Рішення № 41356694, 30.10.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

30102014 Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" ОСОБА_2 Києво-Святошинський районний суд Київської області м. Київ вул. Мельниченка 1

Справа № 369/5427/14-ц

Провадження № 2/369/2486/14

РІШЕННЯ

Іменем України

30.10.2014 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року позивач Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором, посилаючись на те, що 01 серпня 2008 року ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 15.3/СЖ-169.07.1 від 26 квітня 2007 року, відповідно до умов якого Банк надав їй кошти в розмірі 125 000 євро строком до 26 квітня 2017 року включно. Процентна ставка за кредитом встановлена на рівні 12% річних. Банк свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором виконав.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язалась щомісячно до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки рівними частками в сумі 1 051,00 євро.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед банком, між ПАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26 квітня 2007 року, відповідно до умов якого для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_4 перед банком за кредитним договором та можливих зміг та доповнень до нього щодо сплати процентів, вчасного погашення основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, ОСОБА_2 передає в іпотеку належне йому на праві власності домоволодіння житловою площею 154,30 кв.м., загальна площа 344,70 кв.м., та земельну ділянку площею 0,1523 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 в порушення умов кредитного договору не виконала свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, що призвело до порушення інтересів банку.

Станом на 14 травня 2014 року заборгованість за Кредитним договором становить 33 339 (тридцять три тисячі триста тридцять дев'ять) євро 57 євроцентів та 31 671 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят одна) гривня 70 копійок, з яких:

- Сума поточної заборгованості за кредитом - 31 478 євро;

- Сума проточної заборгованості за процентами по кредиту - 108,66 євро;

- Сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 1 752,83 євро;

- Сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 9 363,36 гривень;

- Сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 17 909,67 гривень;

- Сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 1 354,49 гривень;

- Сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту - 3 044,18 гривень.

Так, загальна сума заборгованості в гривневому еквіваленті становить 566 159,09 гривень (за курсом євро станом на 14 травня 2014 року - 16,031622).

ПАТ «РОДОВІД БАНК» зазначав, що відповідно до п. 5.1. Кредитного договору у разі недотримання позичальником умов договору Банк має право вимагати дострокового повернення одержаної суми кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, а також звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки.

Враховуючи викладене, позивач ПАТ «РОДОВІД БАНК» просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на домоволодіння житловою площею 154,30 кв.м., загальна площа 344,70 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1523 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, передані АТ «РОДОВІД БАНК» в іпотеку, що належать на праві власності ОСОБА_2 шляхом проведення торгів та продажу предмету іпотеки з початковою ціною визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та стягнути з ОСОБА_2 судовий збір.

У вересні 2014 року позивач ПАТ «РОДОВІД БАНК» подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, надаючи розрахунок заборгованості станом на 20 серпня 2014 року. Так, заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором складає:

- Сума поточної заборгованості за кредитом - 31 478,08 євро;

- Сума поточної заборгованості за процентами по кредиту - 155,23 євро;

- Сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 2 466,90 євро;

- Сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 10 313,32 грн.;

- Сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 21 473,30 грн.;

- Сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 1 491,91 грн.;

- Сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту - 3 644,12 грн.

Таким чином, станом на 20 серпня 2014 року заборгованість за кредитним договором становить 34 100,21 євро та 36 922,64 грн.

Враховуючи викладене, позивач ПАТ «РОДОВІД БАНК» просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на домоволодіння житловою площею 154,30 кв.м., загальна площа 344,70 кв.м., та земельну ділянку площею 0,1523 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, передана в іпотеку ПАТ «РОДОВІД БАНК» та належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом проведення торгів та продажу предмету іпотеки з початковою ціною визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та стягнути з ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ «РОДОВІД БАНК» поданий позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

В судове засідання третя особа ОСОБА_4 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 квітня 2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 15.3/СЖ-169.07.1, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) євро терміном до 26 квітня 2017 року включно.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору процентна ставка за вказаним кредитом становить 12% річних.

Згідно з умовами п. 3.1. Кредитного договору для забезпечення зобов'язань щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, пені за несвоєчасну сплату процентів, штрафу, а також відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов договору, є іпотека домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору при непогашенні заборгованості перед банком у визначений строк банк звертає стягнення на передане в іпотеку майно. При недостачі суми, вирученої від продажу переданого в іпотеку майна, для повного задоволення вимог Банку він має право одержати решту суми за рахунок іншого майна позичальника. За умовами п. 5.1. Кредитного договору у разі недотримання позичальником умов цього договору вимагати дострокового повернення одержаної суми кредиту, сплати нарахованих за ним процентів, а у випадку невиконання цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки.

За умовами п. 4.1. Кредитного договору позичальник зобов'язується погашати кредит рівними частками в сумі 1 051 (одна тисяча п'ятдесят один) євро щомісячно до 10 числа кожного місяця, починаючи з червня 2007 року шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного на вказаний рахунок банку.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору погашення заборгованості відбувається в наступній черговості: погашення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом; погашення простроченої заборгованості за кредитом; погашення строкової заборгованості за кредитом; погашення строкової заборгованості за кредитом; погашення заборгованості за пенею.

