Постанова № 41354713, 22.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 жовтня 2014 року 17 год. 16 хв. № 826/6582/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 22 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 16 травня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 05 травня 2014 року № 0000822206 та від 12 травня 2014 року № 0000892206 (далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 19 травня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 16 червня 2014 року у Торгово-промислової палати України витребувано відповідний письмовий висновок про форс-мажорні обставини із зазначенням у ньому конкретного періоду початку та закінчення дії форс-мажорних обставин, а також причин, які призвели до перевищення позивачем встановлених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон) строків здійснення розрахунків за операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом на поставку товару № 29/10 від 29 жовтня 2012 року, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено до отримання такого висновку.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2014 року провадження у справі поновлено та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 26 травня 2014 року.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 01 по 07 квітня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 16 квітня 2014 року складено акт № 28/26-53-22-01-26-31350429 про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, відповідно до висновків якого, позивачем, зокрема, порушено ст. 2 Закону.

У зв'язку з викладеним, 05 травня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 0000822206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності" у розмірі 230866,91 грн.

Крім того, відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої 30 квітня 2014 року складено акт № 880/26-53-22-06-21/31350429 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання чинного валютного законодавства України, згідно з листами публічного акціонерного товариства "Приватбанк" за зовнішньоекономічним контрактом від 29 жовтня 2012 року № 29-10, відповідно до висновків якого, позивачем порушено ст. 2 Закону.

У зв'язку з викладеним, 12 травня 2013 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 0000892206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності" у розмірі 303539,79 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що доводи позивача про протиправність оскаржуваних рішень ґрунтуються на тому, що перевищення строків, передбачених ст. 2 Закону, про які відповідачем зазначено в актах перевірок, відбулося не з вини позивача, а внаслідок дії форс-мажорних обставин, а тому перебіг встановлених ст. 2 Закону строків повинен бути зупинений на весь період форс-мажорних обставин та поновлений із дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 2, ч.ч. 6, 7 ст. 6 Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Якщо перевищення строків, зазначених у ст.ст. 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

З урахуванням вище викладених норм та обставин суд зазначає наступне.

У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що 29 жовтня 2012 року між позивачем та компанією Seliier&Bellot укладено зовнішньоекономічний контракт № 29/10 на поставку патронів для спортивної та мисливської нарізної і гладкоствольної зброї (далі - контракт № 29/10).

На виконання умов контракту № 29/10, 16 травня 2013 року на митний пост "Столичний" Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на ім'я позивача надійшов товар, що підтверджується відповідною відміткою на митній декларації.

При цьому, митне оформлення товару припинено співробітниками вказаного митного посту.

У зв'язку з не завершенням митного оформлення товару позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року у справі № 826/14270/13-а визнано протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із митного оформлення вантажу за вантажно-митною декларацією від 16 травня 2013 року №100270000/2013/162322. Зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів вчинити дії із митного оформлення вантажу за вказаною вантажно-митною декларацією.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року залишено без змін.

У позові зазначено, що відповідно до висновку Торгово-промислової палати України від 30 жовтня 2013 року № 2638/05-4 про форм-мажорні обставини, протиправна діяльність митних органів, яка призвела до перевищення строків, передбачених ст. 2 Закону, за контрактом № 29/10, є форс-мажорними обставинами для позивача.

Враховуючи доводи представників позивача, ухвалою суду від 16 червня 2014 року у Торгово-промислової палати України витребувано відповідний письмовий висновок про форс-мажорні обставини із зазначенням у ньому конкретного періоду початку та закінчення дії форс-мажорних обставин, а також причин, які призвели до перевищення позивачем встановлених ст. 2 Закону строків здійснення розрахунків за операціями з експорту товарів контрактом № 29/10.

Для підготовки та оформлення відповідного письмового висновку до Торгово-промислової палати України направлено засвідчені копії окремих документів зі справи.

На виконання ухвали суду, 13 жовтня 2014 року до суду через канцелярію надійшов лист Торгово-промислової палати України від 07 жовтня 2014 року № 3672/05-5, зі змісту якого вбачається, що 30 жовтня 2013 року Торгова-промислова палата України на підставі документів, наданих позивачем, видала висновок про форс-мажорні обставини № 2658/05-4.

У зазначеному висновку вказано період дії форс-мажорних обставин із 16 травня по 10 жовтня 2013 року.

Невиконання Київською міжрегіональною митницею Міндоходів постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року у справі № 826/14270/13-а у період із 10 жовтня 2013 року по 17 квітня 2014 року, тобто протиправна бездіяльність митного органу щодо обов'язкового виконання вказаного судового рішення протягом шести місяців, не може бути визнана Торгово-промисловою палатою України як форс-мажорні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону, порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин вбачається безпідставність доводів представників позивача та відсутність підстав для визнання протиправними і скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Поряд з цим, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі".

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" (ідентифікаційний код 31350429) решту судового збору у розмірі 3923,06 грн. (Три тисячі дев'ятсот двадцять три гривні шість копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 29 жовтня 2014 року