі велосипеда; деформація задньої вилки; деформація правої стійки заднього багажника; деформація, часткову порушення та зміщення проволочної корзини, закріпленої на задньому багажнику; деформація нижнього правого кріплення заднього багажника і щитка заднього колесу.

- Вказані сліди та пошкодження встановлені на велосипеді потерпілого могли виникнути в результаті дії на слідовосприймаючу поверхню відносно твердого об'єкту, з зусиллям, направленим справа наліво відносно вздовж осі велосипеда.

Під час дослідження автомобіля ВАЗ 211040 р/н НОМЕР_1 були встановлені наступні сліди і пошкодження: деформація лівої передньої кінцівки капоту в вигляді деформації металу, яка виразилась у вигляді вм'ятини з пошкодженням лакофарбового покриття й нашаруванням речовини синього кольору в вигляді паралельних косого напрямку трас; пошкодження лакофарбового покриття капоту, яке виразилося в вигляді паралельних косого напрямку подряпин-задирів; нашарування речовини синього кольору на лівій частині переднього бамперу, яке виразилося у вигляді трьох груп подряпин і задирів;

- Вказані сліди і пошкодження, встановлені на автомобілі обвинуваченого, могли виникнути під час дії на слідовосприймаючу поверхню відносно твердого об'єкту, з зусиллям спрямованим спереду - назад і справо - наліво відносно вздовж осі автомобіля. Т.2. а.с. 13-19.

Висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 379/6 від 20.08.2013 р., згідно якого під час проведеного дослідження автомобіля ВАЗ 211040 р/н НОМЕР_1 встановлено, що на момент експертного огляду робоча гальмівна система, кермове управління і ходова частина знаходились в технічно справленому стані. Т.2.а.с.20-28.

Висновком судової автотехнічної експертизи №9/6 від 16.01.2014 року, згідно якої в дорожній ситуації, що розглядається, велосипедисту перед початком маневру повороту ліворуч слід було керуватися технічними вимогами 10.1 правил дорожнього руху України.

Виходячи із завданих обставин, водію а/м ВАЗ 211040 перед початком виконання маневру перебудування слід було керуватися технічними вимогами п. 10.1. Правил дорожнього руху України, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Враховуючи завдані обставини, в дорожній ситуації, яка розглядається, наявність технічної можливості попередити подію для водія автомобіля ВАЗ 211040 визначається відповідністю його дій технічним вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, для чого не було перешкод технічного характеру.

При вказаних обставинах ДТП настання події діями велосипедиста не визначається.

З технічної точки зору, в діях велосипедиста невідповідностей пунктам Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв'язку з ДТП не встановлено.

З технічної точки зору, дії водія автомобіля ВАЗ 211040, що не відповідають технічним вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, знаходились в причинному зв'язку з ДТП, що настала. Т.2. а.с.71-74.

Висновком судово-медичної експертизи № 300 від 05.11.2013 року, згідно якої у потерпілого ОСОБА_1 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: саден лівої лобної області, саден нижньощелепової області зліва, саден лівого передпліччя, які за своїм характером і в своїй сукупності, так і поодиноко відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;

травматичного набряку м'яких тканин, закритого перелому нижньої третини малої берцової кістки, внутрішньої гомілки і заднього краю великоберцової кістки зі зміщенням відламків, з підвивихом стопи зовні, які за своїм характером відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як ті, що викликали тривалий розлад здоров'я.

Вказані тілесні ушкодження виникли від місцевих ударно-травматичних впливів тупих твердих предметів (предмета) з обмеженою поверхнею, якими могли бути частини велосипеда, і від співудару з тупими твердими предметами (предметом), якими могла бути поверхня асфальту, можливо при ДТП в результаті наїзду легкового автомобіля на велосипедиста, в строк і за обставин, вказаних ОСОБА_1

Приймаючи до уваги характер, локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень, встановлених в ОСОБА_1, експерт вважає, що в момент спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 був звернений лівою передньобоковою по верхньою тіла до травмуючого фактора. Т.2. а.с. 47-49.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочині), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, повністю доведено. Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Суд не приймає до уваги висновки експерта №489\6, 728\6, оскільки прокурор посилався в якості доказу винуватості обвинуваченого саме на експертизу № 9\6. Інші учасники судового провадження проти зазначеного не заперечували.

Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_6 в тій частині, що ОСОБА_4 став перестроюватись на ліву смугу, коли побачив велосипедиста, а коли той став повертати вліво, став гальмувати (обвинувачений в судовому засіданні первісно також давав аналогічні пояснення), оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами та розцінює їх як намагання допомогти обвинуваченому уникнути відповідальності. Суд враховує, що в подальшому обвинувачений зазначав, що визнає свою вину та згоден з обвинуваченням.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого необережного злочину, його наслідки, особу винного, який раніше не судимий, в цілому задовільно характеризується за місцем проживання, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має двох малолітніх дітей, 2002 та 2011 року народження. Суд також враховує думку потерпілого, який в судовому засіданні не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого, те, що обвинувачений приносив свої вибачення потерпілому, а потерпілий їх прийняв.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд вважає визнання вини, каяття в скоєному.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд вважає скоєння злочину відносно особи похилого віку.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особи обвинуваченого, суд вважає покаранням, достатнім для виправлення обвинуваченого, в вигляді штрафу та враховуючи те, що даний злочин скоєно обвинуваченим, перебуваючи в тверезому стані, визнання його вини та каяття в скоєному, наявність в нього двох малолітніх дітей, вважає можливим не призначати ОСОБА_4 додаткового покарання в вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Захисником обвинуваченого заявлено про звільнення обвинуваченого від покаранням, оскільки той відповідно до Закону України «Про амністію у 2014 р.» (далі Закон) є суб'єктом амністії, відповідно до п. в - на момент набрання чинності Законом має двох малолітніх дітей, 2002 та 2011 року народження, скоїв злочин невеликої тяжкості. Обвинувачений також наполягав про звільнення його від покарання на підставі Закону. Прокурор, потерпілі проти зазначеного захисником не заперечували.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом, мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Згідно до ст.. 9 Закону питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Заслухавши думку осіб, що приймають участь у справі, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого положення Закону, оскільки ОСОБА_4 скоїв необережний нетяжкий злочин до набрання чинності Законом, на день набрання чинності Законом - не позбавлений батьківських прав відносно двох дітей, яким не виповнилось 18 років - 2002 та 2011 року народження, раніше не судимий, просив звільнити його від покарання на підставі вказаного Закону. Підстав, які б перешкоджали застосуванню вказаного Закону відносно ОСОБА_4, судом не встановлено.

По справі потерпілим було заявлено цивільний позов до обвинуваченого та СК «Провідна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Представник цивільного відповідача СК «Провідна» ОСОБА_9 в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції зазначила, що позов не визнає та пояснила, що дійсно між ОСОБА_4 та СК є договір страхування цивільної відповідальності. Виплати, згідно цього договору будуть здійснено, якщо буде встановлено особу, яка є винною в скоєнні ДТП, а також при наявності відповідних документів, в тому числі документів, які підтверджують витрати на лікування, довідки лікаря з вказаним діагнозом, призначенням лікування, із зазначенням періоду лікування, дозировки ліків тощо. Якщо б вже був вироку суду, то потерпілий разом з вироком та документами, які підтверджують його витрати на лікування, міг би звернутись до СК, та страхувальник вирішував би, яка сума підлягає стягненню. Щодо моральної шкоди, то в даному випадку, якщо витрати на лікування потерпілого становлять 853 грн., то сума моральної шкоди складає 5% від цієї суми, відповідно до Закону України ««Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на час укладення договору. Крім того, ОСОБА_9 зазначила, що вважає, якщо цивільний позов буде вирішено в даному кримінальному провадженні, то при наявності документів, про які вона зазначала, СК може погодитись та здійснити відповідні виплати. В своїх додаткових запереченнях ОСОБА_9 зазначила, що витрати на лікування потерпілого документально підтверджені закладом та можуть бути відшкодовані страховиком (Т.1, а.с.161-162).

На підставі викладеного, з урахуванням пояснень обвинуваченого, представника цивільного відповідача, позивача, пояснень лікаря ОСОБА_10, який є завідуючим травматологічним відділенням Рубіжанської ЦГБ та який давав пояснення суду щодо травми потерпілого, його лікування, ліків, зазначених в чеках, пояснень лікаря-травматолога ОСОБА_11, наданих суду письмових документів, суд вважає, що цивільний позов, заявлений по справі потерпілим про стягнення з обвинуваченого та СК «Провідна» матеріальної шкоди в сумі 853,17 грн. та моральної шкоди в сумі 25 000 грн., підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки в матеріалах справи є поліс страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до якого цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована СК «Провідна» (т.1, а.с. 54-55), суд вважає наступне.

Відповідно до полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю на одного потерпілого складає сто тисяч грн. без франшизи.