Пунктом 4.5. Кредитного договору встановлено відповідальність позичальника за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом у вигляді сплати пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної процентної ставки від суми простроченого платежу.

У пункті 8.6. Кредитного договору зазначено, що він набуває чинності з моменту надання позичальнику кредитних коштів і діє до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, а при наявності простроченої заборгованості - пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів, а також штрафи, передбачені цим договором.

10 жовтня 2008 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до кредитного договору, якою до тексту договору внесено зміни, зокрема, розмір процентної ставки встановлюється на рівні 17% річних.

Відповідно до Додаткового договору до Кредитного договору, укладеного між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_4 22 червня 2009 року, процента ставка за договором встановлена в розмірі 9% річних. У випадку порушення позичальником строків повернення кредиту та/або сплати процентів, та/або плит за обслуговування кредиту, у разі її наявності, понад 20 днів, процентна ставка за кредитами за цим договором встановлюється у розмірі 17% річних, починаючи з наступного дня після спливу 20-денного строку.

Вказаний кредитний договір було укладено на підставі заяви ОСОБА_4 від 07 квітня 2007 року про видачу кредиту у розмірі 125 000 євро строком на 120 місяців під 12% річних на споживчі цілі, і в забезпечення кредиту запропоновано нерухоме майно, що належить ОСОБА_2

Як вбачається з наявної в матеріалах справи заяви на видачу готівки, ОСОБА_4 було видано 125 000 євро, що еквівалентно 861 593,13 гривень відповідно до укладеного кредитного договору.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, складеного станом на 14 травня 2014 року, заборгованість ОСОБА_4 складає:

- Поточна заборгованість за кредитом - 31 478,08 євро, що за курсом НБУ становить 504 644,68 гривень;

- Поточна заборгованість за процентами по кредиту - 108,66 євро, що за курсом НБУ становить 1 742,00 грн.;

- Прострочена заборгованість за процентами по кредиту - 1 752,83 євро, що за курсом НБУ становить 28 100,71 грн.;

- Загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 1 701,20 євро, що за курсом НБУ становить 27 273,04 грн.;

- Загальна сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 274,37 євро, що за курсом НБУ становить 4 398,66 грн.

Так, загальна сума заборгованості за кредитним договором на дату розрахунку складає 35 315,15 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 566 159,09 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості, виготовленого станом на 20 серпня 2014 року, складає:

- Поточна заборгованість за кредитом - 31 478,08 євро;

- Поточна заборгованість за процентами по кредиту - 155,23 євро;

- Прострочена заборгованість за процентами по кредиту - 2 466,90 євро;

- Сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості за період з 19.08.2013 року по 20.08.2014 року - 1028,68 євро, що еквівалентно за курсом НБУ 18 164,51 грн.;

- Загальна сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 290,86 євро, що за курсом НБУ становить 5 136, грн.

26 квітня 2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_4 перед Банком за кредитним договором та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості, ОСОБА_2 передає Банку в іпотеку належне йому на праві власності будинковолодіння житловою площею 154,30 кв.м., загальна площа 344,70 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1523 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222484501:01:004:0047.

Відповідно до п. 1.3. Договору іпотеки предмет іпотеки є власністю ОСОБА_2 на підставі Договору дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 16 листопада 2004 року за реєстровим № 4329, право власності зареєстровано Києво-Святошинським БТІ 29 листопада 2006 року реєстраційний № 6137242, та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 108048 від 16 березня 2007 року, виданого на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7, за реєстровим № 8121, ВЕІ № 854438/8121 від 30 листопада 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 010732900067.

За умовами п. 1.4. Договору передане в іпотеку нерухоме майно за домовленістю сторін оцінено в 574 500 (п'ятсот сімдесят чотири тисячі п'ятсот) євро 00 євроцентів, що за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору складає 3 959 887,00 (три мільйони дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 00 копійок, зокрема, житловий будинок оцінено в 407 125 (чотириста сім тисяч сто двадцять п'ять) євро, що за офіційним курсом НБУ на дату укладання договору становить 2 806 214 (два мільйони вісімсот шість тисяч двісті чотирнадцять) гривень 00 копійок, земельну ділянку оцінено в 167 375 (сто шістдесят сім тисяч триста сімдесят п'ять) євро, що за офіційним курсом НБУ складає 1 153 673,00 (один мільйон сто п'ятдесят три тисячі шістсот сімдесят три) гривні.

Відповідно до п. 1.5. Договору іпотеки загальна вартість домоволодіння відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 14227761 від 13 квітня 2007 року складає 500 576 (п'ятсот тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок. Відповідно до висновку ПП «Експерт-Консалт-Центр» від 29 березня 2007 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки складає 1 153 673,00 (один мільйон сто п'ятдесят три тисячі шістсот сімдесят три) гривні.

За умовами п. 1.6. Договору іпотеки ОСОБА_2 передає Банку в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 394,70 кв.м., житловою площею 154,30 кв.м., а саме житловий будинок (літ. «А»), літня кухня (літ. «Б»), погріб (літ. «під Б»), огорожа (№ 1,2), навіс (літ. «Д»), навіс (літ. «Е»), навіс (літ. «Ж»), басейн (№ 3), замощення (№ 4) та земельну ділянку площею 0,1523 га.

