Ухвала суду № 41353537, 05.11.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1136/14 Справа № 206/6879/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Маймур Г. Я. Доповідач - Крот С.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Крот С.І.,

суддів Косенка Л.М., Кір'яка А.В.,

при секретарі Грищенко І.М.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013042010000395, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Дніпропетровська,

громадянина України, який зареєстрований та

проживає за адресою: АДРЕСА_1, судимого вироком

Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від

08 липня 2011 року за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст.309, ч.1

ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення

волі на строк п'ять років зі звільненням від

відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК

України та іспитовим строком тривалістю три роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

за участю прокурора Грамма О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2014 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2011 року та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років один місяць.

Залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році».

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції, ухвалення свого вироку, яким просить звільнити його від відбування покарання, застосувавши до обвинуваченого ОСОБА_2 Закон України "Про амністію в 2014 році", та повернути заставу, яку було внесено на р/р Кіровського районного суду м. Дніпропетровська. Посилається на те, що суд при призначенні покарання суд не врахував те, що вина обвинуваченого не знайшла свого підтвердження в інкримінованому йому злочині. Зазначає, що суд незаконно відмовив у застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_2 Закону України «Про амністію у 2014 році». Стверджує, що після проголошення вироку його підзахисному не було вручено копію вироку, а вручено лише «вступну та резолютивну частини вироку», що не передбачено діючим КПК України. Вважає, що суд безпідставно застосував до обвинуваченого запобіжний захід у виді взяття під варту, оскільки до нього був застосований запобіжний захід у вигляді застави і рішення про зміну запобіжного заходу не приймалось.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він при невстановлених в процесі досудового розслідування обставинах незаконно придбав порошкоподібні речовини масою 0,3051 г, 0,2247 г та 0,3400 г, маса метамфетаміну в яких становить відповідно: 0,2050 г, 0,1577 г та 0,2312 г , які незаконно зберігав без мети збуту, поки 13 липня 2013 року з 21 годині 10 хвилин до 2 години 00 хвилин 14 липня 2013 року за місцем його проживання в АДРЕСА_1, у гаражі НОМЕР_1, розміщеному у блоці НОМЕР_2 гаражного кооперативу «Експрес-1» по вул. Рибальській, 1 м. Дніпропетровська, який він орендує, та в автомобілі «Honda Сivic» реєстраційний номер НОМЕР_3, працівники міліції не виявили й не вилучили три прозорих сліп-пакета з цими порошкоподібними речовинами масою 0,3051 г, 0,2247 г та 0,3400 г.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, пояснення захисника ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу, просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 Закон України "Про амністію у 2014 році" та звільнити його від відбування покарання,пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу захисника, думку прокурора про залишення рішення суду без зміни, а апеляційної скарги захисника без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у винних діяннях, вчинених за обставин, викладених у вироку, суд обгрунтував сукупністю безпосередньо розглянутих у судовому засіданні доказів, які з додержанням установленого кримінальним процесуальним законом порядку дослідив та належно оцінив.

Доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що у матеріалах провадження відсутні докази винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, не викликають сумнівів у правильності судового рішення й спростовуються зібраними у провадженні доказами.

Так, суд обгрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Підстав сумніватися в об'єктивності показань допитаних вищезазначених осіб судом не встановлено, дані показання повністю узгоджуються між собою та підтверджуються даними, що містяться в письмових доказах у провадженні.

Зокрема, вина ОСОБА_2 підтверджується даними, що містяться в протоколі обшуку житла ОСОБА_2, який було проведено за вмотивованою постановою суду в присутності ОСОБА_11, ОСОБА_12 - дружини та матері обвинуваченого, які проживають за тієї адресою, двох понятих, висновками експерта стосовно виявлених і вилучених психотропної та наркотичної речовин, висновком експерта проведеної дактилоскопічної експертизи та іншими речовими доказами у провадженні.

При цьому суд правильно критично оцінив суперечливі показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, оскільки вони не були очевидцями кримінального правопорушення, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які перебувають у родинних і дружніх стосунках з ОСОБА_2

Наведені докази, яким дана належна оцінка судом першої інстанції, спростовують доводи скарги про непричетність обвинуваченого до злочину.

За встановлених судом першої інстанції фактичних обставин дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України. Вирок суду відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Та обставина, що судом після проголошення рішення була вручена замість копії вироку вступна та резолютивна його частина в порушення вимог ч. 6 ст. 376 КПК України, не є підставою для скасування судового рішення, як про це йдеться в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, під яким згідно ч. 1 ст. 412 КПК України вважаються незастосування або неправильне застосування вимог КПК, що перешкодило або могло перешкодити суду повно та всебічно з'ясувати обставини кримінального провадження та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Проте в апеляційній скарзі захисника є лише посилання на те, що суд вручив вступну та резолютивну частину вироку, тоді як доводів відносно того, яким чином таке порушення закону перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, в скарзі не наведено.

Щодо доводів захисника обвинуваченого про неповернення застави заставодавцю, вони є слушними, оскільки відповідно до ч. 11 ст. 182 КК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

З огляду на викладене істотних порушень вимог кримінального і кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну вироку суду, в кримінальному провадженні не допущено, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника не вбачається.

Що стосується клопотання ОСОБА_2 про застосування до нього п "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році", оскільки він має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, то колегія суддів вважає його необгрунтованим.

Згідно зі ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України.

Так, з матеріалів кримінального провадження та наданих захисником додаткових документів видно, що ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітніх дітей, 2009 та 2013 року народження, щодо яких батьківських прав не позбавлений.

Але, враховуючи, що ОСОБА_2 до покарання за даним вироком необхідно частково приєднати покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2011 року, яким він засуджений за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів дійшла висновку, що наведене свідчить про неможливість задоволення клопотання ОСОБА_2 та застосування до нього положень Закону України "Про амністію у 2014 році" від 8 квітня 2014 року.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2014 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

В порядку ст. 539 КПК України суду першої інстанції рекомендувати розглянути питання про повернення застави заставодавцю.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення.

На судові рішення першої та апеляційної інстанцій може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим ОСОБА_2, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді

____ ______ ______

Крот С.І. Косенко Л.М. Кіряк А.В.