Як зазначено потерпілим, ним було витрачено 853,17 грн. на лікування, яке складається з придбання ліків, рентгенів, про що суду надано відповідні документи. Суд вважає необхідним виключити з даної суми 26,85 грн. (придбання мурашиного спирту, феназепаму), оскільки придбання даних препаратів датовано 05.12.2013 р. (відповідно до довідки, що є в матеріалах справи потерпілий проходив лікування з 30.07.2013 по 02.12 2013 р.), мінводу «Моршинську, вартістю 6,40 грн., гістак, вартістю 3,81 грн. як необґрунтовано заявлені. Таким чином суд вважає витрати на лікування потерпілого в сумі 816,11 грн. (853.17-26,85- 6,40-3,81 грн.). Визначаючи розмір витрат на лікування, які поніс потерпілий, суд приймає до уваги: пояснення свідка - лікаря-травматолога ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснював, що всі інші ліки (крім тих, які судом виключено), придбані згідно чеків, мають відношення до лікування потерпілого (в тому числі, атропін, натрій хлорид, які використовувались під час наркозу, оскільки потерпілому під наркозом наносилась гіпсова пов'язка; мумійо, яке поліпшує структуру кості, атарвастатін, що зменшує набряк, флебодіа, серрата, трентал та інше). Також лікар ОСОБА_10 зазначав, що в потерпілого був складний суглобний перелом, був набряк, йому накладувалась спиця, декілька разів робився рентген та мінялась гіпсова пов'язка. Крім того, потерпілий - є людиною за 60 років, тому при лікуванні враховувались супутні хвороби; пояснення лікаря-травмотолога ОСОБА_11, який пояснював, що ним призначалось потерпілому лікування згідно рекомендацій відділення. 30.07.2013 р. він оглядав потерпілого, призначив йому Кальцій Д3, зробив рентгензнимок. 17.09.2013 р. він зняв йому гіпсову пов'язку, в подальшому лікуванням потерпілого займався іншій лікар; довідку від 21.08.2014 р. (т.1,а.с.121), в якій зазначено діагноз потерпілого, дати рентгенів, які співпадають з чеками; листок лікарських призначень (т.1, а.с.123), відповідно до якого потерпілому було призначено дексалгін, магнію сульфат, серрата, анальгін, димедрол, кальцій Д3; медичну карту потерпілого, в якій зазначено про призначення тренталу, серрата, флебодиа, які також співпадають з наданими чеками.

На підставі викладеного, та з урахуванням того, що в матеріалах справи є документи, відповідно до яких цивільно-правова відповідальність обвинуваченого на час скоєння ДТП застрахована СК «Провідна», а також те, що в справі є документи, підтверджуючи витрати потерпілого на лікування, суд вважає необхідним стягнути з СК «Провідна» на користь потерпілого в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 816,11 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 25 000 грн., то суд вважає наступне.

Відповідно до ст.. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Оскільки відповідно до страхового полісу ліміт відповідальності СК «Провідна» за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого складає 100000 грн., з СК «Провідна» на користь потерпілого слід стягнути 5000 грн. моральної шкоди. Суд не приймає до уваги пояснення представника СК в тій частині, що моральна шкода розраховується від суми фактично сплачених грошей (тобто в даному випадку 5% від 816,11 грн.), оскільки вважає що це спростовується положенням саме ст.. 26-1 Закону, наведеного вище.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 5000 грн., оскільки вважає, що діями обвинуваченого потерпілому було спричинено моральні страждання, так як потерпілий відчував фізичний біль у зв'язку із спричиненням йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Визначаючи розмір моральної шкоди суд керується принципом розумності та справедливості, враховує, що потерпілий - є особою похилого віку, після вказаної травми його життя змінилось, оскільки він перестав вести активний спосіб життя, на даний час застосовує додаткові зусилля для організації життя, так як залишились проблеми зі здоров'єм, нога погано працює, не гнеться в суглобі, при ходьбі -шкандибає.

З обвинуваченого підлягає стягненню витрати на лікування, понесені Рубіжанською міською лікарнею в сумі 1246, 32 грн., так як в матеріалах справи є відповідний розрахунок.

Вирішуючи питання щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 понесених останнім витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач. Відповідно до п.3.1 договору про надання правової допомоги, укладений між адвокатом ОСОБА_3 та потерпілим, клієнт зобов'язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються шляхом оплати гонорару авансом у розмірі, що визначається додатковою угодою сторін. У відповідності до додаткової угоди ОСОБА_1 було оплачено адвокату ОСОБА_3 1000 грн. за надані по договору послуги. (Т.1 а.с.19-21).

Згідно ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтверджені процесуальні витрати, до складу яких відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 120 КПК України відносяться витрати на правову допомогу.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого понесені останнім витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речових доказів по справі не має.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочині), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання в вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. в доход держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі п. «в» ст.. 1 Закону України «Про амністію у 2014 р.».

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 816,11 грн. (вісімсот шістнадцять грн. 11 коп.), в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) грн. та 1 000 (одна тисяча) грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Цивільний позов прокурора в інтересах управління охорони здоров'я до ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Рубіжанської міської лікарні (в інтересах управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради р/р 35428024002018, код 26349674, УДК Луганської області м. Луганськ МФО 804013) витрати понесення на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 1246, 32 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати в доход держави за проведення:

- Транспортно-трасологічної експертизи № 3789/6 від 20.08.2013 у сумі 586.80 грн.;

- Експертизи технічного стану транспортного засобу №379/6 від 20.08.2013 у сумі 586.80 грн.;

- Судових автотехнічних експертиз №489/6 від 22.10.2013 р., № 728/6 від 02.01.2014 р., №9/6 від 16.01.2014 р. у сумі 586.80 грн. за кожну.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Рубіжанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя В.В. Одношевна