Вимоги п. 2.4.1. Договору іпотеки встановлено обов'язок Банку при невиконанні або неналежному виконанні позичальником/іпотекодавцем основного зобов'язання та/або умов договору надіслати позичальнику/іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов договору, і така вимога повинна бути оформлена письмово у вигляді офіційного листа на адресу позичальника/іпотекодавця, підписаного уповноваженою особою Банку із зазначенням вимог, необхідних для виконання або усунення. За правилами п. 3.1.2. Договору іпотеки Банк розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцяти календарних днів позичальником/іпотекодавцем не буде виконана вимога про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов Договору. Вимоги п. 3.1.4. Договору вказують на те, що спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки зазначається іпотеко держателем в офіційному листі (вимозі), що надсилається позичальнику/іпотекодавцю.

26 квітня 2007 року вказаний Договір іпотеки було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та у зв'язку з цим накладено заборону на відчуження домоволодіння та земельної ділянки площею 0,1523 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222484501:01:004:0047, які належать ОСОБА_2, до припинення договору іпотеки.

У Кредитному договорі та Договорі іпотеки вказано, що вони діють до моменту повного виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек в результаті укладення договору іпотеки було зареєстровано як об'єкти обтяження будинок та земельну ділянку в АДРЕСА_1. У Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано заборону на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правила ст. 546 ЦК України встановлюють, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання основного зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Вимогами ч. 1 ст. 575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до припинення дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про іпотеку» вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності.

Вимогами ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена під час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення

Вимоги ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлюють, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до вимог п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником чи іпотекодавцем порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Позивач ПАТ «РОДОВІД БАНК» просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме домоволодіння та земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості за кредитним договором становить 34 100,21 євро та 36 922,64 гривні. З Іпотечного договору вбачається, що загальна вартість предмета іпотеки становить 574 500 (п'ятсот сімдесят чотири тисячі п'ятсот) євро 00 євроцентів, що за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору складає 3 959 887,00 (три мільйони дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 00 копійок.

З викладеного суду зрозуміло, що вартість предмета іпотеки, на який просить звернути стягнення позивач, значно перевищує розмір заборгованості за кредитним договором, забезпеченої вказаною іпотекою. Така вимога позивача суперечить чинному законодавству України щодо співмірності суми заборгованості та вартості іпотечного майна.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача ПАТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки сума заборгованості та вартість предмету іпотеки не є співмірними.

Окрім того слід зазначити, що предмет іпотеки складається з двох самостійних частин - житлового будинку та земельної ділянки, вартість яких обумовлена сторонами при укладенні іпотечного договору.

Так, окрема вартість житлового будинку, що є частиною предмету іпотеки, оцінена сторонами в 407 125 євро, що значно перевищує суму заборгованості за кредитним договором, а вартість окремо взятої земельної ділянки, що є другою частиною предмета іпотеки, оцінена сторонами в 167 375 євро, що теж значно перевищує суму кредитної заборгованості. Тому суд дійшов висновку, що звернення стягнення на частину предмета іпотеки, зокрема, на житловий будинок чи земельну ділянку окремо, не є доцільним, оскільки їхня окремо оцінена вартість не є співмірною з сумою кредитної заборгованості ОСОБА_4

Із поданих суду заперечень ОСОБА_2 на поданий позов вбачається, що не може бути звернено стягнення на його майно як забезпечення зобов'язань за споживчим кредитом, оскільки воно використовується як місце постійного проживання, і у ОСОБА_2 у власності відсутнє інше житлове приміщення.

Окрім того, ОСОБА_2 зазначав, що не отримував від ПАТ «РОДОВІД БАНК» жодних вимог у порядку, прописаному в Договорі іпотеки, а тому позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки вважає передчасними.

Також ОСОБА_2 вважає, що проведення оцінки у порядку, передбаченому законодавством про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність суперечить вимогам законодавства та умовам договору, оскільки вартість переданого в іпотеку майна визначена сторонами у договорі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави та/або предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови якщо таке нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно, та якщо загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що площа житлового будинку, переданого ОСОБА_2 в іпотеку ПАТ «РОДОВІД БАНК», становить 344,70 кв.м., що перевищує встановлений законом розмір для заборони примусового стягнення.

Окрім того, при подачі заперечень на позовну заяву ОСОБА_2 та його представник не довели, що вказане домоволодіння є єдиним місцем постійного проживання, яке ним використовується, а також те, що у його власності відсутнє інше нерухоме майно, яке можна використовувати для постійного проживання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, на які посилається відповідач ОСОБА_2 як на підставу своїх заперечень, а тому відсутні підстави для застосування норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» для заборони примусового стягнення предмета іпотеки.

Керуючись п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст.ст. 1, 3, 5, 7, 18, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 526, 546, ч. 1 ст. 548, ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 10, ст.ст. 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.