Постанова № 41349887, 13.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2014 року 15:50 № 826/14840/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №119826552210 від 28.08.2014 року, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» (надалі - позивач або ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №119826552210 від 28.08.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом безпідставно, оскільки, як стверджує останній, ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» не порушувало вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Контакт-М», ТОВ «Техно Торг», НВТ ТОВ «Тес», ТОВ «Традиція Елегант», ТОВ «Аматор Трейд», ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Донбасресурс Про», ТОВ «Бастіон Київ», ТОВ «Стрімтех» підтверджується належним чином оформленими первинними обліковими документами.

У судове засідання 22.10.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень у зв'язку з виявленими порушеннями вимог податкового законодавства з боку ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент».

Суд у судовому засіданні 22.10.2014 року за згодою сторін на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, ознайомивши із запереченнями відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, у зв'язку з чим складено акт від 22.05.2014 року №439/26-55-22-10/33401286 (надалі - акт перевірки).

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про наступні порушення ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент»:

п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість всього на загальну суму 212 684,00 грн., а саме: за червень 2011 року на суму ПДВ 4 460,00 грн., за грудень 2011 року на суму ПДВ 19 612,00 грн., січень 2012 року на суму ПДВ 4 689,00 грн., лютий 2012 року на суму 7 282,00 грн., березень 2012 року на суму ПДВ 19 612,00 грн., квітень 2012 року на суму ПДВ 4 689,00 грн., травень 2012 року на суму 5 740,00 грн., червень 2012 року на суму 12 703,00 грн., липень 2012 року на суму ПДВ 4 689,00 грн., серпень 2012 року на суму ПДВ 4 689,00 грн., вересень 2012 року на суму 13 552,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 8 278,00 грн., листопад 2012 року на суму ПДВ 4 466,00 грн., грудень 2012 року на суму ПДВ 4 466,00 грн., січень 2013 року на суму ПДВ 10 641,00 грн., лютий 2013 року на суму ПДВ 4 466,00 грн., березень 2013 року на суму ПДВ 5 539,00 грн., квітень 2013 року на суму ПДВ 4 466,00 грн., травень 2013 року на суму ПДВ 4 466,00 грн., червень 2013 року на суму ПДВ 30 802,00 грн., липень 2013 року на суму ПДВ 5 563,00 грн., серпень 2013 року на суму ПДВ 5 563,00 грн., вересень 2013 року на суму ПДВ 5 563,00 грн., жовтень 2013 року на суму ПДВ 5 563,00 грн., листопад 2013 року на суму ПДВ 5 563,00 грн., грудень 2013 року на суму ПДВ 5 563,00 грн.;

п.п. 5.2 п. 5.2 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції від 22.05.97 року №283/97-ВР (зі змінами і доповненнями), п.п. 138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) всього на загальну суму 205 083,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 року у сумі 12 731,00 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 14 279,00 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 19 412,00 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 18 334,00 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 14 770,00 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 14 770,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 14 536,00 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 14 067,00 грн., за 2013 рік 82 184,00 грн.;

пп. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 577,00 грн.

На підставі вищевикладеного, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 04.06.2014 року:

№76226552219, яким ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 212 684,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 52 059,00 грн.;

№76126552210, яким ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 205 083,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35 084,00 грн.

В процесі адміністративного (досудового) оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 08.08.2014 року №7213/10/26-15-10-06-15 скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.06.2014 року №76126552210 щодо сплати податку на прибуток та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.06.2014 року№76226552219 щодо сплати податку на додану вартість в частині основного платежу 146 573,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36 643,00 грн., а в іншій частині залишено без змін.

З огляду на викладене вище, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2014 року №119826552210, яким ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 66 111,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15 416,00 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.08.2014 року №119826552210, рішеннями Державної фіскальної служби України від 17.09.2014 року №3591/6/99-59-10-01-15 та Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.09.2014 року №9079/10/26-15-10-06-15 скарги ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» залишені без розгляду.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами виявлених порушень з боку ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» в звітних (податкових) періодах з грудня 2011 року по жовтень 2013 року.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абз. 1 п. 198.2 ст. 198 ПК України).

В силу п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абз. 1 та 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Приписами п. 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 на виконання положень ст. 201 ПК України затверджено Порядок заповнення податкової накладної, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071 (який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року) (надалі - Порядок №1379).

