Ухвала суду № 4135130, 30.04.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2009 року / 12-14 год./       справа №2а-2088/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Єгоровій О.Ю., за участю прокурора Романова Р.О., відповідача ОСОБА_1, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні   адміністративну справу

за заявою  Прокурора Приморського району Запорізької області    

 в інтересах  Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області

до  ОСОБА_1    

про стягнення заборгованості зі сплати податку з власників транспортних засобів у розмірі 2230,00 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся з адміністративним позовом в інтересах Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області до ОСОБА_1про стягнення заборгованості зі сплати податку з власників транспортних засобів у розмірі 2230,00 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що проведеною прокуратурою перевіркою було встановлено, що у власності відповідача знаходиться вантажний автомобіль МАЗ 543203 д/н НОМЕР_1, технічний огляд якого не проводився протягом 2008 року та відповідно не сплачувався податок з власників автотранспортних засобів у зазначений період. Не сплата зазначених сум податку призводить до порушення майнових прав Держави щодо наповнення дохідної частини бюджету та виконання відповідних програм щодо проведення фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг.

У судовому засіданні представник прокуратури підтримав позовні вимоги, зазначивши, що відповідачем безпідставно, всупереч вимогам Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” не сплачується відповідні суми податку, чим порушуються майнові інтереси Держави, просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів у розмірі 2230,00 грн. на користь місцевого бюджету Борисівської сільської ради.

Представник позивача - Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області у судове засідання повторно не з'явився, надав до суду письмове клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов, стягнувши з ОСОБА_1суму заборгованості у розмірі 2230,00 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши, що дійсно в його власності перебуває вантажний автомобіль - сідельний тягач, що за визначеною законодавством податковою класифікацією відноситься до групи 8701 , отже податок необхідно розраховувати зі ставки 15 грн. з 100 куб см., тоді як позивачем невірно розраховано суму податку за іншою групою 8704  за ставкою 20 грн. з 100 куб см., що призвело до невірного визначення податкового зобов'язання з завищеною сумою зобов'язання. Крім того, у запереченнях відповідач зазначає, що транспортний засіб з серпня 2008р. не експлуатується у зв'язку з його знищенням в результаті дорожньо-транспортної пригоди, тому нарахування податку з зазначеного періоду відповідач вважає необґрунтованим. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.  

Вислухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні на підставі письмових доказів та пояснень учасників процесу, у власності ОСОБА_1знаходиться транспортний засіб - МАЗ 543203 державний номер НОМЕР_1 об'єм двигуна 11150 куб. см, 2007 року випуску, що підтверджується відповідною довідкою ВДАІ від 06.03.2009р. про реєстрацію технічних транспортних засобів та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АРС017395.

Законом України «Про систему оподаткування» визначений перелік податків та зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, визначено, що до загальнодержавних податків і зборів належить податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» регулюється питання оподаткування за податком з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Відповідно до ст.1 зазначеного Закону, «платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України , іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Статтею 2 Закону визначені об'єкти оподаткування за зазначеним податком, а саме: «об'єктами оподаткування є автомобілі вантажні - сідельні тягачі код 8701», та у відповідності до приписів статті 3 зазначеного Закону, «ставка податку з нових сідельних тягачів (код 8701) складає 15 грн. за 100 куб. см».   

Як встановлено у судовому засіданні на підставі письмових доказів, транспортний засіб - вантажний сідловий тягач, який належить відповідачеві відноситься до групи 8701 за класифікатором Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, отже підлягає оподаткуванню за ставкою 15 грн. з 100 куб. см.

Статтею 6 Закону визначено порядок обчислення та сплати податку, відповідно до приписів якої, «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 Закону  (ч.1 ст.6 Закону). Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу . (ч.5 ст.6 Закону) У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки  (ч.6 ст.6 Закону).

Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону, «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: фізичними особами - перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд».

Порядок проведення технічного огляду передбачений Правилами проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів, затвердженими Постановою КМУ від 26.02.1993р., відповідно до п.3.1 яких встановлено, що технічному огляду підлягають: легкові та вантажні автомобілі, мотоцикли, моторолери, причепи, напівпричепи організацій, а також громадян (у разі використання їх у комерційних цілях) - один раз на рік.

Таким чином, відповідач як власник транспортного засобу повинен щорічно проводити технічний огляд автомобілю і відповідно щорічно до першого липня поточного року сплачувати податок з транспортних засобів.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідачем не було сплачено суми податку з власників транспортних засобів за 2008 рік у визначеному порядку та строк, у зв'язку з чим, перед бюджетом утворилася заборгованість.

Разом з тим, розрахунок суми заборгованості податку здійснений позивачем помилково, оскільки не відповідає визначеній законодавством методиці. Так, позивачем при розрахунку податкового зобов'язання за основу було прийнято код класифікації транспортних засобів за групою 8704 з визначенням ставки податку у розмірі 20 грн. з 100 куб. см, тоді як транспортний засіб, який належить відповідачеві необхідно оподатковувати за ставкою 15 грн. з 100 куб.см, оскільки вантажний автомобіль - сідельний тягач відноситься за податковим класифікатором до групи 8701 та дорівнює розрахунку: 11150 куб.см : 100 куб.см х 15 грн. х 1 рік = 1672,50 грн.

Доводи відповідача про безпідставність нарахування органом податкової служби податку з власників транспортних засобів з моменту непридатності транспортного засобу до використання, адміністративним судом не приймаються до уваги, оскільки за нормами чинного законодавства оподаткуванню підлягають транспортні засоби, які перебувають у власності (зареєстровані) платників податку, натомість, відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження обставин з приводу здійснення дій щодо зняття з реєстраційного обліку непридатного до експлуатації транспортного засобу, що за даних обставин є умовою від звільнення від обов'язку платника податку сплачувати податкові зобов'язання.

Повноваження Державної податкової інспекції щодо звернення до адміністративного суду з вимогами щодо стягнення заборгованості перед бюджетом передбачені положенням п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та здійснені на підставі та у спосіб, передбачений законом, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись  ст.10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні; ст.ст.1-6 ЗУ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1(АДРЕСА_1) на користь Місцевого бюджету Борисівської сільської ради Приазовського району Запорізької області (р/р 33217808700279, код. ОКПО 34677022, МФО 813015, код платежу 12020200) заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів у розмірі 1672,50 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

  Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала .

Постанову виготовлено у повному обсязі 05.05.2009р.

Суддя Л.О.Нестеренко