Постанова № 4135335, 09.07.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 липня 2009 року Справа № 2а-2852/09/2370

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Дубовій Ю.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду Смілянська об'єднана державна податкова інспекції Черкаської області (далі-позивач) просить стягнути з ОСОБА_2 (далі-відповідач) 850 грн.00 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, згідно з вимогами підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ - платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни. Вказана сума податкового боргу виникла в наслідок встановлення контролюючим органом, порушень з боку відповідача вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ, а саме порушення порядку подання податкової звітності, за які згідно підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону до відповідача застосовані штрафні санкції.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, відповідач в засідання свого представника не направив, відзив на позов не надав, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши доводи представника позивача та ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступне.

Відповідач, зареєстрований як юридична особа Смілянською районною державною адміністрацією Черкаської області 16.11.2007 року, ідентифікаційний код - 35770522 та перебуває на обліку у Смілянській ОДПІ з 28.02.2008 року як платник податків та платежів до бюджетів та інших державних цільових фондів, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію та довідкою позивача № 6124 від 17.04.2009 року.

Проведеною позивачем 24.11.2008 року за період часу з 01.01.2008 року по 10.11.2008 року невиїзної перевірки щодо неподання розрахунку комунального податку за І,ІІ,ІІІ квартали 2008 року та звіту про використання коштів неприбутковими установами і організаціями за І півріччя та 9 місяців 2008 року ОСОБА_2, позивачем було виявлено порушення терміну подання звітності по розрахунку комунального податку за 1 квартал 2008 року, розрахунку комунального податку за ІІ квартал 2008 року, звіту про використання коштів неприбутковими установами і організаціями за 1 півріччя 2008 року, звіту про використання коштів неприбутковими установами і організаціями за 9 місяців 2008 року, розрахунку комунального податку за ІІІ квартал 2008 року, чим порушено вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ, а саме порушення порядку подання податкової звітності. За вказані порушення відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ до відповідача застосовані санкції за неподання звітності з комунального податку в сумі 510 грн. 00 коп. та неподання податкової звітності про використання коштів неприбутковими установами і організаціями в сумі 340 грн. 00 коп. Вказані порушення відображені позивачем в акті перевірки № 1785/15-025/35770522 від 24.11.2008 року.

Відповідно до вищевказаного акта, позивачем виготовлені податкові повідомлення-рішення № 0015331501 та № 0015321501 від 02.12.2008 року, які згідно поштового повідомлення про вручення отримані відповідачем 04.12.2008 року.

Позивачем також, 16.12.2008 року та 19.01.2009 року на адресу відповідача направлені податкові вимоги за № 1/386/20241/24-012, № 2/28/847/24-012 та 23.02.2009 року винесено рішення № 24/24-012/35770522/2761 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до підпунктів 5.2.1 та 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яке подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до підпунктів 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

У строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Відповідач податкове зобов'язання, визначене рішеннями про застосування фінансових санкцій самостійно не сплатив. В адміністративному порядку зазначені вище рішення про застосування фінансових санкцій Відповідач не оскаржував.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Законом України Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2: АДРЕСА_1 на користь Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області: 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна,76, код 22809156 активи в рахунок погашення податкового боргу в сумі 850 грн.00 коп. (вісімсот п'ятдесят грн.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя В.В.Мишенко

Повний текст постанови виготовлений 13 липня 2009 року.