Відповідно до п. 5 Порядку №1379, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку №1379).

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п. 6.3 Порядку №1379).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України та Порядком №1379 визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також, у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Приписами ст. 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону №996).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996).

Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), є наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, яким затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі - Положення №88).

Згідно п. 2.1 Положення №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2 Положення №88).

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії (п. 2.3 Положення №88).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (п. 2.4 Положення №88).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Як було зазначено вище, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт виявлених відповідачем порушень податкового законодавства з боку позивача при взаємовідносинах з контрагентами ПП «Контакт-М», ТОВ «Техно Торг», НВТ ТОВ «Тес», ТОВ «Традиція Елегант», ТОВ «Аматор Трейд», ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Донбасресурс Про», ТОВ «Бастіон Київ», ТОВ «Стрімтех».

Взаємовідносини з ТОВ «Донбасресурс Про».

Між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Донбасресурс Про» (Підрядник) укладено договір підряду №1-01/ХСГ-ДКС/11 від 24.01.2011 року, згідно умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Генпідрядник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик і власними силами виконувати такі роботи: з ремонту, модернізації та позапланового технічного обслуговування кондиціонерного, вентиляційного та насосного обладнання (далі по тексту договору - Роботи), встановленого на об'єктах Дніпропетровської філії Київстар Дж.Ес.Ем., які перелічені у Додатку №2 до даного Договору (згідно поданих заявок від Генпідрядника). Роботи, зазначені у п. 1.1 цього Договору надаються згідно Додаткових угод до цього Договору, в яких зазначаються технічні вимоги, обсяги робіт, умови та строки виконання робіт, і вартість, яка розраховується відповідно до Додатку №1 «Процедура проведення розрахункової вартості робіт».

Згідно наявної у матеріалах справи копії Додаткової угоди №1 до договору підряду №1-01/ХСГ-ДКС/11 від 24.01.2011 року, укладеної 23.05.2011 року, сторони узгодили об'єм, вартість та строки надання Підрядником робіт з ремонту та модернізації системи кондиціювання з заміною датчиків-реле тиску в машзалі (1 кондиціонер), в кімнаті системи передач (2 кондиціонера) і в акумуляторній (2 кондиціонера), яка розташована в будівлі за адресою: м. Луганськ, вул. Монтажна, 17-В.

Детальний перелік Послуг, які повинні бути виконані Підрядником згідно з цією угодою, визначається у Додатках №1, №2 до цього Договору (п. 1.2 Додаткової угоди №1 до договору підряду №1-01/ХСГ-ДКС/11 від 24.01.2011 року).

Сторони також погодили, що загальна вартість Послуг, що повинні бути надані Підрядником згідно з цією угодою, визначена у Додатках №1. №2 та становить всього з ПДВ 25 775,80 грн. (п. 3.1 Додаткової угоди №1 до договору підряду №1-01/ХСГ-ДКС/11 від 24.01.2011 року).

У відповідності до локальних кошторисів №1 та №2 на ремонт системи кондиціювання станом на 07.05.2011 року, вартість робіт за кошторисом складає 20 992,60 грн. та 4 783,20 грн. відповідно.

На підтвердження товарності (реальності) вказаної вище фінансово-господарської операції позивачем надано суду наступні документи:

- платіжні доручення №624 від 08.06.2011 року на суму 10 310,32 грн., №749 від 08.07.2011 року на суму 15 464,48 грн.;

- копії податкових накладних від 08.06.2011 року №3 на загальну суму 10 310,32 грн., від 09.06.2011 року №4 на загальну суму 15 464,48 грн.;

- копії актів за червень 2011 року на суму 20 991,60 грн. та на суму 4 783,20 грн.;

- копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за червень 2011 року.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Донбасресурс Про» (Постачальник) у спрощеній формі укладено договір поставки фільтру попередньо очистки системи кондиціонування повітря, на підтвердження чого позивачем надано суду наступні документи:

- копію рахунку-фактури №51 від 14.06.2011 року на суму 984,00 грн.;

- копію накладної №062311 від 23.06.2011 року на суму 984,00 грн.;

- копію податкової накладної від 17.06.2011 року №6 на загальну суму 984,00 грн.;

- платіжне доручення №654 від 16.06.2011 року на суму 984,00 грн.

Взаємовідносини з ТОВ «Бастіон Київ».

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Бастіон Київ» (Виконавець) укладено договір №131211 на установку обладнання відеоспостереження, охоронної сигналізації та системи доступу від 13.12.2011 року, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання поставити додаткове обладнання системи доступу виробництва фірми GE Security (США) за переліком за цінами, наведеними у Додатку №2 (далі по тексту Договору - Товар).

Загальна вартість згідно Договору становить: 179 073,16 грн. (п. 5.6 договору №131211 на установку обладнання відеоспостереження, охоронної сигналізації та системи доступу від 13.12.2011 року).

На підтвердження товарності (реальності) вказаної вище фінансово-господарської операції позивачем надано суду наступні документи:

- копію рахунку-фактури №506 від 13.12.2011 року на суму 179 073,16 грн.;

- копію видаткової накладної №1 від 12.01.2012 року на суму 20 055,54 грн.;

- копію акту здачі-приймання проектних робіт від 27.03.2012 року;

- копію акту про надання послуг №80 від 27.03.2012 року на суму 143 775,22 грн.;

- копію податкових накладних від 13.12.2011 року №18 на суму 89 536,58 грн., від 27.03.2012 року №30 на загальну суму 89 536,58 грн;

- платіжні доручення №1371 від 13.12.2011 року на суму 89 536,58 грн.

Взаємовідносини з ПП «Контакт-М».

У відповідності до матеріалів справи, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» з ПП «Контакт-М» позивачем надано суду наступні документи:

- копії рахунків-фактур №04/01 від 19.01.2012 року на суму 1 104,00 грн. та №05/01 від 19.01.2012 року на суму 14 454,00 грн.;

- копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №10 від 20.03.3012 року на суму 14 454,00 грн. та №11 від 20.03.2012 року на суму 1 104,00 грн.;

- копії податкових накладних від 14.02.2012 року №3 на загальну суму 14 454,00 грн. та від 14.02.2012 року №4 на загальну суму 1 104,00 грн.;

- платіжні доручення №138 від 14.02.2012 року на суму 1 104,00 грн. та №139 від 14.02.2012 року на суму 14 454,00 грн.

Взаємовідносини з ТОВ «Техно Торг».

У відповідності до матеріалів справи, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» з ТОВ «Техно Торг» позивачем надано суду наступні документи:

- копії рахунків-фактур №СФ-0004211 від 07.02.2012 року на суму 6 307,45 грн. та №СФ-0027972 від 27.09.2012 року на суму 8 940,79 грн.;

- копії видаткових накладних №4211 від 10.02.2012 року на суму 6 307,45 грн. та №27972 від 02.10.2012 року на суму 8 940,79 грн.;

- копії податкової накладної від 28.09.2012 року №1884 на суму 8 940,79 грн.;

- платіжні доручення №114 від 07.02.2012 року на суму 6 307,45 грн. та №1008 від 28.09.2012 року на суму 8 940,79 грн.

Крім того, у матеріалах справи міститься копія заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року), в якій заявлено, зокрема, про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну, а саме: ТОВ «Техно Торг» (обсяг поставки без ПДВ - 5 256,21 грн., сума ПДВ - 1 051,24 грн.) разом з доказами направлення засобами електронного зв'язку відповідачу.

Взаємовідносини з НВТ ТОВ «Техелектросервіс» (НВТ ТОВ «Тес»).

У відповідності до матеріалів справи, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» з НВТ ТОВ «Техелектросервіс» позивачем надано суду наступні документи:

- копії рахунку-фактури №СФ-000228 від 06.06.2012 року на суму 15 750,00 грн.;

- копії акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.06.2012 року на суму 15 750,00 грн.;

- копії податкової накладної від 14.06.2012 року №30 на загальну суму 15 750,00 грн.;

- платіжне доручення №585 від 14.06.2012 року на суму 15 750,00 грн.

Взаємовідносини з ТОВ «Компанія Мармур ЛТД».

У відповідності до матеріалів справи, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» з ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» позивачем надано суду наступні документи:

- копії рахунку-фактури №06/01 від 05.06.2012 року на суму 29 347,20 грн.;

- копії акту здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) №04/25 від 16.07.2012 року на суму 2 988,00 грн.;

- копії видаткової накладної №06/01 від 06.07.2012 року на суму 29 347,20 грн.;

- копії податкових накладних від 06.06.2012 року №150 на загальну суму 2 988,00 грн. та від 20.06.2012 року №551 на суму 29 347,20 грн.;

- платіжні доручення №559 від 06.06.2012 року на суму 2 988,00 грн. та №601 від 20.06.2012 року на суму 29 347,20 грн.

Взаємовідносини з ТОВ «Стрімтех».

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Стрімтех» (Підрядник) укладено договір №7/09 підряду на виконання будівельних робіт від 18.09.2012 року, згідно умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника, на свій ризик, відповідно до умов Договору, виконати роботи по заміні зворотного клапана 600 мм на об'єкті СК «МЛП - Чайка» (далі - роботи) та здати їх Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Сторони вказаного договору також погодили, що загальна вартість робіт складає 45 576,00 грн. з ПДВ (п. 3.1 договору №7/09 підряду на виконання будівельних робіт від 18.09.2012 року ).

На підтвердження товарності (реальності) вищезазначеної фінансово-господарської операції позивачем надано суду наступні документи:

- копія рахунку на оплату №3/09 від 03.09.2012 року на суму 45 576,00 грн.;

- копія акту приймання та здачі виконаних робіт від 28.09.2012 року на суму 45 576,00 грн.;

- копії податкових накладних від 18.09.2012 року №4 на загальну суму 31 903,20 грн. та від 28.09.2012 року №8 на загальну суму 13 672,80 грн.;

- платіжні доручення №947 від 18.09.2012 року на суму 31 903,20 грн. та №1019 від 05.10.2012 року на суму 13 672,80 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Стрімтех» у спрощеній формі укладено ряд договорів. на підтвердження чого позивачем надано суду наступні документи:

- рахунки на оплату №33 від 18.03.2013 року на суму 6 439,84 грн., №81 від 24.04.2013 року на суму 21 692,82 грн., №99 від 21.05.2013 року на суму 15 356,76 грн.;

- копію акту приймання та здачі виконаних робіт від 15.10.2012 року на суму 4 860,00 грн.;

- копію акту надання послуг №83 від 07.06.2013 року на суму 15 356,76 грн.;

- копії видаткових накладних №39 від 22.03.2013 року на суму 6 439,84 грн., №79 від 13.05.2013 року на суму 21 692,82 грн.;

- копії податкових накладних від 10.10.2012 року №8 на загальну суму 4 860,00 грн., від 20.03.2013 року №8 на загальну суму 6 439,84 грн., від 08.05.2013 року №2 на загальну суму 21 692,82 грн., від 24.05.2013 року №14 на загальну суму 15 356,76 грн.;

- платіжні доручення №1059 від 10.10.2012 року на суму 4 860,00 грн., №344 від 20.03.2013 року на суму 6 439,84 грн., №605 від 08.05.2013 року на суму 21 692,82 грн., №697 від 24.05.2013 року на суму 15 356,76 грн.

Взаємовідносини з ТОВ «Аматор Трейд».

У відповідності до матеріалів справи, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» з ТОВ «Аматор Трейд» позивачем надано суду наступні документи:

- копії рахунків на оплату №732 від 01.10.2013 року на суму 8 431,20 грн. та №733 від 01.10.2013 року на суму 4 862,04 грн.;

- копії видаткових накладних №777 від 10.10.2013 року на суму 8 431,20 грн. та №778 від 10.10.2013 року на суму 4 862,04 грн.;

- копії податкових накладних від 10.10.2013 року №70 на загальну суму 4 862,04 грн. та від 10.10.2013 року №69 на загальну суму 8 431,20 грн.;

- платіжні доручення №373 від 08.10.2013 року на суму 4 862,04 грн. та №374 від 08.10.2013 року на суму 8 431,20 грн.

Взаємовідносини з ТОВ «Традиція Елегант».

У відповідності до матеріалів справи, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» ТОВ «Традиція Елегант» позивачем надано суду наступні документи:

- копію рахунку-фактури №95 від 12.10.2012 року на суму 9 444,00 грн.;

- копії видаткової накладної №101 від 05.11.2012 року на суму 9 444,00 грн.;

- копія податкової накладної від 15.10.2012 року №7 на загальну суму 4 722,00 грн.;

- платіжні доручення №1073 від 15.10.2012 року на суму 4 722,00 грн. та №1218 від 16.11.2012 року на суму 4 722,00 грн.

За результатами дослідження вищеперелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону №996 та Положення №88.

Слід також зазначити, що контролюючим органом не заперечувалося факту формування валових витрат та податкового кредиту, який став об'єктом перевірки, на підставі саме вказаних вище документів первинно облікової звітності.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» мало ділову мету, укладаючи вказані правочини з ТОВ «Донбасресурс Про», ТОВ «Бастіон Київ», ПП «Контакт-М», ТОВ «Техно Торг», НВТ ТОВ «Техелектросервіс» (НВТ ТОВ «Тес»), ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Стрімтех», ТОВ «Аматор Трейд» та ТОВ «Традиція Елегант», що підтверджується наступним.

Згідно пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Так, на підтвердження подальшої реалізації позивачем товарів (робіт/послуг) поставлених (виконаних/наданих) ТОВ «Донбасресурс Про», ТОВ «Бастіон Київ», ПП «Контакт-М», ТОВ «Техно Торг», НВТ ТОВ «Техелектросервіс» (НВТ ТОВ «Тес»), ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Стрімтех», ТОВ «Аматор Трейд» та ТОВ «Традиція Елегант» за вищезазначеними правочинами у матеріалах справи містяться копії договорів та первинно облікових документів, спрямованих на їх реалізацію.

Суд також звертає увагу, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів відсутності у контрагентів позивача (ТОВ «Донбасресурс Про», ТОВ «Бастіон Київ», ПП «Контакт-М», ТОВ «Техно Торг», НВТ ТОВ «Техелектросервіс» (НВТ ТОВ «Тес»), ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Стрімтех», ТОВ «Аматор Трейд» та ТОВ «Традиція Елегант») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення з ним вказаних вище правочинів, зокрема, того, що вказані юридичні особи не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що реєстрація останніх платниками податків на додану вартість була анульована до спірного періоду. Відтак, наявні у матеріалах справи копії первинних облікових документів, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за результатами господарських операцій з ТОВ «Донбасресурс Про», ТОВ «Бастіон Київ», ПП «Контакт-М», ТОВ «Техно Торг», НВТ ТОВ «Техелектросервіс» (НВТ ТОВ «Тес»), ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Стрімтех», ТОВ «Аматор Трейд» та ТОВ «Традиція Елегант», відповідають встановленим вимогам податкового законодавства.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, сформовані на підставі актів відповідних контролюючих органів, складених щодо ТОВ «Донбасресурс Про», ТОВ «Бастіон Київ», ПП «Контакт-М», ТОВ «Техно Торг», НВТ ТОВ «Техелектросервіс» (НВТ ТОВ «Тес»), ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Стрімтех», ТОВ «Аматор Трейд» та ТОВ «Традиція Елегант», оскільки, інформація, викладена в останніх, фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у вказаних вище юридичних осіб умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в тому числі із залученням третіх осіб.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

При цьому, приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в акті не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (позивача) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платниками податку-контрагентами, шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012 року за №К-24491/10, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позивач при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - ТОВ «Донбасресурс Про», ТОВ «Бастіон Київ», ПП «Контакт-М», ТОВ «Техно Торг», НВТ ТОВ «Техелектросервіс» (НВТ ТОВ «Тес»), ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Стрімтех», ТОВ «Аматор Трейд» та ТОВ «Традиція Елегант» - діяв як добросовісний платник. При цьому, іншого з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено.

Також, з матеріалів справи не вбачається, а сторонами не спростовано факту дійсності правочинів, укладених між позивачем та вказаними вище контрагентами.

Враховуючи все викладене, суд, з урахуванням вищезазначених висновків та встановлених обставин у даній справі, дійшов висновку про необґрунтованість висновків ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі яких позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідності до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.08.2014 року №119826552210, а, отже, останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28.08.2014 року №119826552210.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білфінгер хсг фесіліті менеджмент» (ідентифікаційний код: 33401286, адреса: 01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, 1/27) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (ста вісімдесяти двох грн. 70 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (ідентифікаційний код: 38748591